Рішення № 6776553, 14.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/548 14.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС» ДоДніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Головне управління Державного казначейства України у місті Києві

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Конфідент»

Простягнення 20037, 65 грн.

                              Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:          Петриченко А.І. –директор

Від відповідача:          Чорний В.М., дов. № 1-19/2462/5 від 22.12.08 р.

Від третіх осіб:           1) Онашко Є.М., дов. № 05-04/1-24 від 06.01.209 р.

                               Гирявець М.В., дов. № 05-04/1-25 від 06.01.209 р.

                    2) не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 16934, 40 грн. основного боргу, 1252, 92 грн. пені , 1693, 44 грн. інфляційних нарахувань та 156, 00 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 01 від 08.01.2009р. щодо оплати охоронних послуг.

Ухвалою суду від 13.08.2009 р. було порушено провадження у даній справі №37/548 та призначено її розгляд на 02.09.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання ухвалою суду від 02.09.2009 р. розгляд даної справи був відкладений до 11.09.2009 р.

Ухвалою суду від 11.09.2009 р. розгляд даної справи було відкладено до 23.09.2009 р. та залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

Ухвалою суду від 23.09.2009 р. розгляд даної справи було відкладено до 02.10.2009 р. та залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Конфідент».

У зв’язку з нез’явленням у судове засідання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфідент»ухвалою суду від 02.10.2009 р. розгляд справи було відкладено до 14.10.2009 р.

У судовому засіданні 14.10.2009 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути вартість фактично наданих охоронних послуг з урахуванням акту від 22.04.2009 р. про зняття охорони з об’єкту.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфідент»у призначене судове засідання не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства України у місті Києві надав суду письмове пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників, Господарський суд міста Києва, -

          ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»(виконавець) та Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією (замовник) був укладений договір № 01 від 08.01.2009 р. про надання охоронних послуг, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов’язався за завданням замовника надавати охоронні послуги: охорона громадського порядку в приміщеннях адміністративних будівель, забезпечення безпеки відвідувачів, охорона приміщень та майна відповідача на об’єктах, що розташовані за адресами: м. Київ, вул. Праці, 1/1, вул. Пожарського, 15, вул. Бажова, 11/8, а відповідач зобов’язався оплатити позивачу зазначені послуги на умовах та в порядку, передбаченому цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 2.1. договору № 01 від 08.01.2009 р., вартість послуг по охороні об’єктів, що знаходяться за адресами: м. Київ, вул. Праці, 1/1, вул. Пожарського, 15, вул. Бажова, 11/8 становить 29030, 40 грн.

Пунктом 2.2. зазначеного договору встановлено, що фактичне виконання виконавцем робіт фіксується сторонами в двосторонньому акті здачі-приймання робіт, що складається щомісячно, станом на останній день поточного місяця.

Відповідно до пункту 2.3. договору № 01 від 08.01.2009 р., розрахунки за надані послуги проводяться на підставі рахунку-фактури та підписаного сторонами акту здачі-приймання робіт, шляхом перерахування замовником вартості послуг, вказаної в пункті 2.1. цього договору, на поточний рахунок виконавця.

У пункті 2.4. вищевказаного договору зазначено, що оплата послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником рахунку-фактури.

Згідно з пунктом 8.1. договору № 01 від 08.01.2009 р., даний договір набирає чинності з моменту підписання даного договору і діє до 14.02.2009 р.

Пунктом 9.5. зазначеного договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за погодженням обох сторін шляхом укладання додаткових угод до даного договору. Одностороннє внесення змін до даного договору не допускається.

Додатковою угодою № 1 від 24.02.2009 р. до договору № 01 від 08.01.2009 р. дію зазначеного договору було продовжено до 31.03.2009 р.

У відповідності до пункту 2 зазначеної угоди, загальна вартість угоди збільшується на суму 15000, 00 грн. і всього складає 44030, 40 грн.

Згідно з пунктом 5 угоди 1 від 24.02.2009 р., дана додаткова угода є невід’ємною частиною договору № 01 від 08.01.2009 р.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»пояснив, що ним було надано відповідачу охоронні послуги у березні 2009 року на суму 9676, 80 грн. у відповідності до договору № 01 від 08.01.2009 р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.02.2009 р. до нього, проте відповідач ці послуги не оплатив.

Крім того, після закінчення строку дії договору № 01 від 08.01.2009 р. позивач ще фактично продовжував надавати відповідачу охоронні послуги, і об’єкт охорони був знятий з охорони лише 22.04.2009 р, що засвідчено двостороннім актом (копія в матеріалах справи).

Відповідач надання у квітні 2009 року позивачем охоронних послуг заперечив, посилаючись на те, що 30.03.2009 р. між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конфідент»укладено договір про надання послуг охорони. Проте, на вимогу суду відповідач не надав доказів передачі об’єкту під охорону третій особі, тому суд визнає дане твердження відповідача про те, що в квітні 2009 року охоронні послуги надавалися третью особою, а не позивачем, необґрунтованим.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач у квітні 2009 року надав відповідачу послуги з охорони об’єкта на суму 7257, 60 грн., які відповідачем оплачені не були.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 16934, 40 грн. основного боргу, а також 1252, 92 грн. пені , 1693, 44 грн. інфляційних нарахувань та 156, 00 грн. трьох процентів річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони у договорі узгодили, що оплата послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником рахунку-фактури.

Позивач пояснив суду, що рахунок-фактура за березень 2009 року була виставлена відповідачу у день складення позивачем акту здачі-прийняття-робіт, тобто 31.03.2009 р., і відповідачем цей факт не було заперечений. За таких обставин відповідач зобов’язаний був оплатити послуги з охорони за березень 2009 р. не пізніше 14.04.2009 р., проте цього не здійснив. Крім того, відповідач зобов’язаний був оплатити послуги з охорони за фактично надані послуги за квітень 2009 р.

Проте відповідач охоронні послуги позивача, надані з 10.03.2009 р. до 31.03.2009 р. за договором, а також фактично надані послуги до 22.04.2009 р. не оплатив. Надані відповідачем платіжні доручення свідчать про сплату за охоронні послуги, надані до 10.03.2009 р., у відповідності до призначення платежу, вказаного у цих платіжних дорученнях.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 16934, 40 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»про стягнення з Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації основного боргу у розмірі 16934, 40 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 1693, 44 грн. інфляційних нарахувань та 156, 00 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати за надані послуги з охорони.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення з 14.04.2009 р. відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати за охоронні послуги в сумі 9676, 80 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 97, 03 грн. річних процентів та 293, 24 грн. інфляційних нарахувань.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1252, 92 грн. пені згідно з пунктом 6.1. договору № 1 від 08.01.2009 р., за яким у випадку несвоєчасної оплати послуг виконавця замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення грошових зобов’язань.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Оскільки відповідачем було порушено договірне зобов’язання щодо оплати охоронних послуг в сумі 9676, 80 грн., то стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 15.04.2009 р. до 05.08.2009 р., а всього –670, 75 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (вул. Праці, буд. 1/1, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 26077483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна юридична фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»(вул. Гната Юри, буд. 9, кімн. № 414, м. Київ, 03148, код ЄДРПОУ 33306172) 16934 (шістнадцять тисяч дев’ятсот тридцять чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 97 (дев’яносто сім) грн. 03 коп. річних процентів, 293 (двісті дев’яносто три) грн. 24 коп. інфляційних нарахувань, 670 (шістсот сімдесят) грн. 75 коп. пені, 179 (сто сімдесят дев’ять) грн. 95 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.