Рішення № 6779477, 27.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.09 Справа№ 32/200

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тема”, м.Львів.

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів.

Про стягнення 1 145,28 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Віняр Ю.С. юрист (довіреність №1/2009 від 03.04.2009р.).

Від відповідача : не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Тема”, м.Львів до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів про стягнення 1 145,28 грн. з яких 781,75 грн. основного боргу, 312,43 грн. інфляційних втрат, 51,10 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 25.09.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 13.10.2009р. Ухвалою суду від 13.10.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 27.10.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду 25.09.2009р. та 13.10.2009р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив. Про судове засідання 27.10.2009р. був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром вихідної рекомендованої кореспонденції господарського суду від 14.10.2009р.

На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 79044, м.Львів, Франківський район, вул.Сміливих, 19, ухвали про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Вказаний поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1.

Як вбачається з наданого представником позивача поштового повідомлення № 3750740 від 08.02.2008р. відповідачем 12.03.2008р. було особисто отримано за адресою: АДРЕСА_1 претензію позивача з вимогою про оплату боргу.

З вищенаведеного випливає, що відповідач умисно ухиляється від отримання поштової кореспонденції господарського суду.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 ).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Протягом листопада-грудня 2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Тема” поставило субєкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 товари побутової хімії, косметики та парфумерії на загальну суму 1 668,79 грн., що підтверджується видатковими накладними: № Т-00099401 від 30.11.2007р. на суму 1 479,79 грн. зі строком оплати до 14.12.2007р.; № Т-00099623 від 03.12.2007р. на суму 189,00 грн. зі строком оплати до 17.12.2007р.

07.02.2008р. ТзОВ „Тема” звернулось до СПД ФО ОСОБА_2 з листом-вимогою вих. №01/юр про погашення заборгованості в сумі 1 668,79 грн., після чого відповідач здійснив частково оплату товару на суму 887,04 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 22.09.2009р. (дата подання позовної заяви) складає 781,75 грн.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував збитки від інфляції в сумі 312,43 грн. та три відсотки річних в сумі 51,10 грн.

Отже загальна сума заборгованості складає 1 145,28 грн. з яких 781,75 грн. основний борг, 312,43 грн. інфляційні нарахування та 51,10 грн. три відсотки річних.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт поставки позивачем товарів побутової хімії, косметики та парфумерії підтверджується видатковими накладними на загальну суму 1 668,79 грн., а саме: № Т-00099401 від 30.11.2007р. на суму 1 479,79 грн.; № Т-00099623 від 03.12.2007р. на суму 189,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати за поставлений товар був визначений у накладних, а саме: по видатковій накладній № Т-00099401 від 30.11.2007р. на суму 1 479,79 грн. строк оплати до 14.12.2007р.; по видатковій накладній № Т-00099623 від 03.12.2007р. на суму 189,00 грн. строк оплати до 17.12.2007р.

07.02.2008р. ТзОВ „Тема” звернулось до СПД ФО ОСОБА_2 з листом-вимогою вих. №01/юр про погашення заборгованості в сумі 1 668,79 грн., після чого відповідач здійснив частково оплату товару на суму 887,04 грн., що підтверджується випискою банку від 04.04.2008р. Ця сума була зарахована позивачем в рахунок оплати по накладній № Т-00099401 від 30.11.2007р. Відтак, основний борг становить 781,75 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 781,75 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого розрахунку 312,43 грн. інфляційних нарахувань та 51,10 грн. 3% річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю в сумі 781,75 грн. основного боргу, 312,43 грн. інфляційних втрат, 51,10 грн. три відсотки річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №1250 від 17.09.2009р. на суму 102,00грн. - держмита і №1249 від 17.09.2009р. на суму 236,00 грн. - вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тема” (79056, м.Львів, Личаківський район, вул.Ковельська, 109А; р/р 26007157 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»; МФО 325570; код ЄДРПОУ 22334316) 781,75 грн. основного боргу, 312,43 грн. інфляційних нарахувань, 51,10 грн. три відсотки річних, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 . Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя