Рішення № 6776531, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/598 02.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗДОРОВ’Я» Простягнення 13925, 61грн.

                    Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Ісаєва Д.Д., дов. № 57-01-09-Гс від 05.01.2009 р.           

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДОРОВ’Я»про стягнення 7706, 83 грн. основного боргу, 598, 47 грн. пені, 1156, 02 грн. збитків та 4463, 84 грн. процентів за користування чужими коштами у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором №33-74 від 28.11.2008 р. щодо оплати за поставлені лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Ухвалою суду від 21.08.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/598 та призначено її розгляд на 28.09.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, а також враховуючи необхідність витребувати додаткові докази у справі, ухвалою суду від 28.09.2009 р. розгляд справи було відкладено до 19.10.2009 р.

Ухвалою суду від 19.10.2009 р. розгляд справи було відкладено до 02.11.2009 р. у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду від 28.09.2009 р. у даній справі та ненаданням ними витребуваних судом документів.

          У судовому засіданні 02.11.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 19.10.2009 р. та заяву про уточнення та зменшення позовних вимог (вих. № 84-11-09-Гс від 02.11.2009 р.), яка судом була прийнята, у якій просить стягнути з відповідача 5181, 39 грн. основного боргу, 406, 65 грн. пені, 777, 20 грн. збитків та 2871, 83 грн. процентів за користування чужими коштами.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗДОРОВ’Я»(покупець) був укладений договір поставки № 33-74 від 28.11.2008 р., згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов’язувався здійснити покупцеві поставку, а покупець зобов’язався прийняти у власність та оплатити відповідно до умов даного договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп (товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід’ємними частинами даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.2. вищевказаного договору передбачено, що до моменту поставки постачальником кожної партії товару сторони за допомогою взаємозручних засобів зв’язку погоджують всі умови поставки (неврегульовані даним договором): кількість, комплектність, асортимент, ціни, умови оплати, найменування перевізника, пункт і час відправлення постачальником та отримання покупцем кожної партії товару. З моменту здійснення постачальником поставки товару покупцеві всі ризики зміни обставин несе покупець та будь-які вимоги і претензії покупця щодо зміни умов поставки, які вказані в даному пункті договору, задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 2.4. договору №33-74 від 28.11.2008 р., загальна вартість даного договору визначається сумарною вартістю товару, поставленого постачальником покупцеві, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх видаткових накладних постачальника. Вартість упаковки, маркування, доставки включається в ціну товару, яка є фіксованою і не може бути змінена в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 2.5. зазначеного договору, моментом переходу до покупця права власності на товар і всіх ризиків втрати чи пошкодження товару є момент отримання покупцем товару у розпорядження.

У пункті 2.6. договору №33-74 від 28.11.2008 р. зазначено, що документами, які є невід’ємними частинами даного договору, що обумовлюють і підтверджують факт погодження покупця з умовами поставки (п. 2.2. даного договору), одержання покупцем товару та перехід до нього права власності і всіх ризиків втрати чи пошкодження поставленого постачальником товару вважаються: видаткова накладна (специфікація) постачальника на кожну партію поставленого товару за даним договором, доручення покупця встановленого зразка та інші документи, укладені сторонами в процесі виконання даного договору. В термін 5 банківських днів з моменту отримання покупцем товару в пункті його доставки або відвантаження покупець зобов’язаний надіслати поштою або доставити постачальнику іншим чином вищевказані документи.

Згідно з пунктом 4.1. вищевказаного договору, оплата за поставлений товар може здійснюватись покупцем у формі повної або часткової передплати, повної або часткової оплати «по факту»постачання товару покупцеві, відстрочення платежу на різні терміни, що зазначаються у кожній видатковій накладній постачальника. Покупець зобов’язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній постачальника термін оплати поставленої партії товару не вказаний, покупець зобов’язаний повністю оплатити товар в строк 30 календарних днів з моменту його прийняття.

У відповідності до пункту 4.2. договору №33-74 від 28.11.2008 р., за умов часткової оплати за поставлений товар покупець під час кожного платежу в платіжному документі зобов’язаний зазначати номер накладної, за якою проводиться часткова оплата. До моменту остаточного розрахунку за попередні партії товару кожний черговий платіж покупця враховується як оплата за партію товару, поставлену покупцеві раніше попередніх і неоплачену на момент платежу, незалежно від того, яка видаткова накладна постачальника вказана у платіжному дорученні покупця.

Пунктом 4.3. даного договору передбачається, що формою оплати за поставлений товар є банківський переказ. Датою оплати товару вважається дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 8.1. договору №33-74 від 28.11.2008 р., будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані обома сторонами. Сторони не мають права на одностороннє розірвання даного договору або на одностороннє невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань за даним договором.

Відповідно до пункту 8.2. зазначеного договору, дострокове розірвання договору може мати місце лише за обопільною згодою сторін після повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором або за рішенням суду за умов повної оплати покупцем товару, поставленого постачальником за термін його дії і повного відшкодування постачальнику штрафних санкцій та завданих збитків.

В пункті 9.2. договору №33-74 від 28.11.2008 р. зазначено, що даний договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами або з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про прийняття пропозиції щодо його укладення, і діє на протязі 2-х років, включаючи строки виконання сторонами невиконаних зобов’язань.

Пунктом 9.4. вищевказаного договору передбачено, що у всьому, що не передбачено даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 9.5. договору №33-74 від 28.11.2008 р., постачальник має право письмово попередити покупця і одночасно припинити дію даного договору, якщо виникла загроза його інтересам (неплатоспроможність покупця, арешт майна, його примусова застава, значна заборгованість постачальнику або іншим продавцям, тощо). У цьому випадку постачальник одночасно з припиненням договору отримує право вилучити у покупця нереалізований товар, поставлений з відстроченням платежу, або отримати інше відшкодування вартості неоплаченого покупцем товару, про що сторони укладають двосторонній документ (угоду) до даного договору.

Відповідно до пункту 9.7. даного договору, в разі розірвання даного договору або закінчення строку його дії, вказаного в п. 9.2., моментом припинення зобов’язань між сторонами за даним договором є момент повного розрахунку покупця за придбані у постачальника товари, відшкодування збитків, штрафних санкцій та зарахування вищевказаних коштів на банківський рахунок постачальника.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором №33-74 від 28.11.2008 р. щодо поставки відповідачу товару на загальну суму 11285, 81 грн. відповідно до накладних, копії яких були додані позивачем до позовної заяви:

№ Рнк-533117 від 26.03.2009 р. –на суму 3717, 58 грн.,

№ Рнк-533143 від 26.03.2009 р. –на суму 760, 48 грн.,

№ Рнк-533147 від 26.03.2009 р. –на суму 983, 13 грн.,

№ Рнк-533788 від 26.03.2009 р. –на суму 959, 62 грн.,

№ Рнк-533798 від 26.03.2009 р. –на суму 41, 06 грн.,

№ Рнк-534836 від 30.03.2009 р. –на суму 1905, 54 грн.,

№ Рнк-534857 від 30.03.2009 р. –на суму 392, 96 грн.,

№ Рнк-534861 від 30.03.2009 р. –на суму 39, 62 грн.,

№ Рнк-536300 від 01.04.2009 р. –на суму 1689, 72 грн.,

№ Рнк-536314 від 01.04.2009 р. –на суму 558, 55 грн.,

№ Рнк-536315 від 01.04.2009 р. –на суму 237, 55 грн.

Відповідач взяте на себе зобов’язання щодо оплати товару належним чином не виконав, оплативши поставлений товар частково, за накладною № Рнк-533117 від 26.03.2009 р. в розмірі 3578, 98 грн., внаслідок чого позивач у своїй позовній заяві просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДОРОВ’Я»суму основного боргу в розмірі 7706, 83 грн.

У судовому засіданні 02.11.2009 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, яка судом була прийнята, у якій просить стягнути з відповідача 5181, 39 грн. основного боргу, 406, 65 грн. пені, 777, 20 грн. збитків та 2871, 83 грн. процентів за користування чужими коштами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що сторони визначили строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманого товару, відповідно до пункту 4.1. договору №33-74 від 28.11.2008 р., яким передбачено, що покупець зобов’язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника.

Таким чином, строк виконання відповідачем зобов’язань за договором №33-74 від 28.11.2008 р. за накладними № Рнк-533117 від 26.03.2009 р., № Рнк-533143 від 26.03.2009 р., № Рнк-533147 від 26.03.2009 р., № Рнк-533788 від 26.03.2009 р. та № Рнк-533798 від 26.03.2009 р. настав 02.04.2009 р., за накладними № Рнк-534836 від 30.03.2009 р., № Рнк-534857 від 30.03.2009 р. та № Рнк-534861 від 30.03.2009 р. –06.04.2009 р., за накладними № Рнк-536300 від 01.04.2009 р., № Рнк-536314 від 01.04.2009 р. та № Рнк-536315 від 01.04.2009 р. –08.04.2009 р. Проте відповідач у встановлений строк розрахунок за товар не здійснив. У відповідності до заяви про уточнення та зменшення позовних вимог вих. № 84-11-09-Гс від 02.11.2009 р., яка судом була прийнята, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за накладними: № Рнк-533117 від 26.03.2009 р. –на суму 3717, 58 грн.,

№ Рнк-533143 від 26.03.2009 р. –на суму 760, 48 грн.,

№ Рнк-533147 від 26.03.2009 р. –на суму 983, 13 грн.,

№ Рнк-533788 від 26.03.2009 р. –на суму 959, 62 грн.,

№ Рнк-533798 від 26.03.2009 р. –на суму 41, 06 грн.,

№ Рнк-534836 від 30.03.2009 р. –на суму 1905, 54 грн.,

№ Рнк-534857 від 30.03.2009 р. –на суму 392, 96 грн.,

загальна сума поставленого товару за якими становить 8760, 37 грн.

Відповідачем заборгованість перед ТОВ «ГАЛАФАРМ»було сплачено частково, у розмірі 3578, 98 грн. за накладною № Рнк-533117 від 26.03.2009 р., у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 5181, 39 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував та розміру боргу не оспорив.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 5181, 39 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДОРОВ’Я»основного боргу за договором №33-74 від 28.11.2008 р. в розмірі 5181, 39 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»у заяві про уточнення та зменшення позовних вимог вих. № 84-11-09-Гс від 02.11.2009 р. просить суд також стягнути з відповідача 406, 65 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання згідно з договором №33-74 від 28.11.2008 р. за період з 03.04.2009 р. до 12.08.2009 р. у відповідності до накладних № Рнк-533117 від 26.03.2009 р., № Рнк-533143 від 26.03.2009 р., № Рнк-533147 від 26.03.2009 р., № Рнк-533788 від 26.03.2009 р., № Рнк-533798 від 26.03.2009 р., та за період з 07.04.2009 р. до 12.08.2009 р. у відповідності до накладних № Рнк-534836 від 30.03.2009 р. та № Рнк-534857 від 30.03.2009 р. Пунктом 5.1. вищезазначеного договору передбачено, що за невчасну або неповну оплату отриманого товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати простроченого товару до моменту остаточного розрахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення штрафу та пені, вона має бути передбачена законом або договором.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено помилки щодо розміру облікової ставки в період, за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При розрахунку судом пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов’язання було встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

№ документаСума

заборгованостіПеріодСтавка

НБУКількість

днів прострочкиПеня

за періодамиПеня на накладними

№ Рнк-533117

від 26.03.2009 р.138, 60 грн. 03.04.09 р.-14.06.09 р.22 %736, 65 грн.11, 58 грн.

15.06.09 р.-12.08.09 р.11 %594, 93 грн. № Рнк-533143 від 26.03.2009 р.760, 48 грн.03.04.09 р.-14.06.09 р.22 %7336, 50 грн.63, 54 грн.

15.06.09 р.-12.08.09 р.11 %5927, 04 грн. № Рнк-533147 від 26.03.2009 р.983, 1303.04.09 р.-14.06.09 р.22 %7347, 19 грн.82, 15 грн.

15.06.09 р.-12.08.09 р.11 %5934, 96 грн. № Рнк-533788 від 26.03.2009 р.959, 62 грн.03.04.09 р.-14.06.09 р.22 %7346, 06 грн.80, 19 грн.

15.06.09 р.-12.08.09 р.11 %5934, 13 грн. № Рнк-533798 від 26.03.2009 р.41, 0603.04.09 р.-14.06.09 р.22 %731, 97 грн.3, 43 грн.

15.06.09 р.-12.08.09 р.11 %591, 46 грн. № Рнк-534836 від 30.03.2009 р.1905, 54 грн.07.04.09 р.-14.06.09 р.22 %6986, 45 грн.154, 21 грн.

15.06.09 р.-12.08.09 р.11 %5967, 76 грн. № Рнк-534857 від 30.03.2009 р.392, 96 грн.07.04.09 р.-14.06.09 р.22 %6917, 83 грн.13, 97 грн.

15.06.09 р.-12.08.09 р.11 %5913, 97 грн. 11, 58 грн.+63, 54 грн.+82, 15 грн.+80, 19 грн.+3, 43 грн.+154, 21 грн.+13, 97 грн.=426, 90 грн. Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 406, 65 грн., тобто –в межах заявлених позовних вимог. Позивач у заяві про уточнення та зменшення позовних вимог вих. № 84-11-09-Гс від 02.11.2009 р. просить суд також стягнути з відповідача 777, 20 грн. збитків, що передбачено частиною 2 пункту 5.1. договору №33-74 від 28.11.2008 р., відповідно до якого в разі порушення покупцем терміну повної оплати товару більше, ніж на 10 календарних днів, він зобов’язаний виплатити постачальнику, окрім пені, збитки в розмірі 15 % від загальної вартості товару з простроченою оплатою.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 5 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою сторін заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами.

Таким чином, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДОРОВ’Я»підлягає сума збитків в розмірі 15 % від загальної вартості товару з простроченою оплатою, а всього - 777, 20 грн. Також позивач у заяві про уточнення та зменшення позовних вимог вих. № 84-11-09-Гс від 02.11.2009 р. просить стягнути з відповідача 2871, 83 грн. процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи наведене, згідно з розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2871, 83 грн. процентів за користування чужими коштами.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗДОРОВ’Я»(просп. Перемоги, буд 104, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 22966915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ»(вул. Київська, буд. 6, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, 09132; код ЄДРПОУ 30886474) 5 181 (п’ять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 39 коп. основного боргу, 406 (чотириста шість) грн. 65 коп. пені, 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 20 коп. збитків, 2 871 (дві тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 83 коп. процентів за користування чужими коштами, 140 (сто сорок) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.