Ухвала суду № 67759679, 05.05.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 4 Справа №303/1238/15-к Провадження №1-кп/303/70/17

Номер рядка стат.звіту 20

Іменем України

УХВАЛА

05 травня 2017 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі :

головуючого - судді Маргитич О.І.

суддів Морозової Н.Л.

Носова В.В.

секретар Білак Е.П.

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Мукачівської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Дубино Мукачівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого, громадянина України,

- обвинуваченого за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 187 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Фотченко С.І.

захисника Сідун В.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, обвинуваченого за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 187 КК України.

В судовому засіданні 05 травня 017 року прокурор Фотченко С.І. заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб відносно обвинуваченого ОСОБА_2.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких. Вказані вище кримінальні правопорушення обвинувачений вчинив будучи умовно-достроково звільненим.

Одночасно вказує на встановлення ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, зокрема це підтверджується невідворотністю призначення покарання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, сталими соціальними зв'язками не обтяжений. З метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на потерпілих та свідків, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

2 із 4

Відтак, з метою забезпечення судового провадження та притягнення винної особи до кримінальної відповідальності., виникла обґрунтована необхідність у застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Потерпіла відмовилася висловити свою позицію щодо заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Сідун В.М. у судовому засіданні заперечили проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що достатньо обмежитись запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Звертаючись до суду з клопотанням прокурор покликається на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 7 статті 187 та частиною 3 статті 185 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.

Однак, матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.

Крім того, стороною обвинувачення належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання прокурора у клопотанні на те, що обвинувачений, раніше судимий, перебуваючи на волі буде переховуватися від суду, мають характер припущення, та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу надає суду право застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту.

При прийнятті рішення, колегією суддів надано оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взято до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, майновий стан обвинуваченого, його соціальні зв'язки.

Згідно матеріалів провадження ОСОБА_2 має постійне місце проживання в АДРЕСА_1, перебуває у цивільному шлюбі.

Так, відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання

3 із 4

про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно вимог частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Пунктами 3,4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, визначено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Враховуючи те, що прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, без застосування електронного засобу контролю.

З урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, а саме: не залишати місце постійного проживання, а саме: будинок АДРЕСА_1, в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин без дозволу прокурора або суду, прибувати до суду за першою вимогою.

Керуючись ст.ст. 27, 128, 181,194, 331 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Дубино Мукачівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, строком на 60 днів з дня винесення даної ухвали, тобто до 03 липня 2017 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати до Мукачівського міськрайонного суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання, а саме: будинок АДРЕСА_1, в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин без дозволу прокурора або суду.

4 із 4

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на сторону обвинувачення.

Ухвала остаточна, окремому оскарженню не підлягає в порядку частини 2 статті 392 КПК України.

Головуюча підпис О.І. Маргитич

Судді підпис Н.Л. Морозова

підпис В.В. Носов

Копія вірна.

Оригінал ухвали зберігається в матеріалах справи №303/1238/15-к.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду О.І.Маргитич