Рішення № 6777782, 05.11.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2009 р.Справа № 14/134 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 14/134

за позовом відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго”, м. Кіровоград

до відповідачів 1. Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної ради м. Кіровограда, м. Кіровоград

2. Виконкому Кіровської районної ради м. Кіровограда, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград

про стягнення 13 000,75 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Лисенко С.В., довіреність № 223/07 від 14.01.09р.;

від відповідача 1 - участі не брав;

від відповідача 2 - участі не брав;

від третьої особи - участі не брав.

Відкритим акціонерним товариством “Кіровоградобленерго” (далі по тексту – ВАТ) подано позов про стягнення солідарно з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної ради м. Кіровограда, виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 13 000,75 грн. заборгованості по невідшкодуванню пільг з оплати за спожиту електричну енергію на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача просив суд врахувати помилку допущену в резолютивної частині позовної заяви та вважати позовною вимогою стягнення коштів солідарно з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної ради м. Кіровограда та виконавчого комітету Кіровської районної ради, а не виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

Відповідач 1 позов заперечив, посилаючись на те, що розрахунки за фактично надані пільги звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, за період з травня по грудень 2008 року, проведені позивачем без врахування норм користування електроенергією, тому не були прийняті для відшкодування.

Відповідач 1 зазначає, що відповідно до статті 176 Цивільного кодексу України юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов'язання держави, тому питання щодо виконання Рішення Конституційного Суду України повинно вирішуватись на загальнодержавному рівні.

Відповідач 2 відзив на позов не подав.

Третя особа просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів, третьої особи участі в судовому засіданні 05.11.2009 р. не брали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час, місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № № 532646, 532654, 532662.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до частини 4, 7 статті 22 Закону України “Про міліцію” працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством (частина 4 статті 22 із змінами, внесеними згідно з Законом № 107-УІ від 28.12.2007 р. - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп\2008 від 22.05.2008р.). За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами №2484-12 від 19.06.1992 р., №107-УІ від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-рп\2008 від 22.05.2008 р.).

До прийняття змін, визнаних Рішенням Конституційного Суду №10-рп\2008 від 22.05.2008 р. неконституційними частина 4, 7 статті 22 Закону викладалися в наступній редакції “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива; за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом”.

Згідно статті 26 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію”.

Частинами 6,7 статті 22 Закону України “Про пожежну безпеку” передбачено, що особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо в межах норм, встановлених законодавством, за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом цієї особи за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 22 в редакції Закону №107-УІ від 28.12.2007 р. - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-рп\2008 від 22.05.2008 р.). За особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, зберігається право пільги відповідно до цього Закону за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом №107-УІ – зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-рп\2008 від 22.05.2008 р.

До прийняття змін, визнаних Рішенням Конституційного Суду №10-рп\2008 від 22.05.2008 р. неконституційними, зазначені частини статті 22 вказаного Закону викладалися в наступній редакції “Особовому cкладу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо. За особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, зберігається право на пільги відповідно до цього Закону”.

Із змісту зазначених вище норм вбачається, що особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років та особам рядового та начальницького складу податкової міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або за вислугою років надано право на отримання 50-відсоткової знижки плати за комунальні послуги, при цьому обмеження обсягу наданих пільг нормами, встановленими законодавством, рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28\2008 від 22.05.2008 р. №10-рн\2008 визнано неконституційними.

ВАТ “Кіровоградобленерго” в період з 23.05.2008 р. по 31.12.2008 р. постачало споживачам, що користуються пільгами у відповідності до зазначених вище норм, електричну енергію зі знижкою в сумі її оплати у відповідності до Закону України “Про міліцію”, Закону України “Про пожежну безпеку” згідно переліку споживачів (а.с.10 – 38).

Причиною спору між сторонами стало питання про правомірність відшкодування уповноваженим органом 13 000,75 грн. боргу енергопостачальній організації, що утворився внаслідок постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів.

Порядок відшкодування зазначеного боргу визначено у Бюджетному кодексі України, Законі України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117 (далі по тексту – Положення) та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2002 р. №256 (далі по тексту – Порядок).

Відповідно до Бюджетного кодексу України під субвенціями розуміють міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції (пункт 37 частини 1 статті 2) у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам 1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 2) субвенція на здійснення програм соціального захисту; 3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою; 4) субвенція на виконання інвестиційних проектів; 5) інші субвенції (частина 1 статті 97).

Статтею 42 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів державної пожежної охорони та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони і т.д.

Згідно пунктів 10, 11 Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісячно до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам к минулому місяці, згідно з формою “2-пільга”; уповноважений орган щомісяця 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою “5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою “7-пільга”; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “3-пільга”; 3) до 15 числа подає фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою “3-пільга”.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було дотримано правил вищевказаного порядку, зокрема в частині подання до уповноваженого органу розрахунків вартості послуг, наданих пільговикам згідно з формою “2-пільга”, що не заперечується відповідачем 1.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо пільг, в тому числі ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони та ветеранам Держспецзв'язку, а також звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям СБУ, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони тощо за рахунок субвенцій з державного бюджету врегульовано Порядком.

У відповідності до пункту 3 Порядку головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі – головні розпорядники коштів).

В силу пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, якою затверджено зазначений Порядок, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг, в тому числі звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років – військовослужбовцям Служби безпеки, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

З огляду на викладені вище положення чинного законодавства та враховуючи відсутність в матеріалах справи належних в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів проведення розрахунків уповноваженого органу, а саме управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної ради м. Кіровограда з позивачем, як підприємством, що надає послуги, позовні вимоги щодо стягнення 13 000,75 грн. заборгованості по невідшкодуванню пільг з оплати за спожиту електричну енергію з відповідача 1 заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

В той же час господарський суд відмовляє в солідарному стягненні зазначеної вище суми з виконавчого комітету Кіровської районної ради м. Кіровограда, оскільки даний орган відповідно до пункту 3 Порядку не є головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, ним визначено саме управління виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Доводи відповідача 1 щодо проведення позивачем розрахунків без врахування норм користування електроенергією до уваги господарським судом не приймаються з огляду на наступне.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні пільги”.

Статтею 19 вказаного Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Враховуючи, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання (стаття 19 Закону), посилання відповідача 1 на те, що обсяг спожитої електроенергії, на який надається 50% знижка в оплаті, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 повинен бути обмежений нормами, є безпідставним.

Крім того, господарським судом враховано, що згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати” Державному комітетові по житлово-комунальному господарству, Міністерству палива та енергетики надано право давати в межах своєї компетенції роз'яснення щодо реалізації пільг на житлово-комунальні послуги. Згідно роз'яснень департаменту електроенергетики Міністерства палива та енергетики України дія постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. №879 “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати” розповсюджується лише на споживачів, які мають пільги з оплати електричної енергії відповідно до законодавчих актів, в яких надання пільг обмежується нормами.

Не приймаються до уваги і доводи третьої особи стосовно того, що відповідач не є головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 р. №570-р передано функції, пов'язані з наданням з Державного бюджету України на 2008 рік деяких субвенцій, в тому числі субвенцій на надання пільг на оплату електроенергії, від Мінпраці Мінфіну, як головному розпоряднику коштів, передбачених у Державному бюджеті на 2008 рік. Вказане розпорядження не змінило порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету ні в частині визначення осіб, які є головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів, ні в частині кола їх функцій. Згідно зазначеного порядку саме відповідач 1 є розпорядником коштів місцевого бюджету, що веде персоніфікований облік отримувачів за видами пільг та здійснює розрахунки з постачальниками послуг.

Витрати по сплаті державного мита на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

Керуючись статтями 33,34,43,49,82,84,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної ради м. Кіровограда (25013, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Шатіла, 12, ідентифікаційний код 03197635, поточний рахунок 2542370041020 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 323293) на користь відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362, поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260323121425 в філії Кіровоградського обласного управління ВАТ “Ощадбанк”, МФО 323475) 13 000,75 грн. заборгованості по невідшкодуванню пільг з оплати за спожиту електричну енергію.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконкому Кіровської районної ради м. Кіровограда (25013, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Шатіла,12, ідентифікаційний код 03197635, поточний рахунок 2542370041020 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 323293) на користь відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго” (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний,15, ідентифікаційний код 23226362, поточний рахунок № 26006001000865 у Першому інвестиційному банку у м. Києві, МФО 300506) судові витрати по справі в сумі 130,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.Б. Колодій

Дата підписання рішення - 11.11.2009р.