Ухвала суду № 67804170, 13.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

за участю представників:

прокурора: - Фіночко В.Д.

позивача: - Никитенко Є.В. дов від 07.02.2017

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

заяву приватного підприємства «Евро плюс» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

у справі № 804/3436/16

за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до приватного підприємства «Евро плюс»

про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 у даній справі відмовлено в задоволенні адміністративного позову, пред'явленого Керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до приватного підприємства «Евро плюс» про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасовано, прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.Стягнуто з Приватного підприємства «Евро плюс» на користь Державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 103387,19 грн. В решті позову відмовлено.

На виконання вказаної постанови Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 20.04.2017 виданий виконавчий лист №804/3436/16, який Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Дніпра пред'явлений до виконання Шевченківському ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Постановою державного виконавця від 13.06.2017 відкрито виконавче провадження ВП 54119813 з примусового виконання означеного вище виконавчого листа.

Відповідач (боржник) - приватне підприємство «Евро плюс» звернулося до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що Податковим кодексом України передбачений окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, який не передбачає звернення стягувача до виконавчої служби.

Відповідно до ч.3 ст.259 КАС України заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, розглядається судом, який видав виконавчий лист, в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Представник відповідача (боржника) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання боржник повідомлений судом належним чином.

Представники Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 та Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (стягувача) в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечують, посилаючись на те, що наявність відповідних положень Податкового кодексу України не виключає виконання судового рішення на підставі виконавчого листа, в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, в поданих суду письмових запереченнях Дніпропетровська місцева прокуратура №2 зазначає, що оскільки в резолютивній частині рішення суду зазначено про стягнення з ПП «Евро плюс» на користь Державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 103387,19 грн., рішення суду повинно виконуватись органом виконавчої служби у загальному порядку, а не згідно положенням ст. 95 Податкового кодексу України.

Розглянувши заяву та дослідивши доводи сторін, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ПП «Евро плюс» внаслідок наступного.

Згідно приписів ч.4 ст.259 КАС України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.ст.14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду в адміністративних справах, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч.4 ст.257 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

За правилами ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

При цьому відповідно до ч.3 ст.15 вказаного Закону за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Боржник, обгрунтовуючи свою заяву тим, що адміністративні суди не повинні видавати органам доходів і зборів виконавчі листи для примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи, посилається на п. 95.3 ст.95 Податкового Кодексу України.

Відповідно до вказаної норми в редакції, що діяла на час прийняття судового рішення 04.04.2017, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми дійсно випливає, що Податковим кодексом України встановлено порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу контролюючими органами, проте ця норма не є процесуальною, такою, що регулює питання примусового виконання відповідних судових рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Одночасно, статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачено виконання рішень іншими органами та установами.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 1404-VIII у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Разом з тим, як прямо зазначено в ч.4 ст.6 Закону № 1404-VIII, такі органи та установи не є органами примусового виконання.

Отже, в даному випадку єдиним органом примусового виконання судового рішення є орган державної виконавчої служби і примусове виконання такого судового рішення здійснюється за правилами, встановленими Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому жодних виключень щодо порядку примусового виконання судових рішень, зокрема, про стягнення податкового боргу платника податків - юридичної особи, ані Кодекс адміністративного судочинства України, ані Закон України «Про виконовче провадження» не містить.

З огляду на викладене, суд вважає помилковим твердження боржника про відсутність у суду підстав для видачі виконавчого листа у даній справі.

Інші обставини, наведені в ст.259 КАС України в якості підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржником не зазначені, із наявних в матеріалах справи не вбачаються.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заява приватного підприємства «Евро плюс» про визнання виконавчого листа, виданого Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 20.04.2017 на виконання постанови суду від 04.04.2017 у справі №804/3436/16 таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву приватного підприємства «Евро плюс» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І. Ю. Добродняк

суддя: Н. А. Бишевська

суддя: А. А. Щербак