Рішення № 6776487, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/557 11.11.09 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне об’єднання «Пріоритет» про виселення

          Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Титаренко Л.Ф.

від відповідача: Настевич В.П., Масляннікова Т.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про виселення відповідача з нежилого приміщення площею 142,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Приозерна, буд. № 2 літ. А та повернути зазначене приміщення позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 24.04.08 р. № 05/3206.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Судове засідання, призначене на 21.10.09 р. не відбулося з технічних причин.

За таких обставин ухвалою суду від 21.10.09 р. розгляд справи був призначений на 06.11.09 р.

У судовому засіданні 06.11.09 р. згідно зі ст. 77 ГПК України судом оголошувалася перерва до 11.11.09 р.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача надали суду відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечують з підстав виставлення позивачем рахунків на сплату за користування приміщенням; здійснення відповідачем оплати за вказаними рахунками; звернення відповідача до Головного управління комунальної власності із заявою про продовження дії договору оренди. Крім того, відповідачі посилаються на своє переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. У той же час, відповідачі вважають договір продовженим через ненадіслання позивачем листа про відмову від продовження дії договору до закінчення строку останнього.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.11.09 р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.08 року між сторонами був укладений договір № 05/3206 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (надалі –договір), за умовами якого позивач, на підставі рішення Київської міської ради від 25.10.07 р. № 1085/3918 додаток № 1 пункт 15 та листа Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 07.12.07 р. № 29/283-1013, зобов’язався передати, а відповідач –прийняти в оренду нерухоме майно –нежитлові приміщення загальною площею 142,80 кв.м. (11,30 кв.м. –на 1 поверсі, 124,80 кв.м. – на 2 поверсі, 6,70 кв.м. –у підвалі), що знаходяться за адресою: вул. Приозерна, буд. № 2 літер А для офісу.

Пунктом 9.1. договору передбачено строк його дії –з 24.04.08 р. до 24.04.09 р.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом № 155/1/05-1932 від 27.04.09 р., що був направлений відповідачу 28.04.09р., позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди і запропонував звільнити орендоване приміщення та передати його за актом позивачу, висловивши, таким чином свої заперечення щодо продовження дії договору.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі статтею 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його достроковому розірванні відповідач зобов’язаний, зокрема за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди позивачу з урахуванням всіх здійснених відповідачем поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкта оренди без заподіяння йому шкоди.

Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу приміщення загальною площею 142,80 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Приозерна, буд. № 2 літер А не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на ст. 777 Цивільного кодексу України, якою передбачене переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк, за умови належного виконання своїх обов’язків за договором. Позивач зазначає, що ним подано заяву щодо продовження договору оренди до Головного управління комунальної власності м. Києва. Водночас, відповідач вважає продовженими орендні відносини між сторонами з огляду на те, що останнім надавалися акти на оплату за користування приміщенням та позивачем не надіслано відповідачу відмови від продовження договору. У той же час, у підтвердження наведеного надав лише лист від 22.12.08 р. № 79 з проханням до Головного управління комунального майна продовжити термін оренди спірних приміщень. Інших доказів, які б підтверджували наведені обставини, відповідач суду не представив.

Суд вважає твердження відповідача необґрунтованими, виходячи з наступного.

Чинне законодавство України, що регулює орендні відносини розрізняє інститут продовження договору на той же строк та на таких самих умовах (автоматична пролонгація договору), передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін, та інститут переважного права добросовісного орендаря, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк, що, як правило, здійснюється шляхом переукладення договору.

Зазначеним вище листом 155/1/05-1932 від 27.04.09 р. позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди і запропонував звільнити орендоване приміщення та передати його за актом позивачу.

Вищенаведені обставини –наявність заперечень позивача –орендодавця за договором щодо його подальшої автоматичної пролонгації свідчать, що договір від 24.04.08 р. № 05/3206 припинив свою дію.

Посилання позивача на ст. 777 Цивільного кодексу України спростовуються змістом зазначеної норми, адже переважне право на укладення договору оренди на новий термін може бути реалізоване лише перед іншими претендентами на оренду, а тому реалізація переважного права у даному випадку є передчасною.

Суд також відзначає, що надання актів на оплату за користування приміщенням не можна розцінювати як згоду позивача на продовження договору; здійснення таких платежів не є підставою для продовження договору, термін дії якого закінчився.

Твердження відповідача про ненадіслання позивачем відмови від продовження договору до закінчення строку дії останнього спростовуються положеннями ст. ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які передбачають можливість висловлення заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Оскільки договір від 24.04.08 р. № 05/3206 припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, що, в свою чергу, унеможливлює його продовження шляхом автоматичної пролонгації, а також враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази укладення іншого договору, об`єктом якого є нежилі приміщення загальною площею 142,80 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Приозерна, буд. № 2 літер А, суд вважає, що на даний час у відповідача відсутні правові підстави користуватися вказаними приміщеннями.

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне об’єднання «Пріоритет»(04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 13, корп. 1, ідентифікаційний код 23733768) з нежилого приміщення площею 142,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд. № 2 літ. А та повернути вказане приміщення Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне об’єднання «Пріоритет»(04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 13, корп. 1, ідентифікаційний код 23733768) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання 12.11.09 р.