Рішення № 6776482, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/309 28.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон - Оіл» До Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ - Сервіс» Про стягнення 208671,81 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача Яценко Я.В. – за дов. № б/н від 02.05.2009

Від відповідача          не з’явилися

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 208671,81 грн. заборгованості за договором поставки №110 від 28.12.2006, з яких 157628,30 грн. основного боргу, 16108,32 грн. пені, 2059,96 грн. 3% річних, 7112,40 грн. інфляційних витрат, 15762,83 грн. штрафу.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання вимог зазначеного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2009 було порушено провадження у справі № 49/309 та призначено судове засідання на 26.08.2009.

Ухвалами Господарського суду м. Києва суду від 26.08.2009 та 15.09.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 розгляд справи призначено на 17.09.2009.

24.09.2009 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог №207/02 від 18.09.2009, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 157628,30 грн. основного боргу, 16108,32 грн. пені, 2059,96 грн. 3% річних, 7112,40 грн. інфляційних витрат, 15762,83 грн. штрафу, крім того 2086,72 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 10000,00 грн. витрати на оплату послуг адвоката.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Справа, відповідно до ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши оригінали документів, які знаходяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каміон-Оіл»(далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ-Сервіс»(далі –Покупець) укладений Договір поставки № 110 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору передавати у власність Покупця (поставляти) продукцію фірм «LIQUI MOLI»і «КНЕХТ»(далі-Товар), а Покупець, в свою чергу, зобов'язується приймати Товар та сплачувати за нього в поряду, що передбачений Договором.

На виконання умов Договору в період з 01.01.2008 року по 19.01.2009 року позивач поставив відповідачу партію товару на загальну суму 431 804,37 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії яких містяться в матеріалах справи).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом повноважної особи та печаткою відповідача на видаткових накладних (копії яких містяться в матеріалах справи).

Згідно п.5.1. Договору, оплата за поставку окремої партії Товару, що поставляється за цим Договором, здійснюється в національній валюті України на умовах відстрочки платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня передачі Товару, оформленого підписанням представниками Сторін видаткової накладної на окрему партію Товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар в період 01.01.2008 року по 19.01.2009 року, а саме сплативши лише 274176,07 грн.

Отже, станом на дату винесення рішення заборгованість відповідача за Договором становить 157 628,30 грн., що знайшла своє відображення у підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків від 27.04.2009 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідачем має заборгованість перед позивачем в розмірі 157 628,30 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не заперечується.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 157 628,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 16108,32 грн. пені, 2059,96 грн. 3% річних, 7112,40 грн. інфляційних витрат, 15762,83 грн. штрафу.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п. 6.4. Договору за несплату, невчасну або неповну сплату платежів, передбачених п. 5.1 цього Договору, Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого (не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 6.5. Договору, у випадку прострочення оплати платежів, передбачених пунктом 5.1. Договору строком більше 1 (одного) місяця, Покупець, додатково, крім пені, виплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п. 6.5 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 16108,32 грн підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 15037,47 грн., за розрахунком суду.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2059,96 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 7112,40 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі укладеної угоди про надання адвокатських послуг № 07/2009/А від 10.07.2009 позивач здійснив попередню оплату, за надання юридичної допомоги при вирішенні спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каміон-Оіл»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ-Сервіс», у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 242 від 10.07.2009.

Факт виконання робіт, підтверджується актом прийомки –передачі виконаних робіт № 07/2009/А/01 від 24.07.2009.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Таким чином, перелік судових витрат не є вичерпним.

Отже, з наданих позивачем доказів, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що крім витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу, позивач сплатив 10000,00 грн. пов’язаних з оплатою послуг адвоката, що пов’язані з розглядом справи та які відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України мають відноситись до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ-Сервіс» (03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 26, п/р 260013000000 в ПКФ АКБ «Форум», МФО 300948, код ЄДРПОУ 32384506) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміон-Оіл» (03151 м. Київ пр-т Повітрофлотський, 58, п/р 26007007420 в АКБ «Український капітал»в м. Києві, МФО 320371, код ЄДРПОУ 23536275) 181 838,40 грн. заборгованості за договором поставки №110 від 28.12.2006, з яких 157628,30 грн. основного боргу, 15037,74 грн. пені, 2059,96 грн. 3% річних, 7112,40 грн. інфляційних витрат, крім того 8700,00 грн. витрати на оплату послуг адвоката, 1818,38 грн. державного мита та 274,05 витрат на інформаційно –технічне забезпечення.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 А.В. Митрохіна

Дата підписання рішення 26.10.2009