Ухвала суду № 67773877, 05.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/4095/2017 р. Головуючий у 1 інстанції - Савицький О.А.

Справа № 761/38269/14-ц Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5.07.2017 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ПАТ «Кредит Оптима Банк»

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 р.

в справі за позовом ПАТ «Кредит Оптима Банк» до ОСОБА_2,

3-особа: ОСОБА_3

про звернення стягнення на заставне майно

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 20 січня 2016 р. відмовлено в задоволені позовних вимог ПАТ «Кредит Оптима Банк» до ОСОБА_2, 3-особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 р. скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2016 р., якою було залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 р. та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ПАТ «Кредит Оптима Банк» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 р. і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 19.12.2008 р. між ВАТ «Кредит Оптима Банк», правонаступником якого є ПАТ «Кредит Оптима Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №045-СФ від 19.12.2008 р., відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 637500 грн. на строк з 19.12.2008 р. по 19.12.2011 р. зі сплатою процентної ставки в розмірі 26% річних від суми кредиту (а.с.10-12).

Банк виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, що підтверджується заявою на видачу готівки №1813 від 19.012.2008 р. (а.с.13).

В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем 26.12.2008 р. було укладено договір застави №045/3, відповідно до умов якого предметом застави є автомобіль марки «Lexus», модель XL478, тип автомобіля легковий універсал, 2005 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, чорного кольору. Предмет застави належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого ВРЕР-4 УДАІ в м.Києві від 04.07.2008 р. (а.с.14-15).

Крім того, оскільки, предмет застави був набутий відповідачем за період його перебування у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу, виданого 23.11.1991 ро. (а.с.22), вона надала письмову згоду про передачу в заставу вищевказаного автомобіля (а.с.17).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 15.12.2014 р. борг ОСОБА_2 перед ПАТ «Кредит Оптима Банк» становить 1767406,64 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 637500 грн., прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 68019,46 дол.США, по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 498158,22 грн., пеня - 550660,35 грн. та 3% річних - 81088,07 грн.

Оскільки, позичальником не виконувалися зобов'язання за кредитним договором у позивача виникло право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором №045/3 від 26.12.2008 р.

Листом №01-281 від 18.08.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави (а.с.38).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно абз.1 ст. 12 ЗУ «Про заставу» у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Постановлюючи рішення суд виходив з того, що судом встановлені суттєві розбіжності щодо автомобіля на який позивач просить звернути стягнення, а саме : у договорі застави №045/3 від 26.12.2008 р. та в позовній заяві, оскільки, предметом вищезазначеного договору є автомобіль марки «Lexus», модель ХL478, тип автомобіля легковий універсал, 2005 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_4,чорного кольору, а відповідно до позовної заяви позивач просить звернути стягнення на автомобіль марки «Lexus», модель LХ 478, тип автомобіля легковий універсал, 2005 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_5, чорного кольору, тобто, в даному випадку не співпадає номер шасі автомобіля, який зазначено в договорі застави та позові, а також не співпадає модель автомобіля.

Крім того фактично у власності відповідача перебуває автомобіль марки «Lexus», модель LХ 470, тип автомобіля легковий універсал, 2005 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_5, чорного кольору, що співпадає з вимогами позовної заяви, але ці характеристики автомобіля не співпадають з автомобілем зазначеним в у договорі застави №045/З від 26.12.2008 р., а саме: автомобіль марки «Lexus», модель ХL478, тип автомобіля легковий універсал, 2005 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_6, чорного кольору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції правильно вважав, що оскільки автомобіль, зазначений у позові як предмет застави на який позивач просить звернути стягнення, за своїми даними відрізняється від автомобіля, який є предметом укладеного між сторонами договору застави №045/3 від 26.12.2008 р. для забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором №045-СФ від 19.12.2008 р., відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача, заперечуючи проти позову та апеляційної скарги, зокрема, зазначав, що ОСОБА_2 належний йому автомобіль у заставу банку не передавав; що договір застави укладено без нотаріального посвідчення, яке було обумовлено сторонами при укладенні договору.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи сторони позивача щодо помилки у договорі застави не можуть бути взяті до уваги, оскільки, цей договір є чинним.

Крім того, позивач, дізнавшись, як він зазначає, що у договорі застави допущена помилка в частині викладених даних автомобіля, не намагався її виправити, принаймні, внесенням відповідних змін у цей договір.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргуПАТ «Кредит Оптима Банк» - відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2016 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :