Постанова № 67803768, 18.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2017 р. № 820/1336/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання дій та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства висунув вимогу про визнання бездіяльності Харківського міського центру зайнятості у видачі ОСОБА_1 індивідуального плану працевлаштування для відпрацювання вакансії юрисконсульта 1 категорії відділу юридичної служби регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" під час здійснення прийому 29.06.2016 незаконною; визнання дій Харківського міського центру зайнятості у видачі ОСОБА_1 під час здійснення його прийому 29.06.2016 направлення на працевлаштування на посаду «столяра» п'ятого розряду, яка згідно рішенню Московського районного суду м.Харкова від 22.02.2017, справа №643/866/17, провадження №2/643/2442/17 для нього є непідходящою роботою, так як він має кваліфікацію столяра третього розряду; визнання дій Харківського міського центру зайнятості у видачі ОСОБА_1 під час здійснення прийому 29.06.2016 направлення на працевлаштування на посаду столяра п'ятого розряду без врахування його здібностей і професійного досвіду виконувати роботу столяра п'ятого розряду незаконними.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 29.06.2016 року Харківський міський центр зайнятості видав ОСОБА_1 направлення на працевлаштування до Регіональної філії «Південної залізниці» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаду "столяр". Однак, 30.06.2016 року позивачу було відмовлено у прийнятті на роботу у зв'язку із невідповідністю вимогам. Рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі №643/866/17 від 22.02.2016 (провадження № 2/643/2442/17) було встановлено, що робота на яку направлено позивача для нього не є підходящою. Відповідач видав направлення на посаду столяр 5 розряду, скривши від позивача такі відомості. В самому направленні вказано вакансію - «столяр» без зазначення розряду, який повинен був мати претендент на цю вакансію. Позивач стверджував, що орган державної служби зайнятості населення видав направлення на працевлаштування ОСОБА_1 по вказаній посаді незаконно, всупереч завданням та функціям, які покладені на Центр зайнятості. Крім того, відповідач не сприяв зайнятості позивача, так як зазначеному роботодавцю потрібен був юрисконсульт 1 категорії. В судовому засідання позивач підтримав заявлені вимоги.

Відповідач, Харківський міський центр зайнятості з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що під час прийому 29.06.2016 року працівником центру зайнятості було переглянуто та опрацьовано вакансію «столяра» при спільному з безробітним пошуку роботи. У присутності ОСОБА_1 працівником центру зателефоновано безпосередньо до роботодавця, але встановити телефонний зв'язок та конкретизувати актуальність вакансії та вимоги до кандидату не вдалось. У зв'язку з чим, позивачу було запропоновано внести вакансію до індивідуального плану працевлаштування, але ОСОБА_1 категорично відмовився від зазначеної пропозиції, наполягав на видачі саме направлення на працевлаштування. 29.06.2016 року працівник центру склав і вручив безробітному направлення на працевлаштування на посаду «столяр», оскільки, Регіональною філією «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» 15.02.2016 року подано звіт за формою 3-ПН за №13041 про потребу підприємства за посадою «столяр». Що стосується вакансій: «столяр» 5 розряду та «юрисконсульт» 1 категорії, то відповідач зазначив, що 31.05.2016 року Регіональною філією «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» подано звіт 3-ПН №4944, у якому було зазначено, що роботодавцем буде самостійно укомплектовано зазначені вакансії. Тому відповідач вважає, що діяв відповідно до ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення". У судовому засіданні представник відповідача підтримав наведені доводи.

Третя особа, Міністерство соціальної політики України, до судового засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав пояснення, в яких зазначено, що зі змісту позовної заяви та додатків до неї вбачається відсутність доказів порушення прав та законних інтересів позивача з боку Харківського міського центру зайнятості, що вказує на необґрунтованість позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, вислухавши пояснення сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_1 як безробітний перебуває на обліку в Харківському міському центрі зайнятості.

29.06.2016 року позивач відвідав установу відповідача, де під час прийому працівником органу державної служби зайнятості було здійснено підбір вакансії "столяр" у штаті роботодавця - Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

На виконання вимог ст.11 КАС України суд витребував від відповідача фактичні дані, з урахуванням яких приймалось рішення про направлення позивача для працевлаштування за згаданою вакансією.

З наданої центром копії звітності від 15.02.2016 року "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та правил її заповнення (Форма звітності № 3 -ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" вбачається, що роботодавцем визначено вакантну посаду «столяр». ( а.с129).

У зв'язку з чим дана вакансія була внесена 18.02.2016 року до бази даних вакансій.

Згідно з трудової книжки ОСОБА_1 у жовтні 1999 року працював столяром третього розряду. (а.с.103).

З огляду на викладені обставини, відповідач не мав явних перешкод для прийняття рішення про направлення безробітного для працевлаштування до Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Вказана вакансія була закрита лише 06.09.2016 року (а.с.148).

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу було видано направлення на працевлаштування на посаду «столяр» до Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що відповідно п.3.3 розділу III Рекомендацій щодо обслуговування населення та роботодавців фахівцями служби зайнятості (затверджені директором Державного центру зайнятості від 18.08.2014р.), якщо шукач роботи звертається до центру зайнятості, спеціаліст з працевлаштування відповідно до встановленого порядку при підборі йому роботи з'ясовує по телефону в представника роботодавця, чи є підібране робоче місце вільним, та узгоджує можливість співбесіди з клієнтом.

Як з'ясовано судом, 29.06.2016р працівником центру було зателефоновано безпосередньо до роботодавця, але встановити телефонний зв'язок та конкретизувати актуальність вакансії та вимоги до кандидату працівнику центру не вдалось.

У зв'язку з чим, Харківським міським центром зайнятості позивачу було запропоновано внести вакансію до індивідуального плану працевлаштування, але ОСОБА_1 відмовився від зазначеної пропозиції, наполягав на видачі саме направлення на працевлаштування.

За результатами проведеної роботи центром у особі компетентного працівника було складено і видано направлення №20391602180226005 від 29.06.2016 року на працевлаштування ОСОБА_1 до Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на посаду "столяр", з яким позивача було ознайомлено, однак від підписання позивач відмовився, про що складено акт від 29.06.2016 року.

Окремо суд зазначає, що 31.05.2016 року Регіональною філією «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» було подано Звітність №4944 (Інформація про попит на робочу силу (вакансії)), відповідно до якої роботодавцем було вказано вакантні посади «столяр 5 розряду» та «юрисконсульт 1 категорії» та зазначено, що вакансії будуть укомплектовані роботодавцем самостійно, у зв'язку з чим працівниками ХМЦЗ не було внесено до бази даних відомостей стосовно зазначених вакансій.

Суд, перевіряючи відповідність вчинених суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах діянь вимогам ч.3 ст.2 КАС України, зазначає, що правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України "Про зайнятість населення".

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

Згідно з пп.3 п.1 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», одним з основних завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи.

Частинами 1-4 ст.46 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці. Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці. Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.

На подальший розвиток норм Закону України "Про зайнятість населення" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 20.03.2013р. №198, якою затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб (далі за текстом - Порядок №198).

Згідно з п.5 Порядку №198 у разі наявності пропозиції підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу безробітного особі за попереднім узгодженням з роботодавцем видається направлення на працевлаштування за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Особа зобов'язана подати протягом семи календарних днів з дня отримання такого направлення центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

У п.12 Порядку №198 вказано, що підходящою для безробітного є робота, що відповідає його освіті, професії (спеціальності), кваліфікації.

За правилом п.19 Порядку №198 у разі коли протягом шести місяців з дня реєстрації безробітному неможливо підібрати роботу за професією, підходящою є робота, що потребує зміни професії з урахуванням його здібностей, стану здоров'я, професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач лише сприяє у підборі підходящої роботи безробітному.

Згідно з вимогами ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається між працівником і роботадавцем.

Отже, відмова роботодавця у працевлаштуванні безробітного не є беззаперечним доказом протиправних дій відповідача.

За таких обставин, позивачем не доведено протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах.

Стосовно вимоги про визнання бездіяльності Харківського міського центру зайнятості у видачі ОСОБА_1 індивідуального плану працевлаштування для відпрацювання вакансії юрисконсульта 1 категорії відділу юридичної служби регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" під час здійснення прийому 29.06.2016 незаконною суд зазначає наступне.

31.05.2016 року, як вже зазначалось вище, Регіональною філією «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» було подано Звітність №4944 (Інформація про попит на робочу силу (вакансії)), відповідно до якої роботодавцем було вказано вакантну посаду «юрисконсульт 1 категорії» та зазначено, що дана вакансія буде укомплектована роботодавцем самостійно.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці мають право проводити добір працівників безпосередньо або через територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб'єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Згідно Порядку «Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання» затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 31 травня 2013 року N 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року N 1476) роботодавець визначає яким чином передбачається укомплектування вакансії - самостійно чи за сприянням служби зайнятості та проставляє позначку у відповідній графі.

Оцінюючи добуті по справі докази в їх сукупності за правилом ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для кваліфікації правової поведінки відповідача як незаконної бездіяльності, адже відповідач діяв згідно діючих законів та підзаконних актів.

Стосовно рішення Московського районного суду м. Харкова по справі № 643/866/17 суд зазначає наступне.

Цим судовим актом позивачу по цивільній справі ОСОБА_1 (який є позивачем у даному спорі) дійсно було відмовлено у задоволенні цивільного позову до Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця», третя особа - Харківській міський центр зайнятості про визнання відмови у прийнятті на роботу неправомірною та незаконною.

Разом з тим, суд зазначає, що з урахуванням запроваджених ЦПК України правил здійснення цивільного судочинства згадане рішення суду є виключним доказом не доведеності заявлених у цивільній справі вимог.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових та фактичних підстав для задоволення заявлених по справі вимог.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа Міністерство соціальної політики України про визнання дій та бездіяльності незаконною відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосєльцева О.В.