Рішення № 6776536, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/583 26.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «РАТОН ЛТД» Простягнення 15089, 17 грн.

                    Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Краснов П.І., дов. № б/н від 01.04.2009 р.           

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТОН ЛТД»про стягнення 11538, 50 грн. основного боргу, 2236, 25 грн. пені, 957, 70 грн. інфляційної складової боргу та 281, 72 грн. річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 153/08-08 від 28.08.08 р. щодо оплати за поставлений товар. Ухвалою суду від 17.08.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/583 та призначено її розгляд на 23.09.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та ненадання ним витребуваних судом документів, ухвалою суду від 23.09.2009 р. розгляд справи було відкладено до 12.10.2009 р.

Ухвалою суду від 12.10.2009 р. розгляд справи було відкладено до 26.10.2009 р. у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та ненадання ним витребуваних судом документів.

          У судовому засіданні 26.10.2009 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 26.10.2009 р. від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фієста»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАТОН ЛТД»(покупець) був укладений договір № 153/08-08 від 28.08.2008 р., згідно з пунктами 1.1. та 1.3. якого постачальник зобов’язувався передати у власність покупця товар - будівельні матеріали (цемент, керамзит, вапно, пісок) в асортименті та кількості, обумовленим у заявках, по узгодженій ціні, вказаній у додатках до договору та відповідних рахунках на оплату, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 3.1. договору № 153/08-08 від 28.08.2008 р., асортимент та кількість товару, що підлягає передачі по договору, обумовлюється в заявках, які являються невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1. зазначеного договору встановлено, що строк передачі товару покупцю –на протязі 3-х днів після надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не обумовлене в додатках.

Відповідно до пункту 4.2. договору № 153/08-08 від 28.08.2008 р., факт передачі товару постачальником і прийняття його покупцем підтверджується залізничними та видатковими накладними.

Пункт 4.4. даного договору передбачає, що датою передачі товару є дата, зазначена в залізничній накладній.

Згідно з пунктом 5.1. договору № 153/08-08 від 28.08.2008 р., ціна одиниці товару за домовленістю сторін узгоджується на момент подання заявки та вказується у відповідних додатках до договору, рахунках на оплату і видаткових накладних.

У відповідності до пункту 6.1. вищевказаного договору, умовами платежу є 100 % попередня оплата партії товару на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не обумовлене в додатках.

Пунктом 6.3. договору № 153/08-08 від 28.08.2008 р. передбачається, що остаточні взаєморозрахунки між сторонами у будь-яких випадках здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати передачі відповідного рахунку на оплату.

Згідно з пунктом 11.1. даного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 р., а в частині взаєморозрахунків –до повного їх виконання.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 153/08-08 від 28.08.2008 р. щодо поставки відповідачу товару відповідно до накладної № РН-001292 від 06.10.2008 р. на суму 11463, 50 грн. Крім того, позивач пояснив, що відповідач станом на день укладення договору № 153/08-08 від 28.08.2008 р. мав заборгованість у розмірі 75, 00 грн. Відповідач взяте на себе зобов’язання щодо оплати товару належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТОН ЛТД»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фієста»складала 11463, 50 грн. за накладною № РН-001292 від 06.10.2008 р. та 75, 00 грн. –борг, який виник до укладення договору № 153/08-08 від 28.08.2008 р., що разом становить 11538, 50 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 11538, 50 грн. основного боргу, а також 2236, 25 грн. пені, 957, 70 грн. інфляційної складової боргу та 281, 72 грн. річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що сторони визначили строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманого товару – 100 % попередня оплата (п. 6.1. договору № 153/08-08 від 28.08.2008 р.).

Проте відповідач у встановлений строк розрахунок за товар не здійснив, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 11538, 50 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТОН ЛТД»основного боргу у розмірі 11538, 50 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фієста»у позовній заяві просило суд також стягнути з відповідача 2236, 25 грн. пені за період з 10.10.2008 р. до 04.08.2009 р. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 153/08-08 від 28.08.08 р. у відповідності до пункту 9.2. зазначеного договору, яким передбачено, що за несвоєчасне проведення остаточних взаєморозрахунків покупець оплачує постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент оплати пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки щодо періоду, за який нараховується пеня, оскільки позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 10.10.2008 р. до 04.08.2009 р.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У зв’язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТОН ЛТД»підлягає пеня в розмірі 1388, 41 грн.

Сума заборгованостіПеріодСтавка НБУКількість днів прострочкиПеня

11538, 50 грн.10.10.08 р. –10.04.09 р.12 %1831388, 41 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фієста»у позовній заяві просило суд також стягнути з відповідача 957, 70 грн. інфляційної складової боргу та 281, 72 грн. річних процентів у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 153/08-08 від 28.08.08 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід відзначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, яке встановлюється в залежності від індексу інфляції за місяць.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 11538, 50 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 957, 70 грн. інфляційної складової боргу та 281, 72 грн. річних процентів.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТОН ЛТД»(вул. Жукова, буд. 49, кв. 27, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 32978692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»(вул. Броварська, буд. 58, с. Требухів, Броварський р-н, Київська обл., 07454; код ЄДРПОУ 31781098) 11538 (одинадцять тисяч п’ятсот тридцять вісім) грн. 50 коп. основного боргу, 1 388 (одна тисяча триста вісімдесят) грн. 41 коп. пені, 957 (дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 70 коп. інфляційних нарахувань, 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 72 коп. річних відсотків, 141 (сто сорок одну) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.