Рішення № 6777601, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/640 09.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гепард» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»

Простягнення 104594,92 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Пасєчко З.В. –дов. № 15/06-2 від 15.06.08 р.                               

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»про стягнення 73176,34 грн. основного боргу, 24628,11 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 752,02 грн. штрафу та 6038,45 грн. грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки № 2609/01 від 26.09.08 р., щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.09 р. було порушено провадження у справі № 37/640, розгляд справи призначено на 12.10.09 р.

У судовому засіданні 12.10.09 р. представник позивача надав суду документи на виконання ухвали від 07.09.09 р., підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 12.10.09 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 07.09.09 р. у даній справі не виконав.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги нез’явлення у дане судове засідання представника відповідача, судом було відкладено розгляд справи № 37/640 на 28.10.09 р.

У судовому засіданні 28.10.09 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.09 р. повторно не з’явився, вимог ухвал суду від 07.09.09 р. та 12.10.09 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/640 на 09.11.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.09 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судове засідання 09.11.09 р. представник відповідача в черговий раз не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гепард»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»(покупець) був укладений договір поставки № 2609/01 від 26.09.08 р., відповідно до умов якого продавець протягом строку дії цього договору зобов’язується за замовленнями покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) покупця смарт-картки та нафтопродукти (товар) в асортименті: дизельне пальне, ДП-Євро, неетильовані бензини Аі98-Super, Ai98, Ai95, A-95 Premium, A-92 та А-76, належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), Газ-пропан, Газ-метан, що відповідає державним стандартам, в кількості визначеній відповідно до накладних, які є невід’ємними частинами цього договору, надавати послуги (мийки, СТО, шиномонтажу), визначені в актах виконаних робіт, які є невід’ємними частинами цього договору, а покупець зобов’язується приймати товар та/або послуги на АЗС та оплачувати його/їх на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 5.3. договору поставки № 2609/01 від 26.09.08 р., перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі (псування) відбувається в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця.

Позивач на виконання умов вищевказаного договору поставки за накладними № 3129 від 31.01.09 р. на суму 8319,30 грн., № 90186419 від 31.12.08 р. на суму 73074,10 грн., № 90168606 від 29.09.08 р. на суму 36,00 грн., № 90176379 від 31.10.08 р. на суму 197720,15 грн. та № 90180877 від 30.11.08 р. на суму 112870,00 грн. передав відповідачу товар, а відповідач його прийняв, про що свідчать видані Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»довіреності НББ № 908838/55 від 02.01.09 р., НББ № 908829/46 від 01.12.08 р., НББ № 908811/28 від 29.09.08 р., НББ № 908821/38 від 31.10.08 р. та НББ № 908828/45 від 20.11.08 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 7.1. договору поставки № 2609/01 від 26.09.08 р., покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість поставленого товару, що не оплачена авансом,в строк 14 (чотирнадцять) днів з моменту отримання товару. При цьому, якщо вартість поставленого та неоплаченого товару (розмір товарного кредиту) перевищує 250000,00 (двісті п’ятдесят тисяч) грн. (ліміт товарного кредиту), зазначений вище строк оплати товару змінюється, та вартість отриманого товару, яка перевищує, встановлений ліміт товарного кредиту, повинна бути сплачена протягом 1-го банківського дня з моменту поставки такого товару, а строк оплати товару в межах ліміту товарного кредиту підлягає оплаті протягом 2 (двох) днів з моменту поставки такого товару.

Згідно з п. 7.2. покупець зобов’язується не пізніше першого числа місяця наступного за розрахунковим, погасити заборгованість перед продавцем за поставлений товар та здійснити попередню оплату товару, якщо це передбачено умовами договору.

Позивач пояснив суду, що за поставлений товар відповідач розрахунок здійснив частково, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 01.03.09 р. становила 73176,34 грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09 р. до 28.02.09 р., підписаний та скріплений печатками сторін.

ТОВ «АЛСА ТРАНС»направило ТОВ «Гепард»лист (вихідний № А 294/06/09 від 10.03.09 р.), в якому запропонувало сплатити заборгованість за графіком до 01.07.09 р., у зв’язку з тяжким фінансовим становищем. Однак, ТОВ «АЛСА ТРАНС»свої зобов’язання не виконало.

У відповідності до п. 7.1. та 7.5. вищезазначеного договору, вартість поставленого, але неоплаченого товару є товарним (комерційним) кредитом, за користування яким, строком більш ніж 1 (один) місяць, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проценти в розмірі 0,2 % , нарахованих на суму такого товарного кредиту, за кожен день користування кредитом. За розрахунком позивача розмір відсотків за користування товарним кредитом становить 24628,11 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 73176,34 грн. основного боргу, 24628,11 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 6038,45 грн. інфляційних нарахувань та 752,02 грн. штрафних санкцій, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 2609/01 від 26.09.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не провів.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «Гепард»щодо стягнення з ТОВ «АЛСА ТРАНС»основного боргу за договором поставки № 2609/01 від 26.09.08 р. у розмірі 73176,34 грн. та відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 24628,11 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

ТОВ «Гепард»просить суд також стягнути з відповідача 6038,45 грн. інфляційних нарахувань, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього підлягають стягненню відповідно 6038,45 грн. інфляційних нарахувань.

Також позивач просить стягнути з відповідача 752,02 грн. штрафних санкцій за порушення договірного зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 9.2. договору постачання № 2609/01 від 26.09.08 р., у разі неналежного виконання грошових зобов’язань покупець, крім відшкодування збитків, також сплачує продавцю 0,2 % річних від суми заборгованості, а також пеню (штрафну неустойку), що нараховується на прострочену суму за кожний день прострочення виконання відповідного грошового зобов’язання, а продавець в такому випадку має право відмовитись від виконання договору в односторонньому порядку.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нараховані відповідачу штрафні санкції становлять 752,02 грн.

Позивач просить стягнути з ТОВ «АЛСА ТРАНС»15 000,00 грн. витрат, сплачених за послуги адвоката в судовому процесі.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті зазначеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія зазначеного Закону України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наведено в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Пунктом 10 Роз’яснення Вищого господарського суду України №02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, а саме угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В даному випадку позивачем надано суду договір №15/06/2009-1 від 15.06.2009 р. про надання юридичних послуг, яким визначено, що адвокат Пасєчко З.В. зобов’язався надати ТОВ «Гепард»юридичні послуги, перелічені в пунктах 1.1. та 1.2. цього договору. Позивачем також надано суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3222 від 28.02.08 р. Пасєчко З.В. та платіжне доручення № 2290 від 04.08.09 р. на суму 15000,00 грн., яке підтверджує сплату зазначених в договорі послуг.

          Слід відзначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Верховний Суд України в постанові від 01.10.2002 у справі №30/63 чітко зазначив, що в контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

          Оцінивши надані позивачем документи в їх сукупності, суд встановив, що за договором №15/06/2009-1 від 15.06.2009 р. адвокат Пасєчко З.В. зобов’язався надавати позивачу юридичні послуги, визначені в пунктах 1.1. та 1.2. цього договору, а позивач зобов’язався сплатити винагороду в розмірі 15000,00 грн.

В ході розгляду справи було надано доказ сплати позивачем адвокату Пасєчко З.В. винагороди за надання правової допомоги, як це передбачено ст.33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол №6).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, підлягає задоволенню вимога про відшкодування позивачу витрат на адвокатські послуги за рахунок відповідача, в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позов ТОВ «Гепард»до ТОВ «АЛСА ТРАНС»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати сплачені за послуги адвоката, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 33941031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»(03058, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 30, код ЄДРПОУ 31455586) 73 176 (сімдесят три тисячі сто сімдесят шість) грн. 34 коп. основного боргу, 24 628 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 11 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 752 (сімсот п’ятдесят дві) грн. 02 коп. штрафних санкцій, 6 038 (шість тисяч тридцять вісім) грн. 45 коп. інфляційних нарахувань, 1 046 (одна тисяча сорок шість) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат сплачених за послуги адвоката.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.