Ухвала суду № 67778875, 27.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3853/17

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.03.2017 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області Сегеда С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сімекс» до ОСОБА_4, виконавчого комітету Одеської міської ради про витребування з незаконного володіння частини даху, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсною реєстрацію права власності, стягнення судових витрат, за участю третіх осіб - Одеської міської ради, реєстраційної служби головного управління юстиції в Одеській області,

встановив:

У січні 2013 року позивач ОСББ «Сімекс» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.08.2012 року відповідач зареєструвала право власності на реконструйовану АДРЕСА_1, до складу якої включено частину даху цього багатоквартирного будинку, який є неподільним майном та на якому розміщене технічне оснащення, яке забезпечує належне функціонування житлового будинку, без доступу до якого експлуатація цього будинку неможлива. 18.07.2012 року вона отримала свідоцтво про право власності на реконструйовану квартиру, площа якої збільшилась на 196 кв.м за рахунок приєднання частини даху будинку. Враховуючи викладене, позивач просив витребувати зазначену частину будинку з незаконного володіння відповідачки, визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 18.07.2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, стягнути з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 480 тис. грн. та моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2013 року позов ОСББ «СІМЕКС» задоволено частково, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 частину даху житлового багатоповерхового АДРЕСА_1. Визнано недійсним свідоцтво про право власності, яке видано 18.07.2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.05.2014 року рішення районного суду в частині задоволення позову скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2014 року, з виправленнями згідно ухвали від 22.04.2015 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2013 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 26.05.2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, касаційним судом встановлено, що апеляційний суд дійшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про витребування майна з незаконного володіння відповідача та про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним,

09.02.2015 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла уточнена позовна заява ОСББ «СІМЕКС» до ОСОБА_4, Виконавчого комітету ОМР ради про захист права спільної власності на неподільне майно шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, в якій позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 частину даху житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, та самочинно захоплена відповідачем; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру, що після реконструкції в цілому складається з приміщень загальною площею 385,5 кв.м, житловою площею 185,2 кв.м, яке видано замість свідоцтва про право власності від 22.02.1999 року №063/99, зареєстрованого ОМБТІ та РОН під №3257-стор. 114-кн. 120доп. від 04.03.1999 року; визнати недійсною реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спірну реконструйовану квартиру, здійснену 16.08.2012 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації нерухомості», реєстраційний номер 37390343, та стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивували тим, що ОСББ «СІМЕКС» здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу багатоквартирних будинків АДРЕСА_1, забезпечує дотримання інтересів усіх членів об'єднання при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, вживає міри щодо припинення дії третіх осіб, які утруднюють або перешкоджають реалізації прав членів об'єднання по володінню, користуванню і розпорядженню неподільним та загальним майном. Відповідач є засновником та членом об'єднання, як власник квартири під АДРЕСА_1. В 2008 році, відповідач розпочала реконструкцію власної квартири з її розширенням, шляхом улаштування другого рівня безпосередньо на даху житлового будинку, який є неподільним майном. При цьому, згода інших співвласників багатоквартирного будинку на будівництво нею не отримувалася, зміни до проекту будинку не вносилися. ОСОБА_5 неодноразово наголошувалося про необхідність зупинення будівельних робот на даху житлового будинку, та про приведення даху у попередній стан. В наслідок забудови, 8-и поверховий будинок АДРЕСА_1 став 9-ти поверховим, а квартира відповідача збільшилась на 196 кв.м за рахунок неподільного майна, яке не підлягає відчуженню. Переобладнання та влаштування другого рівня за рахунок даху будинку, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. З урахуванням наведених обставин, Виконавчий комітет Одеської міської ради не мав права видавати ОСОБА_4 оскаржене свідоцтво, тому право відповідача на реконструйовану квартиру зареєстровано незаконно.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року позовні вимоги ОСББ «СІМЕКС» задоволено частково, визнано недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, заг. пл. 385,5 кв.м., житл. пл.. 185,2 кв.м., яке видано на ім'я ОСОБА_5 виконавчим комітетом ОМР 18.07.2012 р. на реконструйовану квартиру замість свідоцтва про право власності від 22.02.1999р. №063/99, зареєстрованого КП « ОМБТІ та РОН» під №3257-стор.114-кн. 120 доп. від 04.03.1999 р.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСББ «СІМЕКС» судові витрати у розмірі 321 (триста двадцять одна ) грн. 90 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 01.03.2017 року апеляційній скарги ОСОБА_4 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 були задоволені частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року було скасовано, а у задоволені позову ОСББ «Сімекс» було відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_3 14.03.2017 року звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року та визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, заг. пл. 385,5 кв.м., житл. пл.. 185,2 кв.м., яке видано на ім'я ОСОБА_5 виконавчим комітетом ОМР 18.07.2012 р. на реконструйовану квартиру замість свідоцтва про право власності від 22.02.1999р. №063/99, зареєстрованого КП « ОМБТІ та РОН» під №3257-стор.114-кн. 120 доп. від 04.03.1999 р в цій частині рішення, залишити без змін.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 надійшла на зазначене вище судове рішення, із пропуском строку на її подання та без сплати судового збору.

Одже, апеляційна скарга ОСОБА_3 не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

Як було зазначено вище, апеляційна скарга ОСОБА_3 надійшла до суду 14.03.2017 року, тобто із пропуском строку на її подання, а саме більше ніж через рік після ухвалення оскаржуваного судового рішення.

У відповідності до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 цього Кодексу, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Оскільки згідно матеріалів справи не вбачається, коли саме апелянт ОСОБА_3 отримав оскаржуване судове рішення, із клопотанням про поновлення йому строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення апелянт не звертався, тому його апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Крім того, у відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року, із змінами внесеними ЗУ № 1774-VIII від 06.12.2016 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, апеляційний суд виходить з положень п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що ставка судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою на рішення суду немайнового характеру дорівнює 110 % від суми яка підлягала сплаті у суді першої інстанції.

Оскільки апелянтом при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір, то на даний час ОСОБА_3 належить сплатити на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 236,06 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.8 КБК 22030001.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.

При цьому, звертається увага апелянта на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим апелянту слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 73, ч. 5 ст. 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року залишити без руху, про що повідомити скаржника.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.1 ст. 121 ЦПК України, та роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору у п`ятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, його апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута йому.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.3 ст. 297 ЦПК України, та роз'яснити апелянту, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на апеляційне оскарження у тридцятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, її апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута їй.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.М. Сегеда