Ухвала суду № 67772443, 16.07.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1588/17

Номер провадження 1-кс/623/339/2017

УХВАЛА

іменем України

16 липня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Винниченко П.П.,

за участю секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Красилі І.І.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Байди М.М.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Байди М.М., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Красилею І.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 14.07.2017 року за № 12017220320000907 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Барвінкове Харківської області, українця, громадянина України, розведеного, з повною загальною середньою освітою, раніше судимого:

1) 22.10.2002 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) 16.04.2004 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 19.12.2006 року з Божковської ВК №16 Полтавської області, не відбутий термін 3 міс. 11 днів; 3)17.06.2008 Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, 71 КК України до 3 років 5 місяців 28 днів, позбавлення волі;

4)31.08.2009 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 5 місяців 28 днів, позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 03.02.2011 року з Олексіївської ВК №25 Харківської області, не відбутий термін 3 міс. 11 днів;

5) 18.07.2011 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 2 років 3 місяців 11 днів позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 29.05.2013 з Темнівської ВК №100 Харківської області, не відбутий термін 5 міс. 18 днів;

6) 21.08.2014 Балаклійським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

7) 16.02.2015 Краснолиманським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 02.09.2016 з Олексіївської ВК №25 Харківської області за відбуттям строку покарання;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2017 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Байда М.М. звернулася до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Красилею І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на те, що ОСОБА_5, який 02.06.2017 притягнутий до відповідальності за ч.3 ст.185 КК України та щодо якого наразі обвинувальний акт перебуває на розгляді в Барвінківському районному суді Харківської області, повторно, 13 липня 2017 року приблизно о 22 годині, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, де проживає разом із співмешканкою ОСОБА_6, із жіночої сумки останньої, таємно взяв ключі від магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», де вона працює продавцем, який розташований по АДРЕСА_3 та приблизно о 23 годині, діючи умисно та з корисливих мотивів,шляхом відчинення запірного пристрою ключем, проник до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», який розташований за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 10000 грн, що належить потерпілому ОСОБА_7, чим завдав останньому матеріальної шкод на вищевказану суму.

На підставі викладеного, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена повторно.

У вчиненні даного злочину підозрюється: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Барвінкове Харківської області, українець, громадянин України, розведений, з повною загальною середньою освітою, раніше судимий: 1) 22.10.2002 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 16.04.2004 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 19.12.2006 року з Божковської ВК №16 Полтавської області, не відбутий термін 3 міс. 11 днів; 3)17.06.2008 Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, 71 КК України до 3 років 5 місяців 28 днів, позбавлення волі; 4)31.08.2009 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 5 місяців 28 днів, позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 03.02.2011 року з Олексіївської ВК №25 Харківської області, не відбутий термін 3 міс. 11 днів; 5) 18.07.2011 Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 2 років 3 місяців 11 днів позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 29.05.2013 з Темнівської ВК №100 Харківської області, не відбутий термін 5 міс. 18 днів; 6) 21.08.2014 Балаклійським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 7) 16.02.2015 Краснолиманським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 02.09.2016 з Олексіївської ВК №25 Харківської області за відбуттям строку покарання; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами оглядів місця події від 14.07.2017 року, показаннями потерпілого ОСОБА_7, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2

ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України фактично затримано о 04 год. 36 хв. 14.07.2017.

14.07.2017 року в 17 годин 35 хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вищевказаного злочину визнав повністю та підтвердив вищевказані обставини.

В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.3 ст.185 КК України.

За ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення - крадіжка, поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена повторно, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням на строк від трьох до шести років.

Слідчий вважає, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, а відтак все вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник Міщенко І.І. в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 заперечували та просили суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 14 липня 2017 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017220320000907 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

17.07.2017 року о 17-35 годині в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом допиту підозрюваного, протоколами огляду місця події, протоколом допиту свідка.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються, принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий умисний злочини, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 67 360 грн. (1684 х 40 = 67 360 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Мацнеттер проти Австрії», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі, проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Байди М.М. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, а саме: з 04 год. 36 хв. 14 липня 2017 до 04 години 36 хвилин 11 вересня 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 67 360 грн (шістдесят сім тисяч триста шістдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/1588/17; н/п - 1-кп/623/339/2017 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя П.П. Винниченко