Рішення № 67763513, 11.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/26/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 Справа № 908/1027/17

За позовом фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 11

про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № НМА 406396 від 06.04.2017;

від відповідача: Салімогова А.А., довіреність № 01 від 05.01.2017.

суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа ОСОБА_1, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка про визнання недійсним рішення загальних зборів.

17.05.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 17.05.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1027/17. Справі присвоєно номер провадження 15/26/17. Розгляд справи призначено на 01.06.2017. Ухвалою суду від 01.06.2017 розгляд справи відкладався на 20.06.2017.

В судових засіданнях 20.06.2017 та 04.07.2017 в порядку ст. 77 Господарського кодексу України оголошувалися перерви до 04.07.2017 та 11.07.2017.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме, програмно - апаратного комплексу «Оберіг».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він був учасником ТОВ «Агрофірма «Славутич» з часткою у розмірі 12,25 % Статутного капіталу товариства станом на дату прийняття Зборами учасників товариства рішення від 23.03.2016 (оформлене протоколом від 23.03.16) про виплату дивідендів у розмірі 700 тис. грн. Чистий прибуток розподіляється між учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі у 90-денний термін після закінчення фінансового року. Оскільки відповідачем зобов'язання щодо виплати дивідендів не було виконано, позивач звертався до відповідача з листами від 10.05.2016 та 02.06.2016, із вимогою про виплату дивідендів. Листом від 08.07.2016р. № 57 відповідачем відмовлено у виплаті дивідендів з посиланням на подану заяву про вихід зі складу учасників товариства, у зв'язку з чим товариство вважає, що право на отримання дивідендів відсутні. У відповіді товариства відсутня інформація про прийняття 27.05.2016 зборами учасників рішення, яким скасовано рішення від 23.03.2016 в частині виплати учасникам дивідендів. Позивач зазначає, що з заявою про вихід зі складу учасників товариства звернувся до загальних зборів товариства 10.05.2016.Таким чином, вважає, що мало місце порушення прав учасника товариства внаслідок недотримання вимог закону та статуту товариства про скликання і проведення загальних зборів, через що позивач не міг належним чином підготуватися до розгляду питання порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, взяти участь у загальних зборах 25.05.2016р. Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні 11.07.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив поти позову зазначив, що заява позивача про вихід з товариства від 01.04.2016 отримана товариством 13.05.2016, таким чином, на думку відповідача датою виходу позивача з товариства є 13.05.2016. 25.05.2016 зборами учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» розглянуто заяву позивача та прийнято рішення задовольнити заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства; провести розрахунки з ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства України. Зазначає, що на дату прийняття рішення загальними зборами учасників товариства 27.05.2016 позивач не був учасником товариства. Просив в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні 11.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

Відповідно до наявного в матеріалах справи статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (друга редакція, затв. загальними зборами учасників, протокол від 31.07.125 № 1; зміни зареєстровано 04.08.15 запис № 10831050019014534) закріплено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», надалі - «Товариство», створено і діє згідно з цим Статутом, Цивільним кодексом Украйни, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства" та іншими законодавчими актами України.

Цей Статут є другою редакцією Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», зареєстрованого розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 14.04.2000 № 168. Після державної реєстрації цього Статуту попередня редакція втрачає чинність. Цей статут є єдиним установчим документом, на підставі якого діє Товариство (абз. 2 преамбули статуту).

Згідно із п. 1.1, 1.2. наведеного вище статуту, повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», скорочене найменування: ТОВ «Агрофірма «Славутич».

Відповідно до п. 1.4. статуту, учасниками Товариства є сім громадян України, у т.ч. ОСОБА_1, який є позивачем у даній справі.

Пунктом 2.1. статуту визначено, що Товариство створено для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.

У п. 3.1. статуту закріплено, що Товариство має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутом.

Товариство набуває права юридичної особи з моменту його державної реєстрації та здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством України та цим статутом. У разі необхідності вищим органом Товариства приймаються зміни до статуту, які підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2 статуту).

Товариство (згідно чинного законодавства) наділено цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (п.3.3. статуту).

Товариство, у відповідності з чинним законодавством України та цим статутом, має право володіти, користуватись та розпоряджатись усім своїм майном згідно з його призначенням та видами діяльності, а також укладати угоди та інші юридичні акти, як з українськими так і з іноземними партнерами, придбати, орендувати та відчужувати майно, укладати будь-які цивільно-правові угоди відповідно до вимог чинного законодавства (п. 3.4. статуту).

Відповідно до п. 5.1. статуту, учасник Товариства мають право, зокрема:

- брати участь в управлінні справами Товариства шляхом участі у вищому органі Товариства;

- брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно часті кожного з учасників мають особи, які є учасниками Товариства на початок строку виплати дивідендів;

- вийти в передбаченому цим статутом порядку зі складу товариства;

- інші права передбачені чинним законодавством та цим Статутом.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників формується статутний капітал в розмірі 7400 (сім тисяч чотириста ) грн., який поділений на 100 (сто) часток. Розмір однієї частки становить 74 (сімдесят чотири) грн., п. 6.1. Статуту.

Згідно із положеннями п. 6.2. Статуту, учасники Товариства беруть участь в створенні статутного капіталу в таких частках, зокрема: ОСОБА_1 - 906,50 грн. (дев'ятсот шість грн. 50 коп.) грн., що становить 12,25 (дванадцять цілих двадцять п'ять сотих) часток статутного капіталу - 12,25 %.

На дату підписання цього Статуту статутний капітал внесено повністю (абз. 2 п. 6.2. Статуту).

Пунктом 6.4. Статут визначено, що вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника у статутному капіталу Товариства. Оцінка майнових вкладів до статутного капіталу Товариства здійснюється загальними зборами учасників Товариства одностайним рішенням. Оцінка вкладів визначається по кожному учаснику окремо.

У п. 8.1.1 Статуту передбачено, що чистий прибуток Товариства, за винятком коштів, які спрямовуються на сплату податків та інших обов'язкових платежів, коштів які спрямовуються на створення та поповнення фондів Товариства, розвиток виробництва та благодійні цілі розподіляється між учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі у 90-денний термін після закінчення фінансового року.

12.02.2016 позивач керуючись статтями 10, 60 Закону України «Про господарські товариства» на правах учасника ТОВ «Агрофірма «Славутич» звернувся до директора ТОВ «Агрофірма «Славутич» із листом (зверненням) та просив включити до порядку денного загальних зборів учасників Товариства, скликаних на 23.03.2016, наступне питання: " 1. Виплата дивідендів за 2009-2016 учасникам ТОВ «Агрофірма «Славутич».

23.03.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», які оформлені протоколом № 1 від 23.03.2016, на яких, окрім іншого, розглянуто питання (під № 3 порядку денного) щодо виплати дивідендів учасникам товариства - з нерозподіленого прибутку звітного року в розмірі 700 тисяч гривень (за яке проголосували за - одностайно) та вирішено (постановили) виплатити дивіденди учасникам товариства в розмірі 700 тисяч гривень.

10.05.2016 позивачем на адресу відповідача направлено заяву про виплату дивідендів, що підтверджується наявними у справі: описом вкладення до цінного листа від 10.05.2016 та фіскальним чеком від 10.05.2016 № 0311.

25.05.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», які оформлені протоколом № 2 від 25.05.2016 на яких, окрім іншого, розглянуто питання (під № 1 порядку денного) щодо розгляду заяви учасника Товариства ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників Товариства, виплати йому вартості частини майна Товариства та частини прибутку Товариства, за яке учасники проголосували «за» - одностайно, та вирішено (постановили): «задовольнити заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства. Провести розрахунки з ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства».

25.05.2016 до Статуту ТОВ «Агрофірма «Славутич» внесені зміни щодо складу учасників (третя редакція Статуту затверджена рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», протокол № 2 від 25.05.16, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 30.05.16 № 10831050023014534).

27.05.2016 на позачергових загальних зборах учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 3 від 27.05.2016, яким учасники вирішили: «скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич», оформлене протоколом № 1 від 23.03.2016 р., в частині виплати дивідендів учасникам товариства з нерозподіленого прибутку звітного року в розмірі 700 тисяч гривень; спрямувати прибуток на поповнення матеріально-технічної бази ТОВ «Агрофірма «Славутич».

02.06.2016 позивачем на адресу відповідача направлено повторну заяву щодо виплати дивідендів датовану. Що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 03.06.2016 та фіскальним чеком від 03.06.2016 № 4221.

Листом від 08.07.2016 № 57 відповідач повідомив позивача, що відповідно до вимог чинного законодавства, з дати подачі останнім заяви про вихід зі складу учасників Товариства - ОСОБА_1 не є учасником ТОВ «Агрофірма «Славутич». При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня його виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержана товариством в даному році до моменту його виходу. Також відповідачем, в листі зазначено, що розрахунки з ОСОБА_1 будуть проведені відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач стверджує, що вказані рішення було прийнято з порушенням приписів чинного законодавства, статуту товариства, з урахуванням вищевикладеного, звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, акціонерне товариство, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами (п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 25 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на участь в управлінні акціонерним товариством.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 13 «рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів».

Відповідно до п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Пунктом 2.14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» передбачено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 15 Закону України «Про кооперацію». Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства наділені правом брати участь в управлінні справами у порядку, визначеному в установчих документах.

В силу норм ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Аналогічний перелік та зміст прав учасників закріплений п. 5.1. другої редакції статуту товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значеного скорочення статутного капіталу.

Згідно зі ч. 3. ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Пунктом 9.4. другої редакції статуту товариства закріплено, що збори повинні проводитись за місцем знаходження Товариства або в іншому місці, яке зазначено в повідомленні.

Позачергові збори учасників Товариства скликаються Головою Товариства, а так само на вимогу будь-якого учасника, групи учасників, які володіють більш, ніж 10% голосів, директора, голови ревізійної комісії у порядку, який вказаний у п. 11.2 Статуту. Якщо Голова Товариства протягом 25 днів не виконав зазначені вимоги, вони мають право самі скликати збори.

З питань, які не включені в порядок денний, рішення можуть прийматися тільки за згодою усіх учасників, які присутні на зборах (п. 9.5. другої редакції статуту товариства).

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства наділені правом брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

В силу норм ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Аналогічний перелік прав учасників передбачений положеннями п. 5.1. другої редакції статуту товариства.

Нормою ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства.

Згідно з п. п. п. 9.7., 9.7.4. статуту товариства до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства.

Пунктом 8.1. другої редакції статуту товариства встановлено, що чистий прибуток Товариства, за винятком коштів, які спрямовуються на створення поповнення фондів товариства, розвиток виробництва та благодійні цілі розподіляється між учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі у 90-денний термін після закінчення фінансового року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства .

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всупереч нормам закону та статуту, проведення зборів від 27.05.2016 і скасування рішення від 23.03.2016 в частині виплати дивідендів, яке безпосередньо стосується прав учасника ОСОБА_1 на отримання розподіленого на дивіденди частини прибутку, було проведено без запрошення учасника Товариства ОСОБА_1 Повідомлення про проведення зборів позивачу не направлялося та не вручалося. Згідно протоколу № 3 від 27.05.2016 ОСОБА_1 відсутній серед учасників товариства, присутніх на зборах.

Матеріали справи містять Повідомлення про скликання позачергових зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» на 27.05.2016, усі учасник товариства, крім учасника ОСОБА_1, були повідомлені лише 25 травня 2016р. про проведення зборів, призначених на 27.05.2016, тобто за 2 дні до дати зборів. Учасник товариства ОСОБА_1 взагалі не був повідомлений про збори, призначені на 27.05.2016.

Щодо визначення дати виходу ОСОБА_1 з учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» необхідно зазначити наступне.

Згідно з п. в) ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право: вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

В Статуті ТОВ «Агрофірма «Славутич» передбачено право учасника Товариства вийти в передбаченому цим Статутом порядку зі складу Товариства, п. 5.1 Статуту.

Учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місці до виходу.

Заява про вихід ОСОБА_1 була направлена поштовим зв'язком 10.05.2016 та отримана 13.05.2016 відповідачем про що свідчить довідка ВПЗ с. Михайлівна від 17.08.2016, відповідь ПАТ «Укрпошта» Запорізька дирекція на запит адвоката від 04.07.2017 № 04-63-874, доручення від 01.01.2016, витяг з книги реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ «Агрофірма «Славутич» за 2016 рік.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд вважає датою виходу ОСОБА_1 з учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» датою спливу трьохмісячного строку з дня отримання відповідної заяви про вихід Товариством, тобто такою датою є - 13.08.2016.

Отже, протягом 3 місяців ОСОБА_1 був повноправним учасником Товариства, власником частки 12,25% Статутного капіталу ТОВ «Агрофірма «Славутич» з наданими законом корпоративними правами. Відповідачем не було дотримано вимоги ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» щодо повідомлення час і спеце проведення зборів та порядку денного, чим було порушено право учасника брати участь у проведенні позачергових зборах.

Крім того, державна реєстрація змін складу учасників, пов'язаних з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників проведена - 30.05.2016 про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис № 10831050023014534.

Висновок відповідача про припинення корпоративних відносин ОСОБА_1 з дати отримання товариством заяви про вихід суперечить нормі ст. 148 Цивільного кодексу України, та не відповідає порядку виходу, визначеному статутом товариства.

Таким чином, має місце порушення корпоративного права на участь в управлінні товариством, гарантованого ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. ст. 65, 88 Господарського кодексу України, статутом товариства.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Перелік учасників які зареєструвалися для участі у позачергових загальних зборах, призначених на 27.05.2016 підписаний учасником ОСОБА_6, та учасником ОСОБА_5 Вказаний протокол містить перелік з шести учасників товариства.

Наявність переліку учасників не підтверджує факту реєстрації та присутності перелічених учасників Товариства на зборах від 27.05.2016, оскільки учасники товариства присутні на позачергових зборах повинні також поставити свій підпис у відповідному переліку тим самим підтвердивши таку свою участь у зборах, чого здійснено не було.

Звернення учасників від 10.07.2017 надане відповідачем до матеріалів справи не спростовують порушень процедури реєстрації учасників ТОВ «Агрофірма «Славутич» під час проведення позачергових зборів учасників.

Додатково необхідно зазначити, що ОСОБА_1 повідомлявся Товариством про проведення зборів учасників 25.05.2016, однак про проведення позачергових зборів 27.05.2016 вже не повідомлявся.

Рішення, оформлене протоколом № 3 від 27.05.2015 в даному випадку порушує права ОСОБА_1 як учасника товариства брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Окрім наведеного необхідно зазначити, що до порядку денного позачергових загальних зборів від 27.05.2016 включено питання - 2. Різне. З цього питання було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 від 27.05.2016.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників присутніх на зборах. Такі вимоги відповідають змісту пунктів 9.3, 9.5 викладених у Статуті Товариства. Про порядок денний сторони повинні повідомлятись також і у разі скликання позачергових зборів Товариства.

Зазначаючи питання порядку денного як - «Різне» порушуються права учасників на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів та підготовкою до його розгляду.

За викладених вимог чинного законодавства України, враховуючи порушення спірним рішення Товариства прав позивача, доведеність наданими до справи доказами доводів, викладених в обґрунтування позову, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача на позов безпідставні з наведених вище доводів.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» від 27.05.2016, оформлене протоколом № 3 від 27.05.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 11; ідентифікаційний код 30851059) на користь фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17 липня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов