Рішення № 6779751, 10.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.09                                                                                           Справа№ 29/117

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЛГ”, м. Київ,

до відповідача: державного комунального підприємства “Аптека №134”,

с. Береги,

про: стягнення 18’195,87 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Подольський Ю.П. –дов. №12/09 від 15.01.2009 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЛГ” до державного комунального підприємства “Аптека №134” про стягнення 18’195,87 грн. Ухвалою від 27.10.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.11.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки лікарських засобів (медикаментів) №18Л ДЮ від 02.01.2008 р. не здійснив оплати у повному обсязі за куплену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 12’532,17 грн. Крім того, відповідачу нараховано 491,85 грн. –3% річних, 1’991,78 грн. інфляційних збитків, 180,07 грн. пені, 3’000,00 грн. збитків, завданих порушенням зобов’язання, які полягають у наданні йому правової допомоги.

В судове засідання 10.11.2009 р. представник відповідача не з’явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4855444 від 03.11.2009 р., причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір №18Л ДЮ поставки лікарських засобів (медикаментів) від 02.01.2009 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується продати у власність покупця (відповідач у справі), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах цього договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення, іменовані надалі "товар".

На виконання умов Договору відповідачу поставлено лікарських засобів на загальну суму 13’343,22 грн., про що свідчать товарно-транспортні накладні: №Л-0878 від 20.03.2008 р. на суму 961,05 грн., №Л-1030 від 03.04.2008 р. на суму 1’841,28 грн., №Л-0202/н від 03.04.2008 р. на суму 84,65 грн., №Л-1116 від 10.04.2008 р. на суму 1’202,61 грн., №Л-1135 від 14.04.2008 р. на суму 1’749,16 грн., №Л-0228/н від 14.04.2008 р. на суму 253,44 грн., №Л-1265 від 24.04.2008 р. на суму 1’628,46 грн., №Л-0257/н від 24.04.2008 р. на суму 143,41 грн., №Л-1406 від 12.05.2008 р. на суму 1’039,83 грн., №Л-1564 від 26.05.2008 р. на суму 996,86 грн., №Л-1621 від 29.05.2008 р. на суму 499,61 грн., №Л-1645 від 02.06.2008 р. на суму 149,32 грн., №Л-1725 від 09.06.2008 р. на суму 399,89 грн., №Л-1784 від 12.06.2008 р. на суму 99,82 грн., №Л-1855 від 19.06.2008 р. на суму 99,77 грн., №Л-1876 від 23.06.2008 р. на суму 449,42 грн., №Л-2064 від 14.07.2008 р. на суму 350,12 грн., №Л-2121 від 21.07.2008 р. на суму 199,92 грн., №Л-2179 від 24.07.2008 р. на суму 300,24 грн., №Л-2256 від 04.08.2008 р. на суму 245,09 грн., №Л-2407 від 18.08.2008 р. на суму 249,90 грн., №Л-3062 від 16.10.2008 р. на суму 399,37 грн.

Сторонами складено акт взаємозвірки та погоджено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 12’532,17 грн. Позивачем скеровано до відповідача вимогу №06/09 від 01.09.2009 р. про сплату зазначеної суми заборгованості.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до п. 5.2 Договору покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів від дати отримання товару. Таким чином, оскільки сторонами погоджено розмір заборгованості, відповідач не виконав узятих на себе обов’язків у частині оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача про стягнення 12’532,17 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару, визначених п. 5.2 Договору, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару, за кожен день прострочки. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 180,07 грн. пені є обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 491,85 грн. –3% річних та 1’991,78 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача про стягнення 3’000,00 грн. завданих йому збитків у зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язання, то суд відмовляє у задоволенні такої вимоги з огляду на наступне. Позивачем не представлено суду жодного доказу того, що йому надавалися юридичні послуги для захисту його порушених прав та інтересів у цій справі. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Тому в задоволенні цієї вимоги позивачу потрібно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з державного комунального підприємства “Аптека №134” (адреса: с. Береги, Самбірський район, Львівська область, 292616; код ЄДРПОУ 22392383) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ЮЛГ” (адреса: вул. Г.Сковороди, 2, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 21480062) 12’532,17 грн. основного боргу, 491,85 грн. –3% річних, 1’991,78 грн. інфляційних збитків, 180,07 грн. пені, 151,96 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 197,08 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технгічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні вимог про стягнення 3’000,00 грн. відмовити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Синчук М.М.