Рішення № 6776163, 14.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/373 14.09.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра”

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ПРВ”

2) товариства з обмеженою відповідальністю „Онікс Сервіс”

про стягнення 14 195243,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Куліченко М.В. –представник за довіреністю б/н від 12.02.2009 року;

від відповідачів 1) не з’явився.

2) не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ПРВ” та товариства з обмеженою відповідальністю „Онікс Сервіс” про стягнення 14 195243,37 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ПРВ” (відповідачем-1) був укладений кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 25/6/2007/980-К/131, згідно умов якого банком було відкрито позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості у розмірі 14403662,91 грн., з терміном користування кредитними коштами з 18.12.07 по 24.05.09 під 17% річних.

На виконання умов кредитного договору № 25/6/2007/980-К/131 від 18.12.2007 року позивачем було надано відповідачеві-1 кредит у сумі 12539392,93 грн., чим виконав свої зобов’язання у повному обсязі.

В забезпечення кредитних зобов’язань відповідача-1 перед позивачем товариством з обмеженою відповідальністю „Онікс Сервіс” (відповідачем-2), як майновим поручителем було передано в заставу:

1.          Згідно договору іпотеки від 25.12.07 –нерухоме майно із 29 об’єктів, яке знаходиться в с. Підгайці, Волинської області, по вул. Дубнівській, 69, за оціночною вартістю 9292540,00 грн.

2. Згідно договору застави № 25/6/2007/980-3/131-1 від 21.01.08 –рухоме майно: огорожа, металічна сітка, калитка, ворота за оціночною вартістю 133885,00 грн.

3.           Згідно договору застави № 25/6/2007/980-3/131-2 від 21.01.08 - рухоме майно: блок фундаментний, плита дорожня, за оціночною вартістю 258087,00 грн.

4.          Згідно договору застави № 25/6/2007/980-3/131-3 від 21.01.08 –рухоме майно: оціночною вартістю 201025,00 грн.

Відповідач-1 свої зобов'язання передбачені Кредитним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим загальна кредитна заборгованість відповідача-1 становить 14195243,37 грн., в тому числі 12539392,93 грн. –заборгованість за сумою кредиту, 1621493,41 грн. –заборгованість за відсотками, 34357,03 грн. –сума пені.

24.04.2009 року позивач направив відповідачеві-1 та відповідачеві-2 лист-вимогу про погашення наявної заборгованості у сумі 14195243,37 грн., але вимога залишилась без задоволення.

У зв’язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/373 і призначено до розгляду на 21.07.2009 року.

У судове засідання 21.07.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/373 від 05.06.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача в судове засідання з’явився, частково подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/373 від 05.06.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників відповідачів, суд відклав розгляд справи на 14.09.2009 року.

У судове засідання 14.09.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/373 від 05.06.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судових засідань, оскільки ухвали суду направлялись на адреси відповідачів, що вказані в позовній заяві та в витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які наявні в матеріалах справи. Таким чином відповідачі не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Представник позивача з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали суду від 21.07.09 вимоги, а також заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути 15487840,07 грн., а також звернути стягнення на майно відповідача-2, яке є предметом застави в якості забезпечення до кредитного договору № 25/6/2007/980-К/131 від 18.12.2007.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

18.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ПРВ” (відповідачем-1) був укладений кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 25/6/2007/980-К/131.

Відповідно до умов кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 25/6/2007/980-К/131 від 18.12.07 та укладених в подальшому додатковими угодами № 1 від 26.12.07, № 2 від 04.03.08, № 3 від 01.07.08, № 4 від 30.09.08, № 5 від 21.01.09 позивачем було відкрито відповідачу-1 кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості у розмірі 14403662,91 грн. з терміном користування кредитними коштами з 18.12.07 по 24.05.09 під 17% річних.

Відповідно до п. 1.3. договору кредитна лінія надається на наступні цілі: придбання корпоративних прав ТОВ „Онікс-Сервіс”, рефінансування відсотків по кредиту, фінансування затрат на управління проектом, фінансування заходів по зміні цільового використання.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору № 25/6/2007/980-К/131 від 18.12.07 року позивачем було надано відповідачеві-1 кредитні кошти у сумі 12539392,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № NL-99 від 26.12.2007, № NL-2 від 04.07.2008, № NL-2 від 14.03.08, а також випискою з особового рахунку відповідача-1.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з п. 1.1.3. договору відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 17% відсотків річних.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно з п.п. 3.2.3., 3.2.5. договору № 25/6/2007/980-К/131 від 18.12.07, п. 2 Додаткової угоди № 2 від 04.03.08, п.1 Додаткової угоди № 4 від 30.09.08 встановлено графік погашення нарахованих відсотків та суми кредиту, визначено обов’язок позичальника сплатити нараховані відсотки з грудня 2007 по лютий 2008 до 15.03.08, відсотки, що нараховані з березня 2008 по червень 2008 –до 15.07.08, відсотки, що нараховані з липня 2008 по грудень 2008 –до 20.02.09, відсотки, що нараховані з січня 2009 по березень 2009 –до 15.04.09, відсотки, що нараховані з квітня 2009 по травень 2009 –до 24.05.09, сума кредиту має бути повернута 24.05.2009.

Відповідно до п.3.3.8. кредитного договору № 25/6/2007/980-К/131 від 18.12.07 банк має право вимагати дострокового погашення траншів виданих в межах кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення позичальником будь-яких інших умов цього договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань позичальника за цим договором.

Відповідач-1 свої зобов'язання передбачені Кредитним договором належним чином не виконав, станом на 16.07.09 заборгованість позичальника за відсотками складає 2160338,98 грн., за основною сумою кредиту заборгованість складає 12539392,93 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за період з 01.12.2007 по 07.08.2009.

24.04.2009 року позивач направив відповідачеві-1 та відповідачеві-2 лист-вимогу про погашення наявної заборгованості у сумі 14195243,37 грн., але вимога залишилась без відповіді, заборгованість не сплачена.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту становить 12539 392,93 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 2 160338,98 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 4.1 договору № 25/6/2007/980-К/131 від 18.12.07 визначено, що за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею у тому числі пред’явлених до дострокового погашення позичальник сплачує банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 420 766,30 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 152 872,45 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на прострочену суму кредиту в розмірі 152090,70 грн., інфляційних нарахувань на прострочену суму процентів за користування кредитом у розмірі 62 378,71 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В забезпечення кредитних зобов’язань відповідача-1 перед позивачем товариством з обмеженою відповідальністю „Онікс Сервіс” (відповідачем-2), як майновим поручителем було укладено договір іпотеки від 25.12.07 реєстр. № 13748, договір застави № 25/6/2007/980-3/131-1 від 21.01.08, договір застави № 25/6/2007/980-3/131-2 від 21.01.08, договір застави № 25/6/2007/980-3/131-3 від 21.01.08.

Позивач уточнив позовні вимоги і просить звернути стягнення на заставлене майно відповідача-2, як майнового поручителя, яке в забезпечення кредитних зобов’язань відповідача-1 перед позивачем було передано в заставу та іпотеку відповідно до умов вищезазначених договорів.

Статтею 11 Закону України «Про заставу»передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Статтею 19 Закону України «Про заставу»передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач просить звернути стягнення на заставлене майно відповідача-2, яке в забезпечення кредитних зобов’язань відповідача-1 перед позивачем було передано в заставу та іпотеку:

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 12539 392,93 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 2160 338,98 грн., пені, нарахованої за порушення строків сплати кредиту в сумі 420766,30 грн., пені, нарахованої за порушення строків сплати відсотків в сумі 152872,45 грн., інфляційних нарахувань на прострочену суму кредиту в розмірі 152090,70 грн., інфляційних нарахувань на прострочену суму процентів за користування кредитом у розмірі 62 378,71 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості на загальну суму 15487840,07 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРВ»(03113 м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-А; р/р 29098820002001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003, код ЄДРПОУ 35466240) та товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Сервіс»(01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, р/р 26006002280001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003, код ЄДРПОУ 32980591) на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, р/р 29098820002001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003, код ЄДРПОУ 20025456) суму заборгованості в розмірі 15487 840 (п'ятнадцять мільйонів чотириста вісімдесят сім тисяч вісімсот сорок) грн. 07 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет застави –майно товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Сервіс»(01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 32980591), що передано у заставу відповідно до:

- договору застави № 25/6/2007/980-3/131-3 від 21.01.08, а саме:

№Назва, інвентарний номерКількість, шт..

1Автодороги а/бетон (1600 кв.м.) № 10581

2Внутріплощадочні мережі водопостачання (1194 м) № 10391

3Внутріплощадочні мережі каналізації (9275 м) № 10381

4Водопровідні мережі водозабірної споруди (20 м) № 10471

5Водопровідні мережі водозабірної споруди (60 м) № 10461

6Водопровідні мережі водозабірної споруди (65,0 м) № 10481

7Грязевідстійник та бензомасловловлювач (25 куб.м) № 10441

8Залізобетонні опори (1850 м) № 10491

9Кабелі радіофікації ПРВПМ2*1,2 (595 м) № 10401

10Кабель силовий ААБ 3*50 (180 м) № 10501

11Каналізаційні мережі водозабірної споруди (58 м) № 10451

12Лінії радіофікації та внутрішнього зв’язку (2210 м) № 10431

13Лінії радіофікації та внутрішнього зв’язку (350 м) № 10421

14Позаплощадочні мережі вопроводу (1835 м) № 10361

15Позаплощадочні мережі електропостачання та зовнішнього освітлення (1600 м) № 10371

16Провід алюмінієвий А-25 (200 м) № 10521

17Провід алюмінієвий А-50 (300 м) № 10511

18Телефонна каналізація та доглядові пристрої (100 м) № 10411

19Труби внутрішніх водостоків Ду 500 (66,88 м) № 10531

20Труби внутрішніх водостоків Ду 900 (93,98 м) № 10561

21Труби внутрішніх водостоків Ду 600 (66,88 м) № 10541

22Труби внутрішніх водостоків Ду 800 (39,5 м) № 10551

23Труби газопостачання Д160 (2475 м) № 10571

24Зелені насадження «Тополі»№ ЗН 18

25Зелені насадження «Ялинки»№ ЗН 29

26Зелені насадження «Каштани»№ ЗН 32

27Зелені насадження «Туї»№ ЗН 55

28Зелені насадження «Кущі живоплоту»№ ЗН 490 - договору застави № 25/6/2007/980-3/131-2 від 21.01.08, а саме:

№НазваКількість, шт

1Блок фундаментний ФСБ 4, б/н193

2Плита дорожня 2*6 м, б/н156 -          договору застави № 25/6/2007/980-3/131-1 від 21.01.08, а саме: №НазваКількість, кв.м., шт..

1Огорожа (залізобетонні плити) № НБ 28970 кв.м.

2Металічна сітка № НБ 283147,2 кв.м.

3Калітка № НБ 284 шт.

4Ворота № НБ 284 шт. - договору іпотеки від 25.12.07 (зареєстровано в реєстрі № 13749/5914-619), а саме: №НазваПлоща, кв.м. 1Блочна зимова теплиця № 8948,5

2Будівля котельні10948,5

3Теплиця, блок № 111300,06

4Теплиця, блок № 210751,50

5Теплиця, блоки № 3,711308,00

6Теплиця, блок № 410751,00

7Теплиця, блок № 519733,40

8Теплиця, блок № 611314,10

9Побутові приміщення926,00

10Контора257,40

11Склад тари228,70

12Цибулесховище520,70

13Їдальня293,20

14Склад матеріалів404,90

15Гараж легкового автомобіля24,20

16Прохідна24,20 , 17Гараж вантажних автомашин780,70

18Реммайстерня405,30

19Каналізаційна підстанція145,70

20Трансформаційна підстанція № 142,10

21Станція другого підйому води76,50

22Мазутосховище140,10

23Трансформаторна підстанція № 256,20

24Лабораторія1340,20

25Артсвердловина № 217,00

26Водонапірна башта3,80

27Артсвердловина № 114,50

28Зимовник на 110 бджолосімей45,20

29Склад міндобрив348,60 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Суддя                                                             С.М.Мудрий Дата підписання повного тексту рішення 06.11.2009 року.