Рішення № 6777439, 18.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/295 18.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП-Адвертайзинг" до Фірми "Т.М.М." –товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 12 281,56 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                    Корнійко В.В., за дов. б/н від 16.01.2009 р.

від відповідача           Саєнко Ю.М., за дов. б/н від 22.04.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КП-Адвертайзинг" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." –товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 39 888,89 грн. основного боргу, 4 292,04 грн. інфляційних втрат, 887,96 грн. процентів річних та 7 101,56 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті рекламних послуг, наданих позивачем за договором № 100273 від 05.05.2008 р.

Ухвалою суду від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі № 54/295, розгляд справи призначено на 09.09.2009 р.

Представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки представника, який перебуває у відпустці. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 23.09.2009 р.

У судовому засіданні 23.09.2009 р. оголошувалась перерва до 28.10.2009 р.

У судовому засіданні 28.10.2009 р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку із сплатою відповідачем суми основного боргу. За розрахунком позивача, нова ціна позову становить 12 281,56 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що не отримував від позивача рахунки-фактури на оплату наданих послуг. Крім цього, відповідач зазначив, що позивачем невірно розраховано суми пені та інфляційних втрат.

У судовому засіданні 28.10.2009 р. оголошувалась перерва до 18.11.2009 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КП-Адвертайзинг" та Фірмою "Т.М.М." –товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір № 100273 про надання рекламних послуг, відповідно до умов якого відповідач, як рекламодавець, замовляє та оплачує, а позивач, як виконавець, зобов’язується надати рекламні послуги, що полягають в розміщенні на сторінках видання рекламного оголошення рекламодавця, забезпечити доведення реклами до споживачів шляхом розповсюдження рекламоносія серед населення і підприємств України (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору назва видання, обсяг рекламних матеріалів, графік виходу рекламних оголошень та їх вартість визначаються у відповідному додатку до договору.

Додатком № 1 до договору сторонами було погоджено розміщення 15 блоків реклами "Фітнес клубу Тріумф" у №№ 18-19/08, 21, 24, 26, 27, 30, 33, 35, 37, 38, 40, 42, 45, 48, 49/08 газети "Kyiv Post", а також визначено вартість рекламних послуг, яка становить 188 947,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до п. 2.7. договору послуги виконавця вважаються наданими відповідним чином після розміщення рекламного оголошення на сторінках рекламоносія та розповсюдження рекламоносія, про що сторони складають акт наданих послуг.

Позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання, розмістивши у газеті "Kyiv Post" у №№ 33, 35/08, 37/08 рекламні матеріали, передбачені додатком № 1 до договору, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі та прийому рекламних послуг у №№ 33, 35/08, 37/08 видання. Послуги за вказаними актами прийняті відповідачем без жодних зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.2.3. договору на відповідача покладений обов’язок вчасно та в повній мірі оплачувати рекламні послуги на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 4.2. договору вказана у додатку сума за надання рекламних послуг має бути сплачена рекламодавцем до початку надання рекламних послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком. Додатком № 1 до договору передбачено, що оплата наданих послуг має бути здійснена щомісячно, згідно рахунку фактури.

Як свідчать матеріали справи, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № 86480 від 11.08.2008 р. та № 91645 від 16.09.2008 р. на загальну суму 39 888,89 грн.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що кожен платіж повинен бути здійснений протягом 10 (десяти) банківських днів після виставлення рахунку-фактури.

Таким чином, рахунок № 86480 від 11.08.2008 р. відповідач повинен був оплатити у строк до 25.08.2008 р., а рахунок № 91645 від 16.09.2008 р. –у строк до 30.09.2008 р.

Посилання відповідача на те, що рахунки-фактури позивачем не виставлялися і не були отримані відповідачем відхиляються судом, оскільки акти здачі та прийому рекламних послуг, підписані відповідачем, містять посиланням на надання послуг саме за рахунками-фактурами № 86480 від 11.08.2008 р. та № 91645 від 16.09.2008 р.

Вказані рахунки-фактури повністю були оплачені відповідачем платіжним дорученням № 519213 від 27.10.2009 р. на суму 39 888,89 грн., тобто вже після порушення провадження у справі.

Як передбачено п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу та відсутність в цій частині предмету спору, провадження у справі в частині стягнення 39 888,89 грн. підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Позивач, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 7 101,56 грн. пені, розрахованої станом на 01.06.2009 р., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 5.5. договору, яким передбачено, що у випадку не здійснення платежу протягом 10 банківських днів після виставлення рахунку-фактури, рекламодавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 4 821,40 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

25192,99

рахунок № 8648026.08.08 - 26.02.0918512%3056,70

14695,90

рахунок № 9164501.10.08 - 01.04.0918312%1764,70

4 821,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4 292,04 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2008 р. по березень 2009 р. та 887,96 грн. процентів річних.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду сума інфляційних втрат становить 4 929,42 грн., а сума процентів річних від простроченої суми становить 874,50 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняК-ть днів простроченняІндекс інфляції

за періодІнфляційне збільшення суми боргуРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

25192,9926.08.08 - 01.06.092801,1283224,703 %579,78

14695,9001.10.08 - 01.06.092441,1161704,723 %294,72

4 929,42 874,50 Оскільки позивач не заявляв клопотань про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 4292,04 грн. за розрахунком позивача. Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню частково у сумі 874,50 грн. за розрахунком суду.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 9 987,94 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з вимог про стягнення суми основного боргу, зважаючи на його сплату після подання позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми "Т.М.М." –Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КП-Адвертайзинг" (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 34350273) 4 821,40 (чотири тисячі вісімсот двадцять одну) гривню 40 коп. пені, 4 292 (чотири тисячі двісті дев’яносто дві) гривні 04 коп. інфляційних втрат, 874 (вісімсот сімдесят чотири) гривні 50 коп. процентів річних, 498 (чотириста дев’яносто вісім) гривень 76 коп. державного мита та 301 (триста одну) гривню 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          У частині стягнення 39 888,89 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Т.С. Демченко