Ухвала суду № 67787736, 11.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

11.07.2017 справа №910/14753/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

секретар: Добрицька В.С.

за участю представників: позивача: ОСОБА_2;

відповідача - Щелков П.С.

третьої особи-1 - ОСОБА_4

третьої особи-2:ОСОБА_5 третьої особи-3 - не з'явився

третьої особи-4 - не з'явився

третьої особи-5 - ОСОБА_6

розглянувши заяви суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2017 р.

у справі № 910/14753/16 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом ОСОБА_7

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла"

треті особи 1. ОСОБА_8

2. ОСОБА_9

3. ОСОБА_10

4. Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація

5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6

про визнання недійсними рішень та скасування дій державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про збільшення статутного капіталу товариства до 10 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008 р.;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" в частині збільшення статутного капіталу товариства до 10 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 17-01/2008 від 17.01.2008 р.;

- скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 31.01.2008р. № 10681050002019860;

- визнання недійсним рішення Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про збільшення статутного капіталу товариства до 20 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008 р.;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" в частині збільшення статутного капіталу товариства до 20 000 000,00 грн, оформленого протоколом № 19-09/2008 від 19.09.2008 р.;

- скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського районі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 23.09.2008 р. № 10681050003019860;

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства, оформленого протоколом № 02-12/2014 від 17.12.2014 р.;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" про вихід учасника товариства та перерозподіл часток товариства, оформленого протоколом № 02- 12/2014 від 17.12.2014 р.;

- скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського районі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 14.01.2015 р. № 10681050012019860;

- зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського районі реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про скасування реєстраційних дій № 10681050002019860; № 10681050003019860; № 10681050012019860.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2017 р. у справі № 910/14753/16 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_7 передано на розгляд колегії суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), Пашкіна С.А.,Калатай Н.Ф.

12.05.2017 р. ОСОБА_8 було подано заяву про відвід суддів Баранця О.М. та Пашкіної С.А.

Ухвалою від 22.05.2017 року заяву ОСОБА_8 про відвід суддів Баранця О.М. та Пашкіної С.А. по справі № 910/14753/16 залишено без задоволення та прийнято ухвалу від 22.05.2017 р. по справі № 910/14753/16 про самовідвід суддів Баранця О.М. та Пашкіної С.А.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/438/17 від 25.05.2017 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/14753/16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2017 р. для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 визначено колегію суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2017 р. у справі № 910/14753/16 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 22.06.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 р. розгляд справи було відкладено до 11.07.2017 р.

22.06.2017 р. від ОСОБА_9 надійшла письмова заява про відвід суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. від розгляду даної справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 р. у задоволенні вищевказаної заяви про відвід суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. від розгляду справи № 910/14753/16 було відмовлено.

Водночас, у судовому засіданні 11.07.2017 р. суддями-членами колегії Буравльовим С.І. та Андрієнком В.В. подано письмові заяви про самовідвід від розгляду справи № 910/14753/16 на підставі ст. 20 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р. зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, N 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява N 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відповідно до статті 20 ГПК Українги суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

За переконанням колегії суддів, у даній ситуації у третьої особи-2 могли виникнути об`єктивні сумніви стосовно неупередженості суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. під час розгляду даної справи.

При цьому, як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р., об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Таким чином, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, з метою усунення сумнівів третьої особи-2 та будь-яких сторонніх осіб стосовно законності розгляду даної справи суддями-членами колегії Буравльовим С.І. та Андрієнком В.В., а також для забезпечення довіри до судової влади України, заяви вказаних суддів про самовідвід від розгляду справи № 910/14753/16 підлягають задоволенню на підставі ст. 20 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ГПК України, у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-1, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяви суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/14753/16 задовольнити.

2. Справу № 910/14753/16 передати для визначення автоматизованою системою документообігу суду суддів-учасників колегії відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко