Постанова № 67782842, 17.07.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа №235/2772/17

Провадження №2-а/235/124/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року м. Покровськ

Красноарміський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю представника відповідача Луценко С.А.

секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, скасування та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійького міськрайнного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, скасування та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою, узятий на облік УСЗН Покровської міської ради, що підтверджується довідкою №0000134418 від 7.03.2017 року.

25.01.2017 року звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням від 24.04.2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з наступних підстав.

Позивач претендував на призначення пенсії за віком, згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення», із урахуванням підземного стажу за періоди роботи:

- з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року - список №2 в ПАТ «Донецьккокс»;

- з 25.07.1988 року по 31.01.2008 року - список №1 в ПАТ «Донецьккокс».

В рішенні зазначено, що відповідно до наданих документів страховий стаж складає 34 роки 1 місяць 19 днів, в тому числі пільговий стаж за списком №1-8 років 1 місяць 00 днів.

До підземного стажу не зараховано періоди роботи з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року в ПАТ «Донецьккокс», так як вони не підтверджені.

Також відповідач зазначив, що згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи неменше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого від 12.08.1993 року ПКМУ №637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Але згідно пункту 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ або їх правонаступників.

Позивачем надано трудову книжку, а також уточнюючу довідку №13 від 24.01.2017 року ПАТ «Донецьккокс», у якій зазначені періоди роботи за списком №2 з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року, та списком №1 з 25.07.1988 року по 31.01.2008 року.

Але відповідач не прийняв до уваги трудову книжку, зазначивши, що у ній відсутні дані, що позивач працював повний робочий день на посадах за списком №1 та за списком №2, перерахованих у довідці.

Відповідачем не прийнята до уваги і надана довідка ПАТ «Донецьккокс» №13 від 24.01.2017 року.

При цьому пільговий стаж за списком 1 за період з 1.01.2000 року по 6.02.2009 року відповідачем врахований, оскільки підтверджений даними персоніфікованого обліку. Хоча з ПАТ «Донецьккокс» він перебував у трудових відносинах з 25.07.1988 року по 31.01.2008 року.

Вважає, що рішення відповідача від 24.04.2017 року порушує нормативну та законодавчу базу України. Відповідачем безпідставно не включено до пільгового стажу період роботи в ПАТ «Донецьккокс» слюсарем з ремонту апаратного обладнання 4 розряду з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та слюсарем-ремонтником 5 розряду з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року. При зверненні до УПФУ були надані усі необхідні документи для призначення пенсії незалежно від віку.

Періоди роботи на зазначених підприємствах з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року підтверджується трудовою книжкою, записи №1-3 та №7-10, згідно яких зазначені періоди роботи, посади та умови роботи, та довідкою ПАТ «Донецьккокс» №13 від 24.01.2017 року, у якій зазначено, що позивач працював повний робочий день на посаді слюсаря з ремонту апаратного обладнання цеху уловлювання з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року, що дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, та працював повний робочий день слюсарем-ремонтником коксового цеху з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року, що дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

На день подання заяви до ПФУ в м. Покровськ, станом на 25.01.2017 року, пільговий стаж позивача складав більше 10 років, що дає право на призначення пенсії на підставі положень ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Періоди роботи з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року ПФУ безпідставно не зараховано до пільгового стажу.

У рішенні про відмову в призначенні пенсії ПФУ послався на п. З ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку відповідача, за даною нормою Закону, період роботи на ПАТ «Донецьккокс» підлягає обов'язковій перевірці.

Але п. З ст. 44 Закону викладений так:

згідно якого, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Обов'язкова перевірка наданих позивачем документів цією нормою Закону не передбачена.

Згідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно роз'яснення Міністерства юстиції України від 22.07.2011 року про порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах слідує, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належними чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, та у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. За записами трудової книжки визначається не тільки загальний стаж роботи, але і встановлюються відомості, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

При зверненні із заявою до ПФУ трудова книжка була надана.

Позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.04.2017 року про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового період роботи позивача у в ПАТ «Донецьккокс» слюсарем з ремонту апаратного обладнання 4 розряду з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та слюсарем-ремонтником 5 розряду з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року, відповідно до статті 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до статті 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 25.01.2017 року. Стягнути з відповідача Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на мою користь, за рахунок бюджетних асигнувань понесені мною судові витрати у розмірі 640 грн.

Позивач та представник позивача до судового засідання не з'явились, представник надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, на позовних вимогах наполягає та просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову. В запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що 25 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про призачення пенсії за віком згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Рішенням Управління від 24 березня 2017 року у призначенні пенсії було відмовлено, за відсутності на момент звернення необхідного пільгового стажу за Списком №2 - 10 років.

Відповідно до п «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_2 складає 34 роки 01 місяць 12 днів, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано 08 років 01 місяць 00 днів.

Позивач претендує на призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу період роботи в ПАТ «Донецьккокс» слюсарем з ремонту апаратного обладнання 4 розряду з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та слюсарем - ремонтником 5 розряду з 25.07.1988 року по 31.12.1999 рік.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого 12.08.1993 року Постановою КМУ № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно п. 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ або їх правонаступників.

В трудовій книжці позивача відсутній запис про те, що він працював на вище вказаних роботах повний робочий день.

Для підтвердження пільгового стажу позивачем було надано довідку №13 від 24.01.2017 року, видану ПАТ «Донецьккокс», де зазначені періоди роботи за Списком №2 з 20.05.1985 по 17.12.1985, та за Списком №1 з 25.07.1988 по 31.01.2008. Довідка має посилання на юридичну адресу: м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 116-а та фактичну адресу: м. Донецьк, вул. Зарічна, 1.

Відповідно до п. З ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Управління направило лист до Пенсійного фонду Приморського району м. Маріуполя з проханням провести перевірку правильності видачі довідки про пільговий характер роботи ОСОБА_2, виданої ПАТ «Донецьккокс» за період роботи на посаді слюсаря з ремонту апаратурного обладнання цеху уловлювання з 20.05.1985 по 17.12.1985, та період роботи на посаді слюсаря-ремонтника коксового цеху з 25.07.1988 по 31.01.2008 року.

У відповіді УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя зазначено, що ними був направлений лист про проведення зустрічної перевірки довідки про пільговий стаж роботи № 13 від 24.01.2017 року на ОСОБА_2, яка надана ПАТ «Донецьккокс», але відповідь до Управління від товариства не надійшла.

Управління не вправі нехтувати встановленими приписами призначення пенсії на пільгових умовах незалежно за віком за нормами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, відсутні підстави в призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах - 10 років.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

ОСОБА_2 згідно довідки від 7 березня 2017 року № 0000134418 є внутрішньо переміщеною особою (а.с.8).

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 20.05.1985р. прийнято у цех уловлювання слюсарем по ремонту апаратурного обладнання 4 розряду Донецького коксохімічного заводу ім.. С.М. Кірова, запис у книзі за № 1. 17.12.1985 року звільнено у зв'язку з закінченням виробничої практики, запис № 3. 25.07.1988 року прийнято до коксового цеху слюсарем-ремонтником 5 розряду, запис № 7. 01.06.1995 року присвоєний 6 розряд слюсара-ремонтника коксового цеху. 31.01.2008 року звільнений за згодою сторін, ст.. 35 п.1 КЗпП України, запис № 10 (а.с.9-12).

Рішенням від 24.04.2017р. ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п. а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як на момент звернення заявник не має необхідного стажу на підземних роботах - 10 років. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 20.05.1985 року по 17.12.1985р. та з 25.07.1988року по 31.12.1999р. в ПАТ «Донецьккокс», так як вони не підтверджені. До страхового стажу зараховано: 34 роки 01 місяць 19 днів, в тому числі пільгового стажу за списком №1 - 08 років 01 місяць 00 днів (а.с.13-17).

Відповідно до довідки в від 24.01.2017 р. за № 13, ОСОБА_2 дійсно

працював у Відкритому акціонерному товаристві «Донецьккокс». З 20.05.1985р. (Розп. № 106 від 16.05.1985р.) по 17.12.1985р. (Розп. № 397 від

19.12.1985р.) повний робочий день слюсарем з ремонту апаратурного обладнання цеху

уловлювання. Згідно ЄТКД-2, затвердженого Державним комітетом СРСР з праці і

соціальних питань в 1969 ропі професія «Ремонтний слюсар» і «Слюсар з ремонту

апаратурного обладнання» перейменована на «Слюсар-ремонтник». Робота слюсаря-ремонтника коксохімічного виробництва дає право на пільгове

пенсійне забезпечення за Списком № 2, розділ 5, поз. А (згідно зі Списками,

затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173). З 25.07.1988р. (Розп. №156 від 21.07.1988р.) по 31.01.2008р. (Наказ № 122-к

від 31.01.2008р.) повний робочий день слюсарем - ремонтником коксового цеху. Слюсарі-ремонтникн коксового цеху, як робітники ремонтних служб, зайняті

повний робочий день ремонтом устаткування в місцях його встановлення па дільницях

(робочих місцях) діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на

пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Робота слюсаря-ремонтника коксового цеха дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. розділ IV, поз. 4.1а-3 (згідно з Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003р.). Професія слюсаря-ремонтника коксового цеху атестована ВАТ«Донецьккокс» на підставі Наказу № 445 від 08.08.1994р., Наказу № 331 від 29.10.1999р. та Наказу № 598 від 14.10.2004р.

Відкрите акціонерне товариство «Донецьккокс» з 27.04.2011р. перейменовано в

Публічне акціонерне товариство «Донецьккокс» на підставі Наказу № 318 від 27.04Л011р.Публічне акціонерне товариство «Донецьккокс» з 19.05.2016р. перетворено в

Приватне акціонерне товариство «Донецьккокс» на підставі Наказу № 199 від 30.0522016р. Довідка видана на підставі архівної особової картки форми Т-2, трудової

книжки та розрахункових відомостей нарахування заробітної плати (а.с.18).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 КЗпП України та згідно з п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року № 637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Відповідно до п. 20 Порядку 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Такі індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2000 року були враховані відповідачем при розгляді питання щодо призначення пенсії.

При цьому даний порядок підтвердження трудового стажу є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу, але в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства та підтверджені довідкою. Даний порядок не вимагає будь-який інших підтверджень.

За нормами статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме такої роботи повний робочий день, при цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах із шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди, працював за професіями слюсарем по ремонту апаратурного обладнання 4 розряду та слюсарем-ремонтником коксового цеху - є запис в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає право позивачу на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку суд зазначає, що неможливість відповідачу здійснити перевірку спірного періоду, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах, а також спірний період підтверджений довідкою, яка перебуває в матеріалах справи.

Суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Частина 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд не має сумнівів в достовірності змісту цих довідок. Як вбачається зі змісту довідок та записів в трудовій книжці - періоди роботи, номера наказів за якими позивач приймався на роботу, професія (посада), за якою позивач працював у спірні періоди, не мають розбіжностей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені в довідці.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

При вирішенні заяви позивача про призначення пенсії відповідач повинен був керуватися принципом верховенства права (ст. 8 КАС України), відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

На підставі викладеного, рішення пенсійного органу від 24 квітня 2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 за віком згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», протиправним та підлягає скасуванню, та зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу спірний період роботи.

Оскільки суд не може підміняти компетенцію органів пенсійного фонду, до розгляду яких відносяться питання призначення, нарахування пенсії, а позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію саме з 25.01.2017 року, то суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_2 від 25.01.2017 року відповідно до законодавства та за результатами розгляду прийняти рішення з урахуванням зарахованого періоду роботи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, керуючись ст.ст.11, 17, 18,94, 158-163, 185, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, скасування та зобов'язання вчинити певні дії , задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.04. 2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового період роботи ОСОБА_2 у в ПАТ «Донецьккокс» слюсарем з ремонту апаратного обладнання 4 розряду з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та слюсарем-ремонтником 5 розряду з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року, відповідно до статті 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_2 від 25.01.2017 року відповідно до законодавства та за результатами розгляду прийняти рішення щодо призначення пенсії з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_2 у в ПАТ «Донецьккокс» слюсарем з ремонту апаратного обладнання 4 розряду з 20.05.1985 року по 17.12.1985 року та слюсарем-ремонтником 5 розряду з 25.07.1988 року по 31.12.1999 року.

Стягнути з Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 37869345, на користь ОСОБА_2, за рахунок бюджетних асигнувань понесені нею судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

В судовому засіданні 17 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст буде виготовлено протягом п'яти днів.

Суддя