Рішення № 6776185, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 43/263 30.09.09 За позовом приватної фірми "Співдружність" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" про стягнення 24 429, 44 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Кочубей М.Є. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" про стягнення 24 429, 44 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки № 1071 УКР 2008 від 24.01.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2009 порушено провадження у справі № 43/263 та призначено її розгляд на 05.08.2009.

04.08.09 від Позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання повноважного представника.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, повноважні представники сторін в судове засідання не з’явилися, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконали.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду, необхідністю витребування нових доказів та враховуючи заявлене клопотання, розгляд справи було відкладено.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача в судове засідання призначене на 30.09.09 не з’явився.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.08 між приватною фірмою "Співдружність" (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 1071 УКР 2008 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов’язався поставляти Відповідачу продукцію, а Відповідач зобов’язався приймати та проводити розрахунки за неї.

Відповідно до п. 9.7 Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунок за отриману продукцію протягом 60 банківських днів з моменту її отримання.

На виконання умов договору Позивач у період з 01.12.08 по 28.12.08 здійснив поставку товару Відповідачу, що підтверджується відповідними видатковими накладними на відпуск продукції, переліченими та доданими до позовній заяві.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію оплатив частково.

23.02.09 Позивач звернувся до Відповідача з претензією, щодо оплати поставленого товару, відповіді на яку не надійшло.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 1071 УКР 2008 від 24.01.08 складає: 18727, 90 грн. основного боргу, 2 032, 42 грн. інфляційних нарахувань, 3261, 45 грн. пені та 407, 67 грн. 3 % річних. Сплата пені передбачена п. 10.4 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.4 Договору у разі порушення строків оплати за товар, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем надано розрахунок пені здійсненого без урахування Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. 232 ГК України.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду у розмірі 2 124, 70 грн.

Сума боргу, щодо якої нараховується пеня, грн.Період прострочкиКількість днів прострочкиСтавка НБУ*2Сума пені, грн.

3 000, 0020.05.200817.11.200818224359, 01

4 366, 0011.06.200809.12.200818224522, 48

2 925, 0016.06.200814.12.200818224350, 04

8 436, 9012.12.200821.05.200916124893, 16 Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Рижська, 8-а, код ЄДРПОУ 35073676, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватної фірми "Співдружність" (73000, м. Херсон, вул. Ушакова, 89/29, код ЄДРПОУ 24115665) 18727 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 90 коп. основного боргу, 2032 (дві тисячі тридцять дві) гривні 42 коп. інфляційних нарахувань, 2 124 (дві тисячі сто двадцять чотири) гривні 70 коп. пені, 407 (чотириста сім) гривень 67 коп. 3 % річних, 244 (двісті сорок чотири) гривні 29 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 1136, 75 грн. пені відмовити.

Суддя М.В.Пасько