Ухвала суду № 67780477, 12.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2017 рокусправа № 804/16360/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у справі №804/16360/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Електромашпромсервіс» до Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Електромашпромсервіс» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Електромашпромсервіс») (далі - позивач) було задоволено, визнано протиправним та скасоване оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 07.07.2015р. №0001142201.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, надав письмові пояснення на спростування доводів апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому порядку.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцями контролюючого органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Електромашпромсервіс» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Електрогруп", ПП "Спецконтакт" за жовтень 2014 року, ПП "Електрогруп", ПП "Спецконтакт", ДП "Техноскрап" за листопад 2014 року та ПП "Електрогруп" за січень 2015 року, та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "Інгулецький ГЗК", ПАТ "Центральний ГЗК", ПАТ "Південний ГЗК", ПП "Спецконтакт", ТОВ "ОМЗ-Кривбас-сервіс", "Інтерпайп НТЗ", "Інтерпайп НМТЗ", "Інтерпайп ніко тьюб", "Кривбаспромводопостачання" за листопад 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 321/22.05/05476747 від 22.05.2015р..

За висновками акту, під час перевірки виявлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, а саме: нереальність здійснення господарських операцій, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 2 580 667, 07 грн., в тому числі по періодам: у жовтні 2014 р. по взаємовідносинам з ПП "Електрогруп" - на суму ПДВ 838 245, 2 грн., у листопаді 2014 р. по взаємовідносинам з ПП "Електрогруп" - на суму 1 645 498, 07 грн. та по взаємовідносинам з ДП "Техноскрап" - на суму 24 932, 80 грн., за січень 2015 року по взаємовідносинам з ПП "Електрогруп" - на суму 72 000 грн.; завищення податкових зобов'язань на загальну суму 2 581 576, 37 грн. по контрагентам ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "Інгулецький ГЗК", ПАТ "Центральний ГЗК" протягом жовтня-листопада 2014 року та січня 2015 року (т.1 а.с. 89-90).

Позивачем на акт перевірки бли подані заперечення (т.5 а.с. 202-206).

Листом від 02.07.2015р. за вих.2441/10/04-82-01 відповідач повідомив ПАТ «Електромашпромсервіс», що залишено без змін висновки акту перевірки від 22.05.2015р. в частині порушень вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, а саме завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 2 580 667, 07 грн., в тому числі по контрагентам ПП «Електрогруп» та ДП «Техноскрап» по періодам: у жовтні 2014 по взаємовідносинам з ПП "Електрогруп" на суму ПДВ у розмірі 838245,2 грн., у листопаді 2014 року по взаємовідносинам з ПП "Електрогруп" на суму 1645498,07 грн. та по взаємовідносинам з ДП "Техноскрап" на суму 24932,80 грн., за січень 2015 року по взаємовідносинам з ПП "Електрогруп" на суму 72 000 грн.. В решті висновки акту перевірки податковим органом в порядку адміністративного оскарження не були підтверджені (т. 5 а.с. 195-200).

На підставі акту перевірки 07.07.2015р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001142201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 871 000, 61 грн., в тому числі за основним платежем - на 2 580 667, 07 грн., за штрафними санкціями - на 1 290 333, 54 грн. (т. 5 а.с. 193).

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Скасовуючи оскаржені рішення відповідача, суд виходив з того, що відповідачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування висновків акту перевірки щодо допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства у перевіряємому періоді по господарським операціям з вказаними у акті контрагентами.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, висновки перевірки базуються на тому, що реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП "Електрогруп" та ДП "Техноскрап" у перевіреному не підтверджується. Висновки відповідач обґрунтовує відсутністю у позивача на момент перевірки сертифікатів якості на поставлений товар, невідповідністю товарно-транспортних накладних вимогам наказу Міністерства транспорту України, відсутністю належним чином складених актів приймання виконаних робіт, які б відповідали Інструкції П-6, затвердженій постановою Держарбітражу. Крім того, відповідач посилається на дані податкових перевірок ПП "Електрогруп" та ДП "Техноскрап", якими не підтверджено реальність господарських операцій по ланцюгу постачання за жовтень-листопад 2014 року.

Судом під час розгляду справи досліджено всі первинні документи та докази по кожній господарській операції, яка мала місце в перевіряємому періоді щодо кожного контрагента позивача, реальність яких поставлена під сумнів контролюючим органом.

Суд встановив, і з його висновками погоджується колегія судів, що факти придбання товарів, їх поставки, використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей в подальшій господарській діяльності, надання послуг підтверджено належними та допустимими доказами.

Так, ПАТ «Електромашпромсервіс» в жовтні - листопаді 2014 року та в січні 2015 року мало господарські відносини з ПП "Електрогруп", за результатами яких позивачем сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість у відповідному звітному податковому періоді.

09.01.2014 позивач (як замовник) уклав договір про надання послуг № 2/1-14 з ПП "Електрогруп" (виконавець), предметом якого виступили зобов'язання по прибиранню виробничих та адміністративних приміщень, розташованих за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Двинська, 10/2, вул. Черкесова, 53/2, Широківське шосе, 30, Широківське шосе, 31а, вул. Кімовська, 90, вул. Кіровська, 90а, вул. Юона 53, вул. Дмитрова, 71, з додатками у вигляді переліку робіт, що підлягають виконанню, та їх вартості (1 а.с. 205-210).

На підтвердження здійснення господарських відносин з надання послуг по прибиранню приміщень, позивачем до перевірки та суду були надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с. 211-234).

Згідно даних, відображених відповідачем в акті перевірки, зазначені об'єкти нерухомості, які виступили об'єктом операцій з надання послуг по прибиранню виробничих та адміністративних приміщень, відносяться до переліку основних засобів, які використовувало ПАТ "Електромашпромсервіс" у власній господарській діяльності у перевіряємий період (т.5 а.с. 208).

03.01.2014 року позивач (замовник) уклав договір про надання послуг № 1/2-14 з ПП "Електрогруп" (виконавець), предметом якого є механічна обробка двигуна згідно специфікації (1 а.с. 236-239).

На підтвердження надання послуг, позивачем до перевірки надано такі первинні документи: розрахунки вартості (калькуляція), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (т.1 а.с. 240-250, т.2 а.с. 1-54).

03.01.2014року позивач (замовник) уклав договір про надання послуг № 2/2-14 з ПП "Електрогруп" (виконавець), предметом якого є виконання робіт з ремонту приміщення виробничого відділу ЕРЦ № 5 у відповідності з проектно-кошторисною документацією (т.1 а.с. 165-166).

На підтвердження господарських відносин, позивачем було надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 93 від 21.10.14, № 71 від 28.11.14, податкові накладні № 100 від 21.10.14, № 113 від 28.11.14, рахунки-фактури № 99 від 21.10.14, № 113 від 28.11.14 (т.1 а.с. 169-171, 167, 188,189,203).

Також, на підтвердження реальності здійснених робіт з ремонту приміщення виробничого відділу ЕРЦ № 5 позивачем були надані локально-кошторисні документи по будівельним роботам, а саме: договірна ціна № 93, локальний кошторис з ремонту приміщення виробничого відділу ЕРЦ № 5, відомість дефектів та відомість ресурсів до договірної ціни № 93, розрахунки розмірів видатків за видами робіт, накладні вимоги з випуску матеріалів, та інше (т.1 а.с. 168, 172-174, 175-187,191-202).

Згідно даних, відображених відповідачем в акті перевірки, зазначений об'єкт нерухомості, як об'єкт з проведення робіт по ремонту приміщення виробничого відділу ЕРЦ № 5, розташований по вул. Черкасова, 53/2 та відноситься до переліку об'єктів основних засобів, які використовував позивач у власній господарській діяльності у перевіряємий податковим органом період.

Також, 03.01.2014 року позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу з ПП "Електрогруп" (продавець), предметом якого є постачання товарно-матеріальних цінностей (підшипників) на адресу позивача (т.4 а.с. 247-250).

На підтвердження придбання вказаного товару, позивачем до перевірки надано наступні первинні документи: видаткові накладні; податкові накладні; рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні; приходні касові ордери (т.5 а.с. 4-37).

Також позивач надав паспорти та сертифікати якості на поставлений за договором купівлі-продажу на товар (підшипники) (т.5 а.с. 38-75)

20.11.2013 року позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 156/1-13 з ПП "Електрогруп" (продавець), предметом якого є постачання товарно-матеріальних цінностей (електрообладнання) (т.4 а.с. 19-21).

На підтвердження здійснення господарських відносин за вказаним договором, до перевірки позивачем було надано: товарні накладні; приходні касові ордери; товарно-транспортні накладні (т.4 а.с. 22-240).

08.01.2014 року ПАТ "Електромашпромсервіс" (замовник) уклав договір на проведення ремонту електрообладнання № 3/1-14 з ПП "Електрогруп" (виконавець), предметом якого є ремонт трансформаторів, електродвигунів та іншого електричного обладнання (т.2 а.с. 119-120).

На підтвердження здійснення господарських відносин за вказаним договором позивачем надано: акти приймання виконаних робіт; податкові накладні; акти на використані при ремонті матеріали та акти на передачу основних та допоміжних матеріалів підрядній організації за спірний період (т.2 а.с. 121-251, т.3 а.с. 1-232).

03.01.2014 року позивач уклав договір на проведення ремонту електрообладнання № 1/1-14 з ПП "Електрогруп" (виконавець), предметом якого є роботи по профілактиці, діагностиці та обслуговуванню обладнання, згідно специфікацій до договору (т.2 а.с. 56-72).

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано: акти прийому-передачі виконаних робіт (т.2 а.с. 73-117).

Використання придбаних товарів, робіт та послуг, отриманих від ПП "Елекротгруп" у власній господарській діяльності позивача підтверджено та не суперечить виду такої діяльності, що пов'язана з установкою, монтажем машин і устаткування.

Суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними по взаємовідносинам з ПП "Електрогруп" позивачем включено до складу податкового кредиту у жовтні 2014 року - на 838 245, 2 грн., у листопаді 2014 року - на 1 645 498, 07 грн., у січні 2015 року - на 72 000 грн., та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Окрім цього суд встановив, що позивач в жовтні - листопаді 2014 року мав господарські відносини з ДП "Техноскрап".

01.04.2013 року позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 71/1-13 та додаткові угоди до нього з ДП "Техноскрап" (продавець), предметом якого є постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача (сплавів металів, бабіту, припою) (т.3 а.с. 234-239).

На підтвердження здійснення господарських відносин по вказаному договору, позивачем було надано: видаткові накладні; рахунки-фактури, товарно-транспортні експрес накладні; приходні касові ордери (т.3 а.с. 240-250, т.4 а.с. ).

Крім того, позивач надав паспорти та сертифікати якості на поставлений за договором купівлі-продажу товар, а саме: фосфорний сплав марки МФ-9, припій та бабіт, а також банківські виписки з рахунків підприємства, які підтверджують здійснення розрахунків за поставлений товар (т.4 а.с. 9-17).

Використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача підтверджено документально та не суперечить виду господарської діяльності останнього.

Суми податку за отриманими податковими накладними по взаємовідносинам з ДП "Техноскрап" включено позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2014 року на загальну суму 24 923,8 грн., який відповідає додатку №5 до податкової декларацій з податку на додану вартість за відповідний звітний період.

Всі первинні документи бухгалтерського обліку відображені в акті перевірки позивача, проте, на предмет повноти та правильності їх оформлення, узгодженості з обліковими відомостями на підприємстві відповідачем вони не аналізувалися, використання у власній господарській діяльності позивача поставленої продукції не досліджувалося. Документи не були прийняті до уваги контролюючим органом з посиланням виключно на те, що складені за відсутності реально вчинених операцій.

Висновки податкового органу про непідтвердження здійснення господарських відносин позивача з контрагентами-постачальниками, зокрема, ПП "Електрогруп" та ДП "Техноскрап", зроблено на підставі наявності розбіжностей в співставленні даних податкового кредиту та податкових зобов'язань в системі АІС "Податковий блок", пов'язаних з коригуваннями, здійсненими податковим органом на підставі актів перевірок контрагентів-постачальників позивача, якими не підтверджено реальність господарських операцій по ланцюгу постачання товару.

Так, відповідач посилається на акт № 214/22.01-34/38033053 від 03.04.2015 р. Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Електрогруп" з питань достовірності формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПАТ "ЕМПС", ПП "Спецконтакт" та іншими контрагентами і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. та з питань достовірності формування податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин в жовтні 2014 року з ТОВ "Укррегіонторг", ТОВ "Максі-Трейд Компані", ТОВ "Форвард Рітейл", ТОВ "Моцарт ЛТД" та в листопаді 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Адела-Пром", ТОВ "Скайгрупп", ТОВ "Сандлі", ТОВ "Інвест Менеджментс Груп" та достовірності формування податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів придбаних у вище зазначених контрагентів-постачальників за перевіряємий період, за висновками якого, у діях ПП "Електрогруп" було встановлено завищення податкових зобов'язань, в тому числі по взаємовідносинам з ПАТ"Електромашпромсервіс" у жовтні та листопаді 2014 року.

Також, відповідач посилається на акт № 300/22.05/38033053 від 21.05.2015 р. Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Астіон Інком", ТОВ "ДГ", ТОВ "Формоза-сіті", ТОВ "Лара Груп" за грудень 2014 року, ТОВ "Теана" за січень 2015 р. та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів-постачальників з перевіряємий період, за результатами якого встановлено завищення податкових зобов'язань, в тому числі по взаємовідносинам з ПАТ "Електромашпромсервіс" за січень 2015 року (т.5 а.с. 217-218), а також на податкову інформацію (лист ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 17.02.2015 р. № 55/7/05-22-22-02-13-2) по контрагенту ДП "Техноскрап", згідно з якою, зазначеним підприємством не підтверджено реальність господарських відносин з платниками податків (у тому числі ПАТ "Електромашпромсервіс" за жовтень-листопад 2014 року (т.5 а.с. 221-225).

З цього приводу колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що підтвердженням факту виконання договору поставки товару, надання послуг є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до зазначених вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту або валових витрат в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит або віднесення витрат до складу валових за можливої неправомірної діяльності будь-кого з контрагентів по ланцюгу такого постачання. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Всі первинні бухгалтерські та податкові документи, що підтверджують право позивача на формування податкового кредиту з поставки товарів та надання послуг від зазначених вище контрагентів наявні в матеріалах справи та були надані під час перевірки податковій інспекції: договори; видаткові накладні, акти примання-передачі виконаних робіт, оформлені відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Податкові накладні належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201 ПК України.

З наданих позивачем доказів на підтвердження реальності господарських операцій з постачання товарів та надання послуг у спірний період, вбачається, що товар та послуги було отримано, оприбутковано та в подальшому оплачено.

Суми ПДВ, сплачені позивачем у вартості придбаних товарів та послуг, були включені до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі отриманих від постачальників податкових накладних. Порушень порядку оформлення податкових накладних контролюючим органом встановлено не було.

Доводи відповідача про відсутність у позивача на момент перевірки сертифікатів якості на поставлений товар, невідповідність товарно-транспортних накладних вимогам наказу Міністерства транспорту України, а також відсутність належним чином складених актів приймання виконаних робіт спростовано позивачем шляхом надання відповідних документів суду та шляхом їх аналізу під час розгляду справи.

Абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Відповідачем не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків.

Оскільки висновки ОДПІ щодо виявлених порушень спростовано, суд обґрунтовано скасував оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у справі № 804/16360/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак