Ухвала суду № 67772450, 17.07.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3415/16-к

Номер провадження 1-кп/623/61/2017

У Х В А Л А

іменем України

17 липня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Красилі І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ізюмського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ізюму Харківської області, вірменина, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, виключеного з військового обліку на підставі ст. 37 п. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою:АДРЕСА_1 раніше судимого, РНОКПП: НОМЕР_1,

за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -

встановив:

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 червня 2017 року обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10 серпня 2017 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах Харківської установи виконання покарань №27, оскільки продовжують існувати з боку обвинуваченого ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість переховуваннявід органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину, крім того, обвинувачений не визнає вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та клопотання привід свідка ОСОБА_3 для забезпечення її явки у наступне судове засідання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати стосовно нього запобіжний, не пов'язаний з позбавленням волі, запевняв суд, що буде виконувати всі покладені на нього обов'язки.

Захисник обвинуваченого Міщенко І.І. в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала та просила суд обрати стосовно її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника та обвинуваченого, які заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України. Суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились та продовжують існувати.

При вирішенні клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (Неймейстер против Австрии (Neumeister v. Austria) (1968), Стегмюллер против Австрии (Stogmuller v. Austria) и Мацнеттер против Австрии (Matznetter v. Austria) (1969)), констатує відсутність суттєвих змін при вирішенні цього питання, враховує тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 - 2 епізоди крадіжки та 1 епізод грабежу, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, його вік, стан здоров`я, те, що він не працює, не має міцних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, має не погашену в порядку п.8 ст.89 КК України судимість, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, визнав два епізоди вчинених кримінальних правопорушень за ч.2 ст.185 КК України, один епізод вчиненого кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України не визнає, а тому є всі підстави вважати, що існує загроза що обвинувачений, розуміючи можливість отримання реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема здобувати собі як ніде не працююча особа матеріальні засоби для існування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п.79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено.

У відповідності до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.

У відповідності до вимог ст. 139 КПК України, якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з'вився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід.

Згідно ч. 1 ст.140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначеній в ухвалі час.

Відсутність в судовому засіданні свідка без поважних причин робить неможливим проведення судового засідання, тому суд вважає за необхідне застосувати до свідка привід через органи Національної поліції для забезпечення розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 138-140, 176-178, 182, 183, 319, 314-1, 331,372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Розгляд справи відкласти на 10 годину 30 хвилин 11 вересня 2017 року.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженцю м.Ізюму Харківської області, вірменину, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, не працюючому, виключеному з військового обліку на підставі ст. 37 п. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не одруженого, раніше судимому:

-05.06.2012 року вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 09.02.2016 звільненого за відбуттям строку покарання з урахуванням ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.02.2016 та змін, внесених до ст. 72 КК України,

який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто з 17 липня 2017 року до 14 вересня 2017 року.

Застосувати привід до свідка:

ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2

для забезпечення його явки у наступне судове засідання, яке відбудеться о 10 годині 30 хвилин 11 вересня 2017 року в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за адресою: вул. Соборна, 52, м. Ізюм, Харківська область.

Привід здійснити через Ізюмський ВП (м.Ізюм) ГУНП в Харківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Ізюмську місцеву прокуратуру Харківської області.

Про виконання приводу або неможливість виконання із зазначенням причин інформувати головуючого до засідання письмово.

Ухвала остаточна.

Суддя: Т.Д. Бєссонова