Рішення № 6776721, 27.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/255 27.10.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Россава» До Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» про стягнення 19628,96 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники, що приймали участь в судовому засіданні 15.10.09р:

Від позивача Легких К.В.

Від відповідача Головня М.А.

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України після оголошеної в судовому засіданні перерви.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Россава»до Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок»про:

- стягнення з Відповідача суму боргу - 19 628,96 грн., державного мита –281,30 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 315 гривень;

- зобов'язання Відповідача належно виконувати умови Договору оренди нежитлових приміщень № б/н від 30.12.2003р. та додаткової угоди № 1 від 01.04.2005 року до нього, а саме: сплачувати всі платежі за цим Договором із застосуванням сукупного індексу інфляції, що обраховується наростаючим підсумком з моменту укладення Договору та додаткової угоди №1 до моменту фактичної сплати орендної плати, відповідно до рахунків, що виставляються Позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2009р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову, та просив відмовити в позові повністю.

В судовому засіданні 15.10.09р., за згодою присутніх представників сторін, судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та для оголошення вступної і резолютивної частин рішення, судом було оголошено перерву на 27.10.2009р.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Представники сторін в призначене судове засідання 27.10.09р. не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

Сторони були завчасно повідомлені про призначення судом засідання на 27.10.09р. –а саме в судовому засіданні 15.10.09р. представникам сторін було оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та за їх згодою, оголошено перерву в судовому засіданні для оголошення вступної та резолютивної частин рішення на 27.10.09р., про що зроблено відповідний запис в протоколі судового засікання від 15.10.09р.

Сторонами не надано суду доказів, що вони були позбавлені можливості направити своїх повноважних представників в судове засідання, в тому числі своїх керівників, зважаючи на що судове засідання 27.10.09р. проводилось за відсутності повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 27.10.09р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Проте, в зв’язку зі знаходженням судді Домнічевої І.О. на лікарняному з 03.11.09р., повний текст рішення було виготовлено та підписано після виходу судді з лікарняного –13.11.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які сторони посилаються, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Россава»(далі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок»(далі - Відповідач) 30.12.2003р. було укладено договір оренди нежитлових приміщень № б/н (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 568,6 кв.м., розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Комарова, 14-А.

01.04.2005р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої збільшилась площа переданого Позивачем Відповідачу орендованого приміщення до 623,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Комарова, 14-А.

Згідно укладеного між Позивачем та Відповідачем Додатка № З «Розрахунок орендної плати»(Нова редакція) від 01.04.2005 року до Договору, розмір щомісячної орендної плати було визначено - 23 230,31 грн.

01.10.2007р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Доповнення від 01.10.09р. до Договору, відповідно до умов якого сторони вирішили доповнити п. 3 Договору, наступним: - п. 3.2.5 «Витрати Орендодавця (Позивача), пов’язані з утриманням прилеглої території, що використовується Орендарем (Відповідачем) під стоянку автомобілів (прибирання, вивіз сміття, очистка снігу, і т.д.) Орендар (Відповідач) відшкодовує на підставі виставлених рахунків-фактур Орендодавцем в строки, обумовлені п. 3.2 даного Договору, в сумі 450,00 грн.».

Позивач зазначає, що виставив Відповідачу Рахунок-фактуру за оренду за квітень 2009р. № 46 від 27 березня 2009 року (надалі - Рахунок №46) на загальну суму 45 684,40 грн., а саме:

- 450 грн. –утримання прилеглої території;

- 45 234, 40 грн. - орендна плата згідно Договору та Додаткової угоди № 1 від 01.04.2005 року.

Також Позивач зазначає, що Відповідачем частково оплачена заборгованість по Рахунку № 46, а саме в сумі 25605,44, що зокрема підтверджується наданою Позивачем банківською випискою про надходження коштів на рахунок Позивача, однак судом встановлено, що в даній банківській виписці відсутнє посилання, що Відповідач здійснив проплату саме по виставленому Рахунку №46.

У відзиві та наданих суду усних поясненнях Відповідач заперечує, що до нього надходив та ним отримано Рахунок № 46.

Натомість Відповідач зазначає, що, оскільки він не погоджувався з розміром орендної плати, який був вказаних в раніше отриманих від Позивача рахунках № 144 від 29.12.2008р, № 14 від 29.01.2009р., та № ЗО від 29.02.2009р., то Відповідач вирішив ці рахунки сплатити частково, а саме самостійно проіндексував орендну плату та витрати на утримання прибудинкової території по Договору, та сплатив ту частину з сум, зазначених у вищенаведених рахунках, з якою він згодний.

За оренду приміщення по Договору за квітень 2009р. Відповідач вирішив сплатити самостійно, самостійно розрахувавши розмір плати по Договору та проіндексувавши його.

В межах даної справи, позивачем не заявлялися вимоги про стягнення заборгованості по рахунках № 144 від 29.12.2008р, № 14 від 29.01.2009р., та № 30 від 29.02.2009р., а в межах даної справи розглядається спір про стягнення Позивачем з Відповідача заборгованості по орендній платі по Договору на квітень 2009р. по Р Рахунку № 46 в розмірі 19628, 26 грн. Відповідно до умов п. 3.1 Договору, орендна плата визначається за домовленістю сторін в гривнях в розмірі, що згідно укладеного між Позивачем та Відповідачем Додатка № З «Розрахунок орендної плати»(Нова редакція) від 01.04.2005 року до Договору, становить - 23 230,31 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата сплачується у такій спосіб: попередня оплата за три місяці оренди - на протязі 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі орендованого майна; за послідуючі місяці оренди всі платежі по цьому договору сплачуються Орендарем з урахуванням встановленого Урядом рівня інфляції згідно рахунків протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунків.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору, рахунки надсилаються Орендодавцем у письмовій формі або до розпису уповноваженої особи Орендаря у строк до 10 (десятого) числа поточного місяця з зазначенням місяця надання послуг.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з п. 3.2 –3.2.1 Договору, та положень ст. 530 ЦК України, обов’язок Відповідача сплатити орендну плату за послідуючі місяці (після перших трьох, п. 3.2 Договору) настає після отримання рахунку від Позивача, і Відповідач повинен оплатити отриманий рахунок протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунку.

Як зазначалось вище, Позивач вказує, що виставив Відповідачу Рахунок №46 за квітень 2009р. на загальну суму 45 684,40 грн. На вимогу суду, як доказ направлення Рахунку №46, позивач надав суду належним чином засвідчену копію поштового чеку (квитанції) № 6463 від 27.03.09р.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, які діяли станом на 27.03.09р. (затверджені постановою КМУ від 17 серпня 2002 р. N 1155), розрахунковий документ –це документ встановленої законом форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує саме «надання послуг поштового зв'язку».

За даними, що містяться в поштовому чеку (квитанції) № 6463 від 27.03.09р. неможливо дійти достовірного висновку про те, що Позивачем за даним листом (у відправленому листі) Відповідачу було надіслано саме Рахунку № 46, поданий Позивачем до суду, оскільки вищевказаний поштовий чек не містить відомостей, які саме документи за ними направлялися.

Також, вищенаведеними Правилами надання послуг поштового зв’язку, передбачено, що зокрема внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення.

Відповідно до п. 78 вищенаведених Правилами надання послуг поштового зв’язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Позивачем надано суду лише поштовий чек (квитанцію) № 6463 від 27.03.09р. без опису вкладення.

Хоча прямого обов’язку у Позивача надсилати рахунки-фактури саме листами з описом вкладення за умовами Договору передбачено не було, проте Позивач не був позбавлений за власним бажанням, для доведення належного з його боку виконання умов Договору, надсилати рахунки-фактури цінними лисами з описом вкладення, що б доводило, що в цих цінних листах надсилалися саме рахунки-фактури по Договору.

Зважаючи на все вищенаведене, суд дійшов висновку, що поштовий чек (квитанція) № 6463 від 27.03.09р. не є належним доказом надіслання Позивачем Відповідачу саме Рахунку № 46.

Доказів вручення Відповідачу Рахунку №46 наручно Позивачем також не надано.

Отже, Позивачем не доведено, що він належним чином виконав встановлений умовами Договору обов’язок виставлення Рахунку № 46 Відповідачу, а тому у Позивача, у відповідності до ст. 530 ЦК України, не виникло право вимагати від Відповідача виконання умов Договору в частині сплати по Рахунку № 46, оскільки у відповідності до ст. 530 УК України, момент вимоги Позивача до Відповідача по виконанню зобов’язання оплатити Рахунок № 46 ще не настав.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Щодо рішення Відповідача сплачувати самостійно за оренду приміщення та утримання прилеглої території на підставі самостійно розрахованого Відповідачем розміру плати по Договору, то такі самостійні проплати Відповідача, здійснені не на підставі отриманих від Позивача рахунків-фактур, робляться Відповідачем на власний розсуд та ризик, оскільки п. 3.2 та 3.2.1. Договору передбачена лише одна підстава оплати по Договору –виставлений Позивачем рахунок-фактура.

Щодо другої позовної вимоги Позивача про зобов'язати Відповідача належно виконувати умови Договору та додаткової угоди № 1 від 01.04.2005 року до нього, а саме: сплачувати всі платежі за цим Договором із застосуванням сукупного індексу інфляції, що обраховується наростаючим підсумком з моменту укладення Договору та додаткової угоди №1 до моменту фактичної сплати орендної плати, відповідно до рахунків, що виставляються Позивачем, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та наданих обома сторонами письмових пояснень, від часу укладення Договору Позивач виставляв Відповідачу рахунки-фактури на сплату платежів за Договором без урахування індексу інфляції.

Відповідач, вже з зазначенням проіндексованої плати за Договором, отримав наступні рахунки: № 144 від 29.12.2008р, на суму 37878 грн., (...призначення платежу: орендна плата за січень 2009р..,), № 14 від 29.01.2009р. на суму 37878,00 грн., (...призначення платежу: орендна плата за лютий 2009р...) та № ЗО від 29.02.2009р. на суму 37878,00 грн., (...призначення платежу: орендна плата за березень 2009р...).

При цьому, як зазначає Позивач в позовні заяві, він дійсно виставляв рахунки-фактури на сплату платежів по Договору без застосування індексації, а в рахунок-фактуру № 144 від 29.12.2008р, на суму 37878 грн. (призначення платежу: орендна плата за січень 2009р.) Позивач перший раз виставив з індексуванням плати по Договору, із застосуванням сукупного індексу інфляції, що обраховується наростаючим підсумком з моменту укладення Договору та додаткової угоди №1 до моменту фактичної сплати орендної плати.

Як зазначалось вище, згідно положень п. 3.2 –3.2.1 Договору, та положень ст. 530 ЦК України, обов’язок Відповідача сплачувати орендну плату та плату за утримання прибудинкової території по Договору за послідуючі місяці (після перших трьох, п. 3.2 Договору), настає після, та на підставі отриманих рахунків від Позивача, і Відповідач повинен оплатити отриманий від Позивача рахунок протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Позивач, при виставленні рахунків-фактур починаючи від рахунку-фактури № 144 від 29.12.2008р, необґрунтовано застосовує сукупний індекс інфляції, що обраховує наростаючим підсумком з моменту укладення Договору та додаткової угоди №1 до моменту фактичної сплати орендної плати, оскільки такий спосіб індексації не передбачений умовами Договору.

З матеріалів справи вбачається, та підтверджується Відповідачем, що Позивач за власним бажанням та на власний розсуд виставляв Відповідачу рахунки-фактури на здійснення оплат за Договором без урахування індексації до рахунку-фактури № 144 від 29.12.2008р, і в цьому випадку, якщо Позивач почав виставляти рахунки-фактури з врахуванням індексу інфляції, то за умовами Договору, він має це робити з урахуванням індексу інфляції за попередні місяць.

Тобто, при виставленні рахунку-фактури по оплаті за Договором за січень 2009 року, Позивач має проіндексувати плату по Договору за грудень 2008 року на індекс інфляції за грудень 2008 року, а не застосовувати сукупний індекс інфляції наростаючим підсумком від укладення Договору та додаткової угоди №1 до Договору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є нормативно та документально не обґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Проте, Позивач не позбавлений права повторного звернення до суду з позовом про стягнення наявної заборгованості плати за Договором, за умови належного дотримання Позивачем п.3.2 та 3.2.1 Договору, щодо виставлення рахунків-фактур на оплату орендної плати та витрат на утриманням прилеглої території, та належної їх індексації у відповідності до умов Договору.

Відповідно ст. 49 ГПК України, в зв’язку з відомою в задоволенні позову повністю, понесені Позивачем судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з даним позовом до Господарського суду міста Києва відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються; крім того, позивачу з Державного бюджету України повертаються 197 грн. надлишково сплачених витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повернути на підставі даного рішення Відкритому акціонерному товариству «Россава»(м. Полтава, вул. Комарова, 14А; ідентифікаційний код 13938877) з Державного бюджету України 197 (сто дев’яносто сім) грн. надлишково сплачених витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оригінали платіжного доручення №149 від 25.06.09р. залишається в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –13.11.2009р.