Рішення № 6776102, 02.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/553 02.10.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “МУР” До           Товариства з обмеженою відповідальністю “Інком-Інвест”                     про стягнення 537910,52 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Омельченко Л.С. (довіреність № 297 від 05.10.2009 р.)

Полутін О.М. (довіреність № 296 від 02.10.2009 р.)

від відповідача Неділько Г.П. (довіреність б/н від 15.10.2009 р.)

У судовому засіданні 02 листопада 2009 року, згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МУР” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Інком-Інвест” (далі –відповідач) 537910,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2009 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 06.10.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2009 року розгляд справи відкладено в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 19.10.2009 р. в зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представником позивача до суду було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму у розмірі 49000,00 грн. в зв’язку з передачею відповідачем позивачеві в рахунок погашення заборгованості двох газових конденсаційних опалювальних котлів вартістю 49000,00 грн., що підтверджується накладною № ін.-0062 від 06.07.2009 р.

В судовому засіданні 19.10.2009 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.11.2009 р.

Представники позивача в судовому засіданні надали усні пояснення по суті заявленого позову, підтримали зменшені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №214 від 30.07.2009 р., та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 49/10-1 від 19.10.2009 р., та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво (далі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався своїми та залученими силами та засобами на замовлення відповідача виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи та інші роботи, передбачені проектно –кошторисною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування та здати відповідачеві у встановлені договором строки об’єкт будівництва в експлуатацію, а відповідач зобов’язався передати позивачеві затверджену проектно –кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом роботи та оплатити їх в строки та на умовах, визначених договором.

Відповідно до уживаних в договорі термінів під об’єктом будівництва сторони розуміють адміністративну будівлю загальною площею 1156,77 кв.м., яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 12.

Згідно з п. 2.1. договору договірна ціна визначається відповідно до проектно –кошторисної документації на кожний етап (вид) робіт і відповідно до кошторису складає 5300000,00 грн. з ПДВ.

В порядку п. 3.2. договору строк виконання всіх робіт на об’єкті становить 250 календарних днів від початку робіт до підписання робочою комісією акта про прийняття об’єктів в гарантійну експлуатацію.

Відповідно до п.п. 12.3.3. п. 12.3. остаточна оплата вартості виконаних позивачем робіт у поточному місяці (за виключенням суми притримання, передбаченої ст. 5 договору) здійснюється відповідачем протягом перших 5 робочих днів місяця наступного за оплачувальним.

Згідно з п. 5.1. договору з метою забезпечення виконання зобов’язань позивача перед відповідачем останній залишає не перерахованими позивачеві грошові кошти в розмірі 10 % від договірної ціни.

В порядку п. 12.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється на підставі отриманих від позивача довідки КБ-3 та акту за формою КБ-2в, узгодженого та підписаного сторонами.

Згідно з п. 13.7. договору здача –приймання виконаних робіт оформлюються щомісячними актами приймання –передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в.

На виконання умов договору позивачем було виконано робіт за договором на загальну суму 1860001,20 грн., що підтверджується актом прийому –передачі адміністративної будівлі та будівельного майданчика від 30.01.2009 р. та актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. –січень 2009 р.

Відповідно до п. 11.6. договору вартість виконаних на дату початку консервації робіт оплачується позивачем протягом 5 днів з дати підписання акта приймання –передачі виконаних робіт.

Початок консервації робіт по будівництву об’єкту за договором підтверджується актом приймання –передачі виконаних робіт від 30.01.2009 р.

Як вбачається з акту приймання –передачі виконаних робіт від 30.01.2009 р., вартість виконаних на дату початку консервації робіт становить 1860001,20 грн.

В порушення умов договору (п. 11.6.) відповідач частково сплатив позивачеві за виконані роботи за договором суму у розмірі 1399164,32 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 907 від 05.09.2008 р., № 908 від 05.09.2008 р., № 1006 від 03.10.2008 р., № 1182 від 26.11.2008 р., № 1184 від 26.11.2008 р., № 1264 від 15.12.2008 р.

06.07.2009 р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором позивачеві передано, а останнім прийнято два газові конденсаційні опалювальні котли вартістю 49000,00 грн., що підтверджується рахунком –фактурою № 03071 від 03.07.2009р., накладною № ін.-0062 від 06.07.2009 р. та довіреністю серії ЯПН №257684 від 06.07.2009 р. та не заперечується позивачем.

Таким чином, на момент подання позовної заяви з урахуванням початку консервації об’єкту будівництва та підписання сторонами акту приймання –передачі виконаних робіт заборгованість відповідача перед позивачем становить 411836,88грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати в установлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно –кошторисної документації, а замовник зобов’язується підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно –кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про неможливість застосування п. 11.6. договору, оскільки зі змісту акту приймання –передачі виконаних робіт від 30.01.2009 р. вбачається, що відповідачем було прийнято об’єкт незакінченого будівництва, всі фактично виконані позивачем до цього моменту роботи в повному обсязі, будівельний майданчик, а також знято показники лічильників, що свідчить про початок консервації об’єкту будівництва.

Доводи відповідача щодо зменшення суми заборгованості за договором на розмір грошового притримання в порядку п. п. 5.1, 5.2., 5.4. договору не беруться судом до уваги в зв’язку з положеннями п. 11.6. договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 Госпдарського кодексу України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня підлягає стягненню, якщо її розмір встановлений за згодою сторін, зокрема договором.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у роз’ясненнях №02-5/293 від 29.04.1994 р., відповідно до п. 2.1. яких якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пеня стягненню не підлягає.

В порядку п. 15.14. договору у разі порушення строків оплати робіт, передбачених календарним планом фінансування робіт, відповідач зобов’язався сплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд приходить до висновку, що сторони дійшли згоди щодо розміру пені за порушення строків оплати, які передбачені календарним планом фінансування робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порядку ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що відповідачем були порушені строки оплати, передбачені календарним планом фінансування робіт за договором.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 47648,96 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5527,02 грн. та інфляційних втрат в сумі 23897,66 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про необхідність перерахувати суми 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до суми основної заборгованості з вирахуванням вартості прийнятого позивачем від відповідача товару на суму 49000,00 грн. не беруться судом до уваги, оскільки такий товар був переданий відповідачем та прийнятий позивачем 06.07.2009 р., а з розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат вбачається, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснювалось позивачем лише по червень місяць 2009 р. включно.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, позов визнається частково обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 4412,62грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 258,39 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 –612, 625, 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Інком-Інвест” (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 32068777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”МУР” (21050, м.Вінниця, вул. Володарського, 41, код ЄДРПОУ 32169057) 445932 (чотириста сорок п’ять тисяч дев’ятсот тридцять дві) грн. 57 коп., з яких 411836 (чотириста одинадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 88 коп. основного боргу, 23897 (двадцять три тисячі вісімсот дев’яносто сім) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 5527 (п’ять тисяч п’ятсот двадцять сім) грн. 02 коп. 3% річних, 4412 (чотири тисячі чотириста дванадцять) грн. 62 коп. державного мита та 258 (двісті п’ятдесят вісім) грн. 39 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. ст. 84. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду або до Вищого господарського суду України в строки, передбачені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України або ст. 110 Господарського процесуального кодексу України відповідно.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 02.11.2009р.