Рішення № 6779336, 29.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.09                                                                                           Справа№ 6/194

За позовом: Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” в особі філії Львівського регіонального управління АТ “Індекс-Банк”, м.Львів

до відповідача: Державного підприємства “Бібрське лісове господарство”, м.Бібрка

про: стягнення 344166грн. 25коп.

                                                                       Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Легуцький В.В.

від відповідача: не з’явився.

          Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” в особі філії Львівського регіонального управління АТ “Індекс-Банк” до Державного підприємства “Бібрське лісове господарство” про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 36265грн. 76коп., заборгованості за кредитом 290000грн. 00коп. пені, 17900грн. 49коп. пені.

          Ухвалою суду від 01.10.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.10.2009р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 15.10.2009р., ухвалою суду від 15.10.2009р. розгляд справи відкладено на 29.10.2009р.

В судовому засіданні 29.10.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з”явився, письмового пояснення на позов не подав, причин нявки в судове засідання та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

          Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

19.09.2007р. між Акціонерним товариством “Індустріально-Експертний банк” (надалі банк) та Державним підприємством “Бібрське лісове господарство” (надалі позичальник) укладено кредитний договір № 125/08ю, відповідно до п.1.1 якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію в розмірі 300000грн. 00коп. для поповнення обігових коштів в рамках якої банком надано позичальнику кредит, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника в гривні у відділенні при ФЛРУ АТ “Індекс-Банк” в м.Перемишляни в межах суми договору. Строк функціонування кредитної лінії з 18 вересня 2008р. по 17 вересня 2009р. Відповідно до п.1.4 договору відсоткова ставка становить 22,0 відсотка річних. Відсотки за кредитом нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту погашення кредиту, щомісяця, в період з 26 числа попереднього місяця до 25 числа включно поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (п.2.3.). Позичальник зобов”язався щомісячно, не пізніше останнього банківського дня поточного місяця, погашати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту та забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом та плати за обслуговування кредитної лінії в строки, обумовлені п.1.2 договору (п.п.2.11., 2.12.).

Відповідно до представлених суду доказів, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 344166грн. 25коп., з яких прострочена заборгованість за відсотками становить 36265грн. 76коп., прострочена заборгованість за кредитом –290000грн. 00коп., пеня –17900грн. 49коп.

При прийнятті рішення у справі суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

          Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення (п.4.1.). Сторони також погодили графік погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 125/08-ю від 19.09.2007р. (п.1.2.)

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного Кодексу України виконання зобов”язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст.ст.230, 231, 232 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконаним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач при наданому йому праві та можливостях позовних вимог належним чином не заперечив, доказів погашення суми позову не представив. Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст.193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Бібрське лісове господарство”, вул.Стуса, 44, м.Бібрка, Перемишлянського району Львівської області (код ЄДРПОУ 00992488) на користь Акціонерного товариства “Індустріально-експортного банку” в особі філії Львівське регіональне управління АТ “Індекс-Банк”, м. Львів, вул.Пекарська, 23 ( ідентифікаційний код 25249723) 344166грн. 25коп. ( з яких прострочена заборгованість за відсотками становить 36265грн. 76коп., прострочена заборгованість за кредитом –290000грн. 00коп., пеня –17900грн. 49коп.), 3441грн. 66коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя