Рішення № 6780235, 12.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.09                                                                                           Справа№ 17/191

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: ДП “ЛАНТ-ЖКВ” ВАТ “Львівський завод автонавантажувач”, м. Львів

про: стягнення 18 925,72 грн.

                                                                                Суддя У.І.Ділай

Представники

Від позивача: Працьовита С.М. –ю/к (Довіреність 228/10 від 31.12.2008р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ до ДП “ЛАНТ-ЖКВ” ВАТ “Львівський завод автонавантажувач”, м. Львів про стягнення 18 925,72 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2009р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 27.10.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 27.10.2009р. розгляд справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

29.12.2006р. між сторонами у справі укладено Договір № 06/06-1385 ТЕ-21 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання із Додатковими угодами № 1 від 26.01.2007р. та № 2 від 28.02.2007р., відповідно до умов яких позивач взяв на себе зобов’язання передати у власність відповідача протягом січня-березня 2007р. природний газ, а відповідач у свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити його.

На виконання договірних зобов’язань, позивач передав у власність відповідачу протягом січня-березня 2007р. природний газ на загальну суму 20 308,29 грн., що підтверджується Актами передачі-приймання природного газу із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання виконав частково. Станом на день звернення ДК “Газ України” до господарського суду із позовною заявою, сума боргу ДП “ЛАНТ-ЖКВ” за отриманий природний газ становить 11 108,29 грн.

За порушення строків оплати на підставі п.п. 7.2., 7.5. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, що за розрахунком позивача становить 1 247,77 грн.

Відповідно до п.7.5 Договору, пеня нараховуються постачальником протягом шести місяців, що передує моменту звернення з позовом.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 5 574,63 грн. інфляційних втрат та 995,03 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 18 925,72грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ДП “ЛАНТ-ЖКВ” ВАТ “Львівський завод автонавантажувач” (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 392-А. Код ЄДРПОУ 30275752) на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1. Код ЄДРПОУ 31301827) 11 108,29 грн. юоргу, 1 247,77 грн. пені, 5 574,63 грн. інфляційних втрат, 995,03 грн. 3% річних, всього –18 925,72грн.; 189,26 грн. державного мита 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя