Рішення № 6776214, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 43/243 30.09.09 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина" до дочірнього підприємства фірми "Екотехніка - М" про стягнення 7 191, 05 грн.          

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача не з’явився,

від відповідача Долгих А.С. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства фірми "Екотехніка - М" про стягнення 7 191, 05 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки № 211/16/05-08 від 16.05.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2009 порушено провадження у справі № 43/243 та призначено її розгляд на 22.07.2009.

В судовому засіданні представник Позивача підтвердив викладені в позовній заяві обставини.

Відповідач у відзиві на позовну заяву на представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував в повному обсязі.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи повноважний представник Позивача в судове засідання призначене на 30.09.09 не з’явився, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

В судовому засіданні представник Відповідача надав докази погашення 5640, 00 грн. основного боргу.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.08 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина" (далі - Позивач) та дочірнім підприємством фірмою "Екотехніка - М" (далі - Відповідач) було укладено договір № 211/16/05-08 (далі - Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач на підставі накладних, копії яких додані до позовної заяви, передав Відповідачу товар на загальну суму 51960, 00 грн.

Згідно п. 3.2 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати товар протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

25.03.09 Позивач звернувся до Відповідача з претензією з вимогою сплатити заборгованість, відповіді на яку не надійшло.

Відповідно до розрахунку уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 211/16/05-08 від 16.05.08 складає: 5640, 00 грн. основного боргу, 761, 29 грн. пені, 694, 60 грн. інфляційних нарахувань та 95, 16 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки заборгованість у розмірі 5640, 00 грн. основного боргу Відповідачем добровільно погашена, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 Договору у разі порушення строків оплати за товар, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, особливість штрафу полягає в тому, що останній обраховується лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, та являє собою грошову суму, яка нараховується і виплачується одноразово.

Враховуючи те, що позивач вимагає стягнення штрафу та нараховує його не одноразово, а за кожен день прострочення платежу, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на законі, тобто є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, сплата відсотків за користування грошовими коштами не відноситься до складу штрафних санкцій, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання грошових зобов’язань.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 95, 16 грн. відсотків за користування чужими коштами задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства фірми "Екотехніка - М "(03680, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПОУ 24363204, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрсировина” (юр. адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; поштова адреса: 03065, м. Київ, а/с 5, код ЄДРПОУ 34731631) 694 (шістсот дев’яносто чотири) гривні 60 коп. інфляційних нарахувань, 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 761, 29 грн. пені та 95, 16 грн. відсотків за користування чужими коштами відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 5640, 00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Суддя М.В.Пасько