Постанова № 67803992, 11.07.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 р. Справа №818/772/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представників позивача - Турченка С.П., ОСОБА_7, Махмудова А.Р.,

представників відповідача - Шаповал Л.О., Поповської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/772/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еластомер"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еластомер" (далі по тексту позивач - ТОВ "Еластомер") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту відповідач - ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000431407 від 27.02.2017р. щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року на суму 31583,00 грн. та № 0000441407 від 27.02.2017р. про збільшення суми податку на додану вартість за основним податковим зобов'язанням на суму 231893,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями на суму 57973,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки викладені в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Еластомер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з придбання ТМЦ у ТОВ "Салем Торг" за період з 01.11.2014 по 31.03.2015 р. та ПП "Транс Строй-Д" за період з 01.11.2014 по 31.03.2015 р. Так, в ході перевірки відповідачем було встановлено порушення ТОВ "Еластомер" п.198.1, п.198.3, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад-березень 2015р. на загальну суму 231893 грн. (в т.ч. за листопад 2014р. - на суму 44916грн., за грудень 2014р. - на суму 1462 грн., за січень 2015 року - на суму 124657 грн., за лютий 2015 року - на суму 5706 грн., за березень 2015р. - на суму 55152 грн.). Крім цього, встановлено завищення суми від'ємного значення ., що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду за період березень 2015 року на суму ПДВ 31583 грн.

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість фактичного здійснення ТОВ "Салем Торг"та ПП "Транс Строй-Д" господарських операцій, через відсутність об'єктів оподаткування при придбанні ТОВ "Еластомер" товарів, робіт (послуг) за період з 01.11.2014р. по 21.03.2015р. по фінансово-господарським операціям з придбання ТМЦ у ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д" які підпадають під визначення ст. 185, ст.186, ст. 198 Податкового кодексу України.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки як вбачається із запитів ДПІ у м. Сумах, щодо взаємовідносин по ТОВ "Салем Торг" № 6011/18-19-15-02 від 30.01.2015р. та ПП "Транс Строй-Д" № 7956/18-19-15-01 від 25.03.2015р., № 23153/18-19-15-01 від 03.06.2015р., недостовірних відомостей у поданих ТОВ "Еластомер" деклараціях виявлено не було. На вказані запити позивач у встановлений строк надало пояснення та документальні підтвердження щодо визначених питань по взаємовідносинам з ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д", що по-перше взагалі виключає можливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки з підстав визначених пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України. Отже, позивач зазначає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками безпідставно проведеної перевірки, що є однією з підстав для їх скасування.

Крім того, висновки ГУ ДФС у Сумській області, щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Салем Торг" і ПП "Транс Строй-Д" викладені відповідачем в Акті перевірки без посилання на конкретні документи за відсутності будь-якого правового обгрунтування.

При цьому, ТОВ "Еластомер" надано всі належні документи, що підтверджуються факт здійснення підприємством відповідних господарських операцій з ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д" у перевіряємий період: договори, первинні бухгалтерські документи, документи, що підтверджують отримання, оплату та перевезення товару (ТТН, посвідчення про відрядження), проведення вказаних господарських операцій на відповідних бухгалтерських рахунках, наявність отриманих товарів на складі підприємства, податкові накладні тощо.

Більш того, ТОВ "Еластомер" надано докази використання товарів отриманих від ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д" у господарській діяльності. Зокрема, позивачем надано докази подальшої реалізації ТМЦ на виконання договірних зобов'язань перед державними підприємствами.

Позивач прсить суд врахувати, що у перевіряємий період ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д" були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців як діючі підприємства, а тому мали право укладати відповідні угоди, на дату видачі податкових накладних мали статут платника податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні, а також подали відповідні декларації з податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Еластомер".

Інформація, яку використано для висновків щодо не реальності господарських операцій з ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д", зводиться до того, що вказані підприємства не мали реальної можливості здійснити поставку відповідності продукції, проте, в чому полягає протиправність дій ТОВ "Еластомер" в акті перевірки не зазначено.

Як стверджує позивач, ТОВ "Еластомер" у вказаних господарських операціях діяв добросовісно та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому законних підстав для прийняття відповідачем відповідних податкових-рішень не було.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі із зазначених вище підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву (а.с.185-190) та додаткових запереченнях на позовну заяву (а.с.203-204), зазначивши, що на підставі акту №29/14-07/31787346/15 від 06.02.2017 р. ГУ ДФС у Сумській області були прийнятті повідомлення-рішення №0000441407 від 27.02.2017 року.

Підставою для збільнення позивачу суми грошових зобов"язань стали висновки перевіряючих податкового органу про безтоварність господарських операцій з придбання ТМЦ ТОВ "Еластомер" у ТОВ "Салем Торг" , ПП "Транс Строй-Д" у листопаді 2014 року- березні 2015 року, що призвело до порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України та встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Салем Торг", ПП "Транс Строй-Д" за листопад 2014 року- березень 2015 року на загальну суму ПДВ 263476 грн.

Спірні взаємовідносини ТОВ "Еластомер" з ТОВ "Салем Торг" оформлені договорами постачання від 10.10.2014р. №10-10/14 та від 03.11.2014р. №03-11/14, а з ПП "Транс Строй-Д" - договорами постачання від 06.12.2014р. №06-12/14, від 10.12.2014р. №10-12/14 та від 20.02.2015р. №20-02/15.

Так, умовами договорів від 10.10.2014р. №10-10/14 та від 03.11.2014р. №03-11/14 передбачено, що під час відвантаження Виконавець зобов'язаний разом з продукцією, що відвантажується, передати Замовнику, зокрема, паспорт якості або інший документ відповідності на продукцію по формі, затвердженій Замовником ( п. 3.5 Договору), якість продукції повинна відповідати вимогам Замовника, контрольним зразкам, а також діючим стандартам і підтверджуватись відповідними документами Виконавця (п. 4.1).

Умовами договорів від 06.12.2014р. №06-12/14, від 10.12.2014р. №10-12/14 та від 20.02.2015р. №20-02/15 (п. 4.1) передбачено наступне: якість продукції, що поставляється за Договором, повинна відповідати вимогам Замовника, а також кресленням на готові гумотехнічні вироби, які будуть вироблятись за допомогою даних штамп-прес форм, Якість продукції, що поставляється, підтверджується паспортом, форма якого погоджується із Замовником.

На перевірку позивачем було надано лише паспорти якості, видані Виконавцями (постачальниками товарів), з яких неможливо встановити виробників продукції, що поставлялась - арматури БТР та штамп-прес форм та виробництва гумо-технічних виробів та з'ясувати повну характеристику товару, зокрема мету використання. Інших документів, що передбачені умовами договорів, щодо якості та відповідності продукції, постачання якої оформлювалось, позивачем на перевірку надано не було.

Згідно аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д", встановлено, що згідно податкової звітності, має місце "пересортування" товарної номенклатури, тобто здійснювалось придбання одного товару, а реалізовано інший. Тобто відповідачем встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, що в свою чергу свідчить про відсутність реального факту здійснення фінасово-господарських операцій за участю вказаного СГД та відсутня можливість встановити реальне джерело походження реалізованих на адресу ТОВ "Елестомер" ТМЦ за оскаржувані періоди.

Крім того, як зазначає відповідач (письмових доказів не надано), з інформаційних баз ДФС та отримано інформації від Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя та ДПІ у Бабушкінському p-ні м. Дніпропетровськ було встановлено, що можливості виконання ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д" оформлених господарських операцій враховуючи відсутність на підприємстві власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, незначну кількість працюючих встановлено неможливість виконання документально оформлених господарських операцій ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Є трой-Д" за перевіряємий період. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних за 2014-2015 рік відсутні будь-які податкові накладні, які підтверджують придбання ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Є трой-Д" послуг по транспортуванню, оренди основних засобів та іншого для ведення власної господарської діяльності.

Отже, на переконання відповідача, ТОВ "Еластомер" та ТОВ "Салем Торг" , ПП "Транс Строй-Д" в період з 01.11.2014 року по 31.03.2015 року складали документи без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Враховуючи викладені обставини, податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги щодо їх скасування - необґрунтованими.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відділом позапланових перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Сумській області на підставі п.п20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Сумській області від 25.01.2017р. № 66 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еластомер" код за ЄДРПОУ 31787346" (а.с.20), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Еластомер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з придбання ТМЦ у ТОВ "Салем Торг" за період з 01.11.2014 по 31.03.2015 та ПП "Транс Строй-Д" за період з 01.11.2014 по 31.03.2015 р.

За результатами перевірки складено акт від 06.02.2017р. №29/14-07/31787346/15 (а.с.35), яким було встановлено порушення ТОВ "Еластомер" п.198.1, п.198.3, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад-березень 2015р. на загальну суму 231893 грн. (в т.ч. за листопад 2014р. - на суму 44916грн., за грудень 2014р. - на суму 1462 грн., за січень 2015 року - на суму 124657 грн., за лютий 2015 року - на суму 5706 грн., за березень 2015р. - на суму 55152 грн.) та в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення ., що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду ряд.24 Декларації за період березень 2015 року на суму ПДВ 31583 грн.

Не погодившись з результатами перевірки та висновками викладеними в акті перевірки, позивач подав до ГУ ДФС у Сумській області заперечення (а.с.36-37).

За результатами розгляду якого відповідачем було надано відповідь № 35/10/18-28-14-07-17 від 22.02.2017 року про залишення висновків викладених у акті № 29/1407/31787346/15 від 06.02.2017р. без змін (а.с.38-40).

27.02.2017 р. ГУ ДФС у Сумській області прийнятті повідомлення-рішення №0000441407 від 27.02.2017 року (а.с.42), яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 289866 грн., в т.ч. за податковими зобов'язанями з ПДВ 231893,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 57973 грн. та №0000431407 від 27.02.2017 року (а.с.41), яким зменшено розмір від'ємного знач'ення суми податку на додану вартість на суму 31583 грн.

20.03.2017р. ТОВ "Еластомер" оскаржило вказані податкові повідомлення- рішення до Державної фіскальної служби України (а.с.44-46).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.05.2017р. № 10499/6/99-99-11-01-02-25, в задоволенні скарги було відмовлено (а.с.47-48).

Дослідивши обставини срави та докази, якими сторони обгрунтовують свою позицію по даній справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що для придбання товару між ПП "Транс Строй-Д" (Виконавець) та ТОВ "Еластомер" (Замовник) за період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р., були укладені договори постачання від 06.12.2014 р. № 06-12/14 (а.с. 51-52), від 10.12.2014 р. № 10-12/14 (а.с.79-80) та від 20.02.2017 р. № 20-02/15 (а.с.95-96), предметом яких є поставка продукції з металу.

Дані договіри підписано та скріплено печатками обома уповноваженими представниками сторін: директором ТОВ "Еластомер" ОСОБА_7 та директором ТОВ "Транс Строй-Д" Чоботок І.В.

Згідно вищевказаних договорів було складено специфікації (а.с.53,81,97) та рахунки фактур (а.с.54,82,98).

На виконання умов договорів поставки ПП "Транс Строй-Д" оформлено для ТОВ "Еластомер" за період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р., видаткові накладні №РН-0000525 від 30.01.2015 р. (а.с.83), №РН-0000492 від 30.01.2015 р. (а.с.55), № РН-00001626 від 31.03.2015 р. (а.с.99) та податкові накладні №525 від 28.01.2015 (а.с.85), №492 від 27.01.2015 р. (а.с.57), №1626 від 30.03.2015 р. (а.с.101).

По даним податковим накладним загальна сума постачання складає 1138788,32 грн. в т.ч. ПДВ 189798,05 грн., яку ТОВ "Еластомер" відобразило по контрагенту ПП "Транс Строй-Д" відповідно звітності з ПДВ: в січні 2015 року на суму ПДВ 123683,33 грн. в березні 2015 року на суму ПДВ 66114,72 грн.

Вишезазначені податкові накладні зареєстровані в ЕРПН.

На виконання умов договорів за період: серпень 2014р. оплата була проведена на суму 1138788,32 грн., згідно платіжних доручень, а саме:

- платіжне доручення № 1708 від 27.01.2015р. на загальну суму 483620,0 грн. Платник - ТОВ "Еластомер", отримувач ПП "Транс Строй-Д"";

- платіжне доручення № 1611 від 28.01.2015р. на загальну суму 258480,0 грн. Платник - ТОВ "Еластомер", отримувач ПП "Транс Строй-Д";

- платіжне доручення № 1546 від 30.03.2015р. на загальну суму 396688,32 грн. Платник - ТОВ "Еластомер", отримувач ПП "Транс Строй-Д".

Взаєморозрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Транспортування товару здіснювалося відповідно до товарно-транспортних накладних №492 від 30.01.2015 р. (а.с.56), № 525 від 30.01.2015 р. (а.с.84), №1626 від 31.03.2015 р. (а.с.100) виписаних ТОВ "Еластомер". Фактом придбання ТМЦ у ПП "Транс Строй-Д"є посвідчення на відрядження та квитанції про придбання палива (а.с. 158-159).

Ідентифікація перевезеного товару зазначена в паспортах на арматуру (а.с.58-78, 86-94, 102-105).

За період з 01.11.2014р. но 30.11.2014р., ТОВ "Еластомер" було оформлено придбання товару від ТОВ "Салем Торг" договорами постачання № 10-10/14 від 10.10.2014р. (а.с.112-113) та від № 03-11/14 від 03.11.2014р. (а.с.128). До договорів було складено специфікації (а.с.114,130).

Вищевказані договори підписано та скріплено печатками обома уповноваженими представниками сторін: директором ТОВ "Еластомер" ОСОБА_7 та директором ТОВ "Салем Торг" Лебедев А.Г.

На виконання умов договорів поставки ТОВ "Салем Торг" оформлено для ТОВ "Еластомер" за період з 01.11.2014р. по 30.11.2014р., видаткові та податкові накладні (а.с.115-122, 131-138).

По даним податковим накладним загальна сума постачання складає 442067,8 грн. в т.ч. ПДВ 73677,96 грн., яку ТОВ "Еластомер" відобразило по контрагенту ТОВ "Салем Торг".

З акту перевірки від 06.02.2017р. № 29/1407/31787346/15 вбачається, що на виконання умов договорів за період: листопад 2014р. оплата була проведена на суму 442067,78 грн., згідно платіжних доручень, а саме:

- платіжне доручення № 1657 від 07.11.2014р. на загальну суму 228096,48 грн. Платник - ТОВ "Еластомер", отримувач ТОВ "Салем Торг"

-платіжне доручення № 1665 від 14.11.2014р. на загальну суму 213971,30 грн. Платник - ТОВ "Еластомер", отримувач ТОВ "Салем Торг".

Взаєморозрахунки між підприємствами здійснювалися у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Транспортування товару здіснювалося відповідно до товаро-транспортних накладних:

- №001204 від 13.11.2014р. Автомобіль - ГА32705, НОМЕР_1, водій - ОСОБА_7, Автомобільний перевізник - ТОВ "Еластомер", Замовник - ТОВ "Еластомер", Вантажовідправник - ТОВ "Салем Торг", м.Одеса, вул..Водопровідна, буд.ІА, Вантажоодержувач - ТОВ "Еластомер", м.Суми, вул..Кірова, буд.168 (а.с.139).

- № 00304 від 06.11.2014р. Автомобіль - ГА32705, НОМЕР_1, водій - ОСОБА_7, Автомобільний перевізник - ТОВ "Еластомер", Замовник - ТОВ "Еластомер", Вантажовідправник - ТОВ "Салем Торг", м.Одеса, вул..Водопровідна, буд.ІА, Вантажоодержувач - ТОВ "Еластомер", м.Суми, вул.Кірова, буд.168 (а.с.123).

Ідентифікація перевезеного товару зазначена в паспортах на арматуру (а.с.124-127, 140-143).

В подальшому продукція, придбана у ТОВ "Салем Торг" та ПП "Транс Строй-Д" була використана у господарській діяльності ТОВ "Еластомер", а саме, після відповідної обробки, була реалізована підприємству ДП "ХКБМ", на підставі договорів постачання від 30.03.2014 р. №2218-ХКБМ (а.с.162-164), від 27.10.2014 р. №2254 -ХКБМ (а.с.170-172) та від 12.03.2015р. №2412-ХКБМ (а.с.177-179).

Суд зазначає, що укладені між позивачем та його контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано до матеріалів справи доказів відсутності у позивача первинних документів.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті судом документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Судовим розглядом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб у період здійснення госпожарських операцій, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином .

Отже, ТОВ "Еластомер" мало право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідно до п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Посилання відповідача на те, що надані паспорти на продукцію ТОВ "Салем Торг" видавати не міг, так як не є виробником вказаної продукції не приймаються судом до уваги, оскільки факт видачі покупцю паспорту якості на ТМЦ виданого невиробником продукції не може свідчить про безтоварність відповідних операцій. Крім цього, паспорти якості, які були видані ТОВ "Салем Торг" і досліджені в ході перевірки (а.с.124-127, 140-144, І том) були видані на виконання п.3.5 договору поставки, яким передбачено обов'язок постачальника з видачі паспорту якості або іншого документу відповідності продукції по формі встановленій Замовником (а.с.112). Отже, дані паспорти якості видавались ТОВ "Салем Торг" не як виробником продукції, а лише на підтвердження відповідності продукції по формі встановленій Замовником, як це передбачено умовами відповідних Договорів поставки.

Необгрунтовані належним чином твердження відповідача, що надані паспорти не дають змоги ідентифікувати продукцію і повинні містити інформацію про фактичного виробника, характеристики пакування, маркування, транспортування та зберігання. В даному випадку перевіряючим також не зазначено, яким нормативно-правовим актом передбачено обов'язкову наявність в паспортах на арматуру такої інформації, в той же час інформація необхідна для ТОВ "Еластомер" в паспортах на продукцію зазначена.

Висновки щодо неможливості поставки продукції за договором зроблено також на підставі того, що у листопаді 2014 року ТОВ "Салем Торг" відповідну продукцію у інших постачальників не придбавав, при цьому аналізуються виключно реєстр податкових накладних. В той же час, в акті перевірки не враховано, що вказану в договорі продукцію ТОВ "Салем Торг" міг придбати не лише в листопаді 2014 року, а раніше. Крім того, не обов'язково вказану в договорі продукцію ТОВ "Салем Торг" повинен був отримати від платника ПДВ.

Щодо ПП «Транс Строй-Д», то актом перевірки від 06.02.2017 р. №29/14-07/31787346/15 зазначено, що керівником вказаного підприємства є ОСОБА_8, який є директором та засновником одночасно 62 підприємств, проте, керівником ПП «Транс Строй-Д» згідно даних ЄДРПОУ (а.с.109) та наданих позивачем договорів постачання від 06.12.2014 р. № 06-12/14 (а.с. 51-52), від 10.12.2014 р. № 10-12/14 (а.с.79-80) та від 20.02.2017 р. № 20-02/15 (а.с.95-96), які заключалися між позивачем та ПП "Транс Строй-Д", є інша особа - Чоботок Інна Віталіївна.

Крім того, відповідачем не обгрунтовані твердження, що надані позивачем паспорти якості на вироби не дають змоги ідентифікувати продукцію і повинні містити інформацію про фактичного виробника, характеристики пакування, маркування, транспортування та зберігання. В даному випадку ГУ ДФС України також не зазначено, яким нормативно-правовим актом передбачено обов'язкову наявність в паспортах на арматуру такої інформації, в той же час інформація в паспортах на продукцію наявна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на припущеннях щодо безтоварності вищезазначених угод.

Проте, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно п. п. п. а) п. п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто, виходячи з вищенаведеного видані позивачу податкові накладна його контрагентами, це і є перша подія, і яка підтверджує факт придбання товару (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагента податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

На підставі викладеного вище, правочини між позивачем та його контрагентом підтверджено належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами і вони жодним чином не суперечать вимогам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому висновки відповідача, щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість є помилковими.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Таким чином, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 19-1 Податкового кодексу України, та суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення п.198.1, п.198.3, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, внаслідок чого, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Сумській області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на ці положення закону суд вважає необхідним при розподілі судових витрат стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 5947,99 грн. (а.с.3,4).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еластомер" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0000431407 від 27.02.2017р., щодо зменшення ТОВ «Еластомер» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року на суму 31583,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0000441407 від 27.02.2017р., про збільшення ТОВ «Еластомер» суми податку на додану вартість за основним податковим зобов'язанням на суму 231893,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 57973,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еластомер" (40000, м. Суми, вул. Кірова, 168, код ЄДРПОУ 31787346) сплачений судовий збір в загальному розмірі 5947 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 99 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 17.07.2017 року.

Суддя О.М. Кунець