Рішення № 6776495, 27.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/330 27.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рюміз" до Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані"

про стягнення 109 362,55 грн.

Суддя І.Д. Курдельчук

Представники:

від позивача Сашин О.А. –дов. № б/н від 21.09.2009р.

від відповідача Лєсков Р.О. –дов. № 0012/3 від 20.08.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 74997,90 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 06/2007 від 06.02.2007р. та додатковими угодами до нього та 13634,42 грн. збитків від інфляції, 2730,74 грн. трьох відсотків річних, 17999,49 грн. неустойки, а також судові витрати.

04.09.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/330, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 29.09.09.

29.09.09 в судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились. Представники сторін, вимоги вказаної ухвали не виконали, не надали документи витребувані господарським судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.09 розгляд справи відкладений на 15.10.09, зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали суду Господарського суду міста Києва № 13/330 від 04.09.09 у повному обсязі та позивача надати суду проектно-кошторисну документацію та довідку про вартість виконаних робіт (ДБН2в).

У судовому засіданні, яке відбулося 15.10.09 було оголошено перерву до 27.10.09 на згідно зі ст. 77 ГПК України, про що сторін було повідомлено під розпис.

До прийняття рішення у справі, позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 74997,90 грн. основного боргу, 14459,39 грн. збитків від інфляції, 3186,89 грн. трьох відсотків річних, 22938,04 грн. неустойки.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням поданих уточнень позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобов’язання за укладеним 06.02.2007р. договором підряду № 06/2007 та додатковими угодами до нього щодо перерахування на рахунок позивача грошових коштів за прийняті відповідачем роботи та у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання, просив суд, окрім суми основного боргу, стягнути з відповідача збитки від інфляції та три відсотків річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також неустойки, передбаченої договором.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що ним на рахунок позивача були перераховані кошти на загальну суму 279184,50 грн., тому просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.

Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог наголосив на тому, що ним пред’явлені до відповідача вимоги про стягнення з останнього заборгованості за додатковими угодами № 3, 4, 5, 6, 7, від 25.09.2007р., тоді як банківські виписки на які посилається відповідач стосуються додаткових угод № 1 від 02.03.2007р. та № 2 від 28.02.2007р.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

06.02.07 між Спільним українсько-американським підприємством у формі ТОВ «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані»- «замовник»та ТОВ «Рюміз»- «виконавець»був укладений договір підряду № 06/2007 (надалі - договір), відповідно до умов якого «замовник»доручив, а «виконавець»прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по будівництву базових станцій згідно діючої технології та затвердженої документації в заданих об’ємах у встановленій строки, а «замовник»в свою чергу зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Об’єми робіт та строки виконання переданих робіт визначаються додатковими угодами до цього договору та графіками виконання робіт, які є невід’ємною його частиною (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1, п.2.2, п.2.3 договору ціна виконаної «виконавцем»роботи є договірною; кожний переданий обсяг робіт оформляється додатковими угодами; у випадку виникнення необхідності внесення змін в порядок виконання робіт або вартості, ці питання регулюються додатковими угодами, по узгодженню з «замовником».

Пунктом 4.2 договору передбачено, що «виконавець»виконує роботи згідно підписаних з «замовником»додаткових угод, які є невід’ємною частиною цього договору.

Датою закінчення робіт є дата підписання акту виконаних робіт сторонами (п.4.3 договору).

Розділом 7 договору передбачений порядок здачі-приймання робіт, так згідно з п.7.1 договору після закінчення виконання робіт «виконавець»складає акт приймання-здачі виконаних підрядних робіт.

Згідно з п.7.2 договору роботи вважаються виконаними та прийнятими «замовником»після підписання акту приймання-здачі виконаних підрядних робіт уповноваженими представниками сторін.

Сторонами по договору були укладені додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода № 1 від 02.03.2007р. на виконання комплексу робіт по монтажу антенно-фідерних пристроїв «замовника»за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Володарського, 2, договірна ціна яких склала 3812,40 грн.; додаткова угода № 2 від 28.02.2007р. на виконання комплексу робіт по будівництву базової станції «замовника»за адресою: Миколаївська область, пгт. Ольшанске, вул. Промислова, 9, договірна ціна яких склала 50378,40 грн.; додаткова угода № 3 від 25.09.2007р. на виконання комплексу робіт по будівництву базової станції «замовника»за адресою: м. Миколаїв, вул. Очаковська, 1а, договірна ціна яких склала 53241,60 грн.; додаткова угода № 4 від 25.09.2007р. на виконання комплексу робіт по будівництву базової станції «замовника»за адресою: м.Миколаїв, пр. Октябрський, телевежа ТОВ МСП НТ «Норма-Центр», договірна ціна яких склала 54224,40 грн.; додаткова угода № 5 від 25.09.2007р. на виконання комплексу робіт по будівництву базової станції «замовника»за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Академіка Тимирязева, 175, договірна ціна яких склала 67689,60 грн.; додаткова угода № 6 від 25.09.2007р. на виконання комплексу робіт по будівництву базової станції «замовника»за адресою: Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 15, договірна ціна яких склала 60964,80 грн.; додаткова угода № 7 від 25.09.2007р. на виконання комплексу робіт по будівництву базової станції «замовника»за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Подгороднянське шосе, 13, договірна ціна яких склала 63871,20 грн.

Сторонами без застережень були оформлені акти здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 20.09.2007р. на суму 3812,40 грн., акт № 2 від 30.03.2007р. на суму 50378,40 грн., акт № 1 від 27.03.2008р. на суму 60964,80 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. на суму 60964,80 грн., акт № 2 від 27.03.2008р. на суму 53241,60 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. на суму 53241,60 грн., акт № 3 від 27.03.2008р. на суму 54224,40 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. на суму 54224,40 грн., акт № 4 від 27.03.2008р. на суму 67689,60 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. на суму 67689,60 грн., акт № 5 від 27.03.2008р. на суму 63871,20 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. на суму 63871,20 грн., на загальну суму 354182,40 грн., ці документи підписані представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб замовника і виконавця.

Вказані документи підтверджують виконання робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Умовами договору сторони погодили, що «замовник»сплачує «виконавцю»аванс в розмірі 50 % від загальної вартості робіт не пізніше 10-ти банківських днів після початку виконання робіт; кінцева оплата здійснюється «замовником»після виконання всіх робіт та усунення «виконавцем»всіх недоліків не пізніше 10-ти календарних днів після підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт (п.3.1, п.3.2 договору).

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 279184,50 грн. за виконані роботи по додатковим угодам № 1 та №2, що також визнається відповідачем.

За додатковими угодами №3-№7 роботи виконані повністю проте, оплата проведена частково, а саме з передбачених угодою №3 53241,60 грн. сплачено лише 39931,20грн., за угодою №4 544224,40 грн. сплачено лише 40668,30 грн., за угодою №5 67689,60 грн. сплачено лише 50767,20грн., за угодою №6 60964,80 грн. сплачено лише 45723,60грн., і за угодою №7 63873,20 грн. сплачено лише 47903,40 грн.,

Таким чином заборгованість відповідача станом на день звернення позивача до суду з вказаним позовом становила 74997,90 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не у повному обсязі розрахувався, доказів проведення розрахунків суду не надав.

Заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 74997,90 грн.

Вимога про стягнення основного боргу за договором підряду № 06/2007 від 06.02.2007р. та додатковими угодами до нього виникла 06.04.08 в сумі 74997,90 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд, з урахуванням поданих уточнень до позовної заяви, стягнути з відповідача 14459,39 грн. збитків від інфляції, 3186,89 грн. три проценти річних, 22938,04 грн. неустойки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 06/2007 від 06.02.2007р. та додатковими угодами до нього, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 3186,89 грн. за період з 05.04.2008р. по 05.10.2009р. та збитків від інфляції в розмірі 14459,39 грн. за період з 05.04.2008р. по 01.07.2009р., зазначених позивачем в розрахунку (з урахуванням поданих уточнень позовних вимог), тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 3186,89 грн. та збитків від інфляції в розмірі 14459,39 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за порушення сторонами строків виконання зобов’язань по даному договору вина сторона сплачує іншій стороні неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення зобов’язання (п.6.3 договору).

Позивач просив суд стягнути з відповідача 22938,04 грн. пені за період з 30.04.2008р. по 05.10.2009р. При цьому позивач не врахував положень ст. 258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).

Позивач дізнався про порушення свого права 06.04.2008р. та саме з цієї дати почався строк позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені, а позовна заява була подана позивачем до Господарського суду міста Києва 02.09.2009р., тобто після спливу позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 22938,04 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено правомірність і обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 74997,90 грн. основного боргу, 14459,39 грн. збитків від інфляції, 3186,89 грн. трьох відсотків річних. Відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В частині позову про стягнення пені слід відмовити.

Враховуючи що при уточненні позовних вимог позивачем не сплачено державне мито у встановленому розмірі, тому недоплачене державне мито в сумі 62,60 грн. підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України. Відповідно до ст. 49 цього кодексу судові витрати при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані"(01021, м.Київ, спуск Кловський, 12-А; поштова адреса: 03115, м.Київ, вул. Ф.Пушиної, 27; код ЄДРПОУ 20057835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рюміз" (54052, м.Миколаїв, пр. Корабелів, 2/3; поштова адреса: 54046, м.Миколаїв, вул. Арх.Старова, 6-А, кв. 70; код ЄДРПОУ 31388363) 74997 (сімдесят чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 90 коп. основного боргу, 14459 (чотирнадцять тисяч чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 39 коп. збитків від інфляції, 3186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 89 коп. трьох відсотків річних, 926 (дев’ятсот двадцять шість) грн. 44 коп. державного мита, 189 (сто вісімдесят дев’ять) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рюміз" (54052, м.Миколаїв, пр. Корабелів, 2/3; поштова адреса: 54046, м.Миколаїв, вул. Арх.Старова, 6-А, кв. 70; код ЄДРПОУ 31388363) в дохід Державного бюджету України 62 (шістдесят дві) грн. 20 коп. недоплаченого державного мита.

6. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.Д. Курдельчук

Дата підписання: 11.11.2009р.