Рішення № 6776558, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/228 12.11.09 За позовом           Закритого акціонерного товариства «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ-ГРУП» про                     стягнення 236772 грн. 41 коп.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ-ГРУП»

до Закритого акціонерного товариства «Волзько-Дніпровська судноплавна

компанія»

про визнання недійсним договору

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Молоканова К.В., Гутник В.В.          

Від відповідача Пироговський Е.М.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ-ГРУП»про стягнення заборгованості за договором оренди нежилого приміщення від 20.03.2008 року (далі по тексту –договір оренди), включаючи орендну плату, комунальні послуги та електроенергію на загальну суму 236772 грн. 41 коп.

Ухвалою від 15.07.2009 року суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до розгляду.

Позивачем 01.09.2009 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано доповнення та уточнення № 48-08-09 до позовної заяви у якому він збільшив ціну позову до 238957 грн.84 коп.

Відповідачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 01.09.2009 суд відклав розгляд справи.

Позивачем 07.09.2009 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано уточнення № 49-08-09 до позовної заяви у якому він виключає номер договору оренди (№ СК/277) так як цей номер є внутрішнім реєстраційним номером позивача і не відображений в примірнику договору оренди відповідача.

Відповідачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої відповідач просить визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення б/н від 20.03.2008 року.

Ухвалою від 10.09.2009 року суд прийняв зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом та відклав розгляд справи на 20.10.2009 року.

Відповідачем (по зустрічному позову) 07.10.2009 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано відзив на зустрічну позовну заяву.

Позовні вимоги позивача (по первісному позову) випливають з договору оренди нежилого приміщення від 20.03.2008 року, яке він передав відповідачу терміном до 31 березня 2009 року. Відповідач (по первісному позову) звільнив орендоване приміщення по закінченню строку дії договору оренди, а саме 5 квітня 2009 року. На думку позивача (по первісному позову), він виконав усі зобов’язання перед відповідачем (по первісному позову), у той час як останній своє зобов’язання перед позивачем виконав лише частково, заборгував йому 238957,84 грн., які позивач просить стягнути.

Відповідач (по первісному позову) заперечував проти позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивач при укладанні договору оренди ввів його в обман відносно свого права на передачу приміщення в оренду на строк до 31 березня 2009 року і просить суд припинити провадження по справі.

На думку відповідача (по первісному позову), позивач не мав права нараховувати орендну плату в період з 20 жовтня 2008 року по 31 березня 2009 року, так як у самого позивача строк права користування нежилим приміщенням закінчився 20.10.2008. Заперечуючи проти позову, відповідач (по первісному позову) посилається також на те, що він поніс витрати на капітальний ремонт, які повинні бути зараховані в рахунок орендної плати.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ «ОРТ-ГРУП»до ЗАТ «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»про визнання договору оренди недійсним обґрунтовуються відсутністю в ньому усіх істотних умов, передбачених ст. 284 Господарського кодексу України, а також введенням його в обман відповідачем (по зустрічному позову) відносно обставин, що мають істотне значення по справі, тобто з підстав, передбачених ст. 230 Цивільного кодексу України. Відповідач (по зустрічному позову) заперечує проти зустрічних позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що він мав усі правові підстави для підписання та виконання договору оренди в строк до 31.03.2009 і не вводив в обман позивача (по зустрічному позову), а також що усі істотні умови договору оренди були узгоджені між сторонами.

Представники позивача (по первісному позову) у судових засіданнях підтримали викладені в позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову просили відмовити повністю.

Представник відповідача (по первісному позову) у судових засіданнях проти первісного позову заперечував, та підтримав викладені у зустрічному позові обставини і просив позовні вимоги зустрічного позову задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2008 року ЗАТ «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»уклала з ТОВ «ОРТ-ГРУП»договір оренди нежилого приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 29, площею 225,9 кв.м., терміном до 31.03.2009. Договір оренди номеру не має, а номер, вказаний в позовній заяві, є внутрішнім реєстраційним номером позивача по первинному позову. У відповідності з вказаним договором, ЗАТ «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»передала нежиле приміщення відповідачу (по первісному позову) по акту приймання-передачі від 01.04.2008.

Пунктом 1.2 договору оренди передбачено, що нежиле приміщення належить орендодавцю на праві володіння та користування у відповідності з установчим договором ЗАТ «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»від 20 листопада 2003 року та договором передачі права користування нежилим приміщенням від 09 жовтня 2003 року.

У відповідності з п.п. 4.1, 4.2 договору оренди, ТОВ «ОРТ-ГРУП» прийняла на себе зобов’язання сплачувати щомісячну орендну плату у розмірі 57039.75 грн., включаючи ПДВ в строк до 10 числа звітного місяця. Крім того, у відповідності з п.3.2.6 договору оренди, відповідач зобов’язаний сплачувати комунальні послуги у розмірі фактичного споживання у відповідності з показниками лічильників на підставі рахунків, що виставлялися позивачем.

Пунктом 3.2.9 договору оренди передбачено, що за угодою з орендодавцем орендатор може провести капітальний ремонт приміщення, що орендується, за власний рахунок. До договору оренди також були додані узгоджені кошториси робіт і рахунки за будівельні матеріали на загальну суму 93649,10 грн., включаючи ПДВ. Цим же пунктом сторони також передбачили, що у випадку дострокового припинення договору оренди з причин, що не залежать від орендатора, орендодавець зобов’язаний буде відшкодувати орендатору вищевказану у даному пункті загальну суму.

Додатковою угодою № 1 від 11.08.2008 до договору оренди, позивач (по первісному позову) надав відповідачу тимчасову відстрочку з оплати орендної плати за вересень-жовтень 2008 року, в зв’язку зі складним фінансовим станом ТОВ «ОРТ-ГРУП». Цією є угодою сторони договору оренди передбачили, що про порядок та спосіб несплачених платежів за вересень-жовтень 2008 року вони домовляться у відповідній додатковій угоді.

Додатковою угодою № 2 від 1 вересня 2008 року сторони договору оренди передбачили, що зафіксована в п. 4.1 договору оренди орендна плата у розмірі 57039,75 грн., враховуючи ПДВ –9506 грн. 63 коп., зміні не підлягає. Оплата здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця в термін до 10-+го числа звітного місяця та на підставі виставлених рахунків.

Як пояснив позивач, до лютого 2009 року відповідач справно сплачував орендну плату. У лютому 2009 року відповідач сплатив орендну плату лише частково: 10587 грн. замість 57039,75 грн., а комунальні послуги та за електроенергію не сплачував, починаючи з січня 2009 року.

Загальна сума боргових зобов’язань відповідача (по первісному позові) складає –238957 грн. 84 коп., у тому числі: орендна плата –217572 грн.; комунальні послуги –18102 грн. 93 коп.; електроенергія –3282 грн. 91 коп.

13 березня 2009 року позивач (по первісному позову) направив відповідачу лист № 41-03-09, в якому вимагав сплатити орендну плату за вересень-жовтень 2008 року у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, мотивуючи свою вимогу відмовою відповідача від підписання додаткової угоди про порядок та спосіб сплати орендної плати за вересень-жовтень 2008 року, як було передбачено додатковою угодою № 1 від 11 серпня 2008 року до договору оренди. Цим же листом позивач вимагав сплатити борги з орендної плати та комунальних послуги, які станом на 13.03.2009, складали 232249,15 грн.

Судом встановлено, що вимоги про сплату боргу відповідачем (по первісному позову) підтверджуються виставленим позивачем рахунками.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ч. 2 ст 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитом має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Суд не може погодитися з запереченнями відповідача (по первісному позову), правове обґрунтування яких було покладено в основу також і зустрічного позову ТОВ «ОРТ-ГРУП».

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач (по первісному позову) не надав суду жодних доказів введення його в оману відносно права позивача на передачу в оренду нежилого приміщення. У відповідності до п. 13 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визначенням угод недійсними» під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди. Аналіз наданих суду документів свідчить про те, що відповідач при укладені договору оренди був проінформований відносно правової підстави володіння та користування вказаним приміщенням позивача. Так, в пункті 1.2 договору оренди є посилання на установчий договір ЗАТ «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»від 20.11.2003 року.

З вищевказаних документів вбачається, що комунальне підприємство «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв»(надалі –ГДІП) на підставі рішення сесії Київської міської ради від 14 березня 2002 року № 363/1797 виступила співзасновником ЗАТ «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»і у якості внеску до статутного капіталу компанії передало право користування вищевказаним нежилим приміщенням, строком на (п’ять) років. Пунктом 3.3.1 договору про передачу права користування нежилим приміщенням від 9 жовтня 2003 року, укладеного між ГДІП та позивачем (за первісним позовом) передбачене право позивача передавати нежиле приміщення в платне користування (найм) третім особам в межах строку права користування вказаним приміщенням позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. У відповідності до ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

У сулу не має підстав вважати, що укладення договору оренди сторонами супроводжувалося відсутністю волевиявлення одної із сторін або створюванням будь-якій зі сторін перепон у здійснені права іншої сторони на ознайомлення з документами, що відносяться до предмету спору, а також підтверджуючими цивільну дієздатність сторін.

Доводи відповідача (по первісному позову) відносно правомірності нарахування йому орендної плати в період з 20 жовтня по 31 березня 2009 року не можуть бути прийняті до уваги судом, так як право користування нежилим приміщенням у позивача (за первісним позовом) було подовжено до 31 березня 2009 року, що підтверджується листом ГДІП від 19.11.2008 року № 29/310-1787. Правомірність знаходження орендатора в нежилому приміщенні до 31 березня 2009 року ніким не оскаржено, позивач по первинному позову протягом трьох останніх місяців оренди вимагав лише оплати боргу. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що права відповідача як орендатора нежилого приміщення були реалізовані у повному обсязі. Позивач (по первісному позову) виконав усі свої зобов’язання перед відповідачем по договору оренди. Так, акт повернення нежилого приміщення з оренди від 05 квітня 2009 року, що був підписаний позивачем (за первісним позовом) та завірений представником ГДІП (в зв’язку з відмовою відповідача від підписання вказаного акту) свідчить про фактичне звільнення приміщення відповідачем по закінченню строку дії договору оренди, а саме 5 квітня 2009 року, що не заперечує і сам відповідач.

Суд не погоджується і з доводами відповідача (по первісному позову) відносно заліку в рахунок орендної плати витрат на проведення ним капітального ремонту у сумі 93649 грн.10 коп., з наступних причин.

Частина 2 ст. 776 Цивільного кодексу України передбачає, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивач і відповідач погодили в п. 3.2.9 договору оренди, що орендодавець зобов’язується відшкодувати вказану суму орендатору лише у випадку дострокового розірвання договору оренди з підстав, що не залежать від орендатора. Судом встановлено, що дострокового припинення договору оренди між сторонами не відбулося.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з вищевикладеного, клопотання відповідача за первісним позовом, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ-ГРУП», подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 29.10.2009 року стосовно відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічних позовних вимог слід зазначити наступне.

У відповідності з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України, що містить загальні вимоги, дотримання яких необхідно для дійсності правочину.

Позивач по зустрічному позову (ТОВ «ОРТ-ГРУП»), обґрунтовує недійсність договору оренди відсутністю у ньому істотних умов договору оренди, передбачених статтею 284 Господарського кодексу України та введенням його в обман відповідачем (ст. 230 ЦК України). Суд вище вже дав правову оцінку доводів позивача (по зустрічному позову) відносно введення його у обман та вважає їх не обґрунтованими.

Суд також не може погодитися з доводами позивача (по зустрічному позову) і відносно того, що сторони не узгодили усі істотні умови договору оренди. Так з преамбули договору оренди випливає, що сторони при його підписанні керуються главою 58 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зі змісту договору оренди вбачається, що всі істотні умови у ньому сторонами узгоджені, вказаний і об’єкт оренди (п.1.1 договору) і його склад (Додаток № 1 до договору) і розмір орендної плати (п. 4.1 договору).

Згідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором оренди.

У відповідності з ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користуванням майном. Це значить, що стягнення відповідачем (по зустрічному позову) орендної плати з ТОВ «ОРТ-ГРУП»з урахуванням індексу інфляції є його правом, а не обов’язком.

Відсутність в договорі оренди вказівки на вартість майна не впливає на дійсність договору, так як не підлягає узгодженню між сторонами і не залежить від їх волі враховуючи, що розмір орендної плати, встановлюється сторонами і має договірний характер відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України та не підлягає зміні відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.09.2008 року.

Суд вважає неправомірною позицію позивача (по зустрічному позову) відносно застосування ст. 284 Господарського кодексу України як правової підстави визнання договору недійсним, виходячи із змісту цієї статті та ст. 203 Цивільного кодексу України, які є взаємовиключними.

За таких обставин вимоги, що викладені у зустрічній позовній заяві безпідставні та задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТ-ГРУП» (м. Київ, проспект Перемоги, 136, літера А, другий поверх; рахунок № 26007013796861 у КГФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012; код 35081434) на користь Закритого акціонерного товариства «Волзько-Дніпровська судноплавна компанія»(м. Київ, вул. Пирогова, 6-А; рахунок № 26007010027835 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код 32706540) 238957 (двісті тридцять вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 84 коп. боргу, 2367 (дві тисячі триста шістдесят сім) 72 коп. держмита та 312 (триста дванадцять) грн.. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Домнічева Суддя І.О.Домнічева