Рішення № 6779744, 23.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.09 Справа№ 31/104

за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гітера”, м. Львів

про: стягнення 33460,08 грн., розірвання договору оренди

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від прокуратури: Майорчак В.М. помічник військового прокурора (посвідчення № 22);

від позивача: Стухляк Л.Я. представник;

від відповідача: не зявився.

Представникам прокуратури та позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, надалі позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гітера”, м. Львів, надалі відповідач, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 33460,08 грн. та розірвання договору оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України, № 60/1999/Головку, укладеного 01.04.1999 р. між позивачем і відповідачем. Ухвалою суду від 15.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 29.07.2009 р.

31.07.2009 р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду даної справи у звязку з відпусткою уповноваженого представника.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 23.09.2009 р. зявилися представники прокуратури і позивача, які надали пояснення по суті спору. Відповідач повторно не з”явився, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позов та доказів оплати боргу не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 23.09.2009 р. за згодою сторін, присутніх в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 30.09.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані прокурором та позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та відповідачем 09.04.1999 р. укладено договір № 60/1999/ГоловКЕУ оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України.

Згідно п. 1.1 орендодавець здав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 568,9 м.кв., номер будівлі за генпланом 27 військового містечка № 299, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Остроградських, 14, що знаходиться на балансі Львівської квартирно-експлуатаційної частини району (в подальшому квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова), вартість якого визначено відповідно до експертного висновку про оцінку майна і становить 113227,00 грн.

У відповідності до п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністром України, і становить без ПДВ за рік 5661,35 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (квітень 1999 р.) складає 471,78 грн. і сплачується відповідачем не пізніше 25 числа місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Як зазначено в п. 10.1 договору оренди, вищевказаний договір діє з 01.04.1999 р. по 01.04.2004 р.

Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема акту прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду, позивач передав відповідачеві в користування нерухоме майно, що є предметом оренди згідно договору.

Згодом між сторонами договору оренди було підписано ряд додаткових договорів (угод), якими вносились окремі зміни й доповнення до договору оренди. Так, сторонами договору оренди на виконання вимог ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»укладено додатковий договір до вищевказаного договору оренди № 60/1999/Головку. Зазначений додатковий договір набрав чинності з 01.06.2006 р. Вказаним додатковим договором викладено в новій редакції пункти 2.3, 3.1, 3.2 та 10.1 договору оренди. Зокрема, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.2 договору оренди), а договір діє з 01.06.2006 р. по 25.05.2009 р. (п. 10.1 договору оренди).

Аналіз судом матеріалів справи свідчить, що сторонами договору оренди було погоджено його продовження на тих же самих умовах на новий строк після 25.05.2009 р.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Орендою, як зазначено в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань згідно договору оренди орендну плату не сплатив, у звязку з чим станом на 01.06.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем по вищевказаному договору оренди становила 33460,08 грн.

Матеріалами справи, зокрема актом перевірки орендованого приміщення від 12.01.2009 р., підтверджується невикористання відповідачем орендованого майна.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона ж договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Нормою ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом встановлено, що позивач листом № 1312 від 19.06.2009 р. звертався до відповідача з вимогою достроково розірвати договір, передати по акту прийому-передачі майно та погасити заборгованість по сплаті орендних платежів. Проте, відповідач всупереч вимогам ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України не повідомив позивача про результати розгляду його листа.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги неявку відповідача, неподання ним відзиву на позов, доказів оплати боргу та доказів приведення орендованих приміщень і прилеглої до них території в належний санітарний стан, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення повністю.

Оскільки даний спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід стягнути із відповідача в дохід державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Гітера” (79012, вул. Остроградських, 14, м. Львів; код ЄДРПОУ 20835422) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, вул. Шевченка, 3А, м. Львів; код ЄДРПОУ 07638027) заборгованість в сумі 33460,08 грн.

3. Розірвати договір оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України, № 60/1999/Головку, укладеного 01.04.1999 р. (з усіма змінами та доповненнями).

4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Гітера” (79012, вул. Остроградських, 14, м. Львів; код ЄДРПОУ 20835422) в дохід державного бюджету 419,60 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя