Рішення № 6780390, 16.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.09                                                                                           Справа№ 29/123

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська будівельна компанія”, м.Луцьк,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт”, м. Львів,

про: стягнення 2’670,67 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Книш В.А. –дов. від 22.09.2009 р.,

відповідача:Оприск І.С. –дов. від 05.10.2009 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська будівельна компанія” до товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” про стягнення 2’608,75 грн. Ухвалою від 03.11.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.11.2009 р.

Позовні вимоги з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов мирової угоди не здійснив погашення заборгованості на суму 2’532,07 грн. Крім того, відповідачу нараховано 91,01 грн. пені, 13,32 грн. –3% річних, 34,27 грн. інфляційних збитків.

В судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, яким повністю визнав позовні вимоги.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.08.2009 р. Господарський суд Львіської області у справі №31/132 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська будівельна компанія” до товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” про стягнення 1’812,07 грн. затвердив мирову угоду та припинив провадження в справі.

Суд встановив, що між сторонами по справі укладено мирову угоду від 13.08.2009 р., за умовами якої боржник (відповідач у справі) у порядку, визначеному цією угодою, зобов’язується добровільно та в повному обсязі оплатити суму в розмірі 2’532,07 грн. кредитору (позивач у справі). Сторони домовились, що погашення заборгованості здійснюється шляхом перерахування боржником коштів на рахунок кредитора в строк до 13.09.2009 р. На час подання позову відповідач не погасив заборгованості.

Крім того, позивач залучив до участі у справі адвоката, з яким 12.10.2009 р. було укладено договір доручення №12/10/09-1 на ведення господарських справ. Адвокату сплачено 600,00 грн. за юридичні послуги, про що представлено платіжне доручення №676 від 23.10.2009 р.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктами 2, 3 Угоди передбачено, що відповідач зобов’язується добровільно та в повному обсязі оплатити суму в розмірі 2’532,07 грн. кредитору. Сторони домовились, що погашення заборгованості здійснюється шляхом перерахування боржником коштів на рахунок кредитора в строк до 13.09.2009 р. За таких обставин суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 2’532,07 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13,32 грн. –3% річних та 34,27 грн. інфляційних збитків є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 8 Угоди у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов цієї угоди в строки, кредитор має право подати до господарського суду заяву про стягнення з боржника заборгованості в розмірі неоплаченому по даній угоді, з стягненням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, індексу інфляції та тридцяти відсотків річних. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 91,01 грн. пені є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за оплату послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 49, ч.5 ст.49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплату послуг адвоката потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” (адреса: вул. Городоцька, 367/2, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 32970122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська будівельна компанія” (адреса: вул. Героїв УПА, 13, м.Луцьк, 43000; код ЄДРПОУ 32035371) 2’532,07 грн. основного боргу, 91,01 грн. пені, 13,32 грн. –3% річних, 34,27 грн. інфляційних збитків, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 600,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Синчук М.М.