Рішення № 67787061, 13.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017р. Справа № 914/995/17

За позовною заявою: Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів

до відповідача: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 17 279 281,80 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність б/н від 28.02.2017р.)

Від відповідача: не зявився

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до відповідача: Служби автомобільних доріг у Львівській області про стягнення заборгованості в розмірі 17 279 281,80 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2017р. порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 15.06.2017р. та відстрочено сплату судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у даній справі.

14.06.2017р. відповідач подав відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Також подав довідку про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет спору і з тих же підстав, та нема рішення цих органів з такого спору. Крім того, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Представник позивач в судовому засіданні 15.06.2017р. підтримав позовні вимоги та подав довідку про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет спору і з тих же підстав, та нема рішення цих органів з такого спору.

Відповідач в судове засідання 15.06.2017р. явку повноважного представника не забезпечив.

Ухвалою суду від 15.06.2017р. розгляд справи відкладено на 04.07.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.07.2017р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.07.2017р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою добровільного врегулювання спору.

У судовому засіданні 04.07.2017р. оголошено перерву до 13.07.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2017р.позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання 04.07.2017р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

05 жовтня 2016 року господарським судом Львівської області винесено рішення у справі № 914/1743/14 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України 19 647 626,00 грн.

21 жовтня 2016 року вказане рішення суду набрало законної сили.

На примусове виконання вищевказаного рішення 24.10.2016р. господарським судом Львівської області видано наказ.

29.12.2016р. Службою автомобільних доріг у Львівській області заборгованість перед ДП «Львівський облавтодор» була сплачена у повному обсязі.

Спір виник внаслідок того, що відповідач виконав рішення суду щодо оплати заборгованості невчасно, а також у звязку із нарахуванням позивачем в порядку ст. 625 ЦК України за невиконане грошове зобов'язання. Відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача 1 482 590,50 грн. 3 % річних за період з 27.05.2014р. по 01.12.2016р., 15 796 691,30 грн. інфляційні втрати за період з 01.06.2014р. по 01.12.2016р.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне.

Розпорядником бюджетних коштів є Державне агентство автомобільних доріг України.

За твердженням відповідача, по даному договору взяті на себе зобовязання замовником, в тому числі оплати за виконані роботи, не були порушені жодним чином, оскільки, замовник не одержував від розпорядника коштів на загальну суму 19 647 626,00 грн. за надання послуг (робіт) по договору, як до подання позову позивачем про стягнення 19 647 626,00 грн., так і після прийняття рішення господарським судом Львівської області від 05.10.2016р. у справі № 914/1743/14 та набрання ним законної сили, та, відповідно до зазначених вище умов договору, замовник не прострочив виконання грошового зобов'язання за цим договором.

Відповідач звертався листом від 18.10.2016р. № 01н-5208/18-02 до розпорядника коштів - Державного агентства автомобільних доріг України щодо виділення фінансування з метою виконання рішення господарського суду Львівської області від 05.10.2016р., однак кошти так і не надійшли.

На думку відповідача, твердження позивача у позовній заяві того, що Службою автомобільних доріг у Львівській області заборгованість перед ДП «Львівський облавтодор» була сплачена у повному обсязі не відповідає дійсним обставинам, оскільки, у зв'язку з ненадходженням від розпорядника коштів до відповідача для оплати 19 647 626,00 грн., позивач з метою примусового виконання зазначеного вище рішення звернувся з наказом господарського суду Львівської області в органи Держказначейства. Відтак, зазначене вище рішення суду виконано у грудні 2016 р. шляхом безспірного списання коштів з рахунку Служби автомобільних доріг у Львівській області органами казначейства, що є підтвердженням факту ненадходження коштів Замовнику та відсутності вини замовника (відповідача) у простроченні виконання грошового зобов'язання

Згідно із п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Замовник звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату виконаних робіт у випадку ненадходження бюджетних коштів по незалежним від нього причинах.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач, підписавши договір, погодився з усіма його умовами, в тому числі із тими, що замовник, тобто, відповідач, звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату виконаних робіт у випадку ненадходження бюджетних коштів по незалежним від нього причинах. Відтак, відповідач зазначає про безпідставність заявленого позову про стягнення заборгованості на загальну суму 17 279 281,80 грн.

При прийнятті рішення суд виходить і наступного:

Факт порушення Службою автомобільних доріг у Львівській області своїх зобовязань за договором встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2016р. у справі №914/1743/14, яке не оскаржено в законному порядку та набрало законної сили.

В силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 1 482 590,50 грн. 3 % річних за період з 27.05.2014р. по 01.12.2016р., 15 796 691,30 грн. інфляційні втрати за період з 01.06.2014р. по 01.12.2016р.

За змістом положень ст.526 ЦК, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК).

Положеннями ст.611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст.625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобовязання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК, коли нарахування процентів тісно повязується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст.549 ЦК і ст.230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобовязання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень стст.526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього кодексу, за час прострочення.

Указане відповідає правовим позиціям, викладеній у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі № 918/329/16.

Зобовязання за договором відповідачем виконані в частині сплати основного боргу виконані невчасно, що підтверджено матеріалами справи.

Наявність у договорі застереження про звільнення замовника від відповідальності за порушення строків виконаних робіт у випадку ненадходження бюджетних коштів по незалежним від нього причинах не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов'язання.

Порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК платежів, адже відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.

При цьому, слід зазначити, що відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р.).

Відтак, позовні вимоги Служби автомобільних доріг у Львівській області є правомірними.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суд встановив, що позивачем допущені арифметичні помилки у нарахуванні 3% річних, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 482 590,50 грн. 3 % річних за період з 27.05.2014р. по 01.12.2016р., 15 796 691,30 грн. інфляційні втрати за період з 01.06.2014р. по 01.12.2016р. підлягають задоволенню.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір, сплата якого позивачу була відстрочена судом до винесення рішення у даній справі, стягується з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 83, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області (79053, м. Львів, вул. В.Великого, 54; ідентифікаційний код 25253009) на користь Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідентифікаційний код 31978981) 1 482 590,50 грн. 3 % річних за період з 27.05.2014р. по 01.12.2016р., 15 796 691,30 грн. інфляційні втрати за період з 01.06.2014р. по 01.12.2016р.

3.Стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області (79053, м.Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; ідентифікаційний код 25253009) 240 000,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 17.07.2017р.

Суддя Ділай У.І.