Рішення № 6775942, 24.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/67 24.03.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвард-Карго»

про стягнення 6115161,97 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Куліченко М.В. – представник за довіреністю б/н від 12.02.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвард-Карго»про стягнення 6115161,97 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.03.2005 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвард-Карго»(відповідачем) був укладений договір кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46, згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві кредитну лінію в сумі 18500000,00 грн. строком на 12 місяців з 31.03.2005 року до 30.03.2006 року.

Згідно з пунктом 1.2. договору кредит надається зі сплатою 23,5 (двадцять три цілих п’ять десятих) відсотка річних, які можуть бути змінені додатковими угодами до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

31.03.2005 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46 від 31.03.2005 року, відповідно до якої позивач надав відповідачеві кредитні ресурси в сумі 18500000,00 грн.

28.12.2005 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46 від 31.03.2005 року, відповідно до якої плата за користування кредитного траншу, наданого згідно додаткової угоди № 1 від 31.03.2009 року, складає 21 (двадцять один) відсоток річних.

07.04.006 року сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46 від 31.03.2005 року, відповідно до якої плата за користування кредитного траншу, наданого згідно додаткової угоди № 1 від 31.03.2009 року, складає 18 (вісімнадцять) відсотків річних з 11.04.2006 року.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний забезпечити повернення кредиту в повному обсязі і відсотків по ньому в термін до 30 березня 2006 року включно, а також оплату пені та штрафних санкцій.

Порушуючи умови договору відповідач не виконав свої зобов’язання в повному обсязі і станом на 05.12.2008 року залишок непогашеного кредиту складає 759261,82 грн.

На суму кредиту, відповідності до умов договору, нараховувались відсотки які позивачем не сплачувались, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками складає 4702613,42 грн.

П. 5.1. договору передбачено, що за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів по ньому відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від просточеної суми за кожен день прострочки від суми непогашеної заборгованості.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 91111,42 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 562175,31 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.01.2009 року порушено провадження у справі № 33/67 і призначено до розгляду на 02.03.2009 року.

У судове засідання 02.03.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/67 від 23.01.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 06865767 на юридичну адресу: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12.

Представник позивача в судове засідання з’явився та частково подав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.01.2009 року,

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 24.03.2009 року.

У судове засідання 24.03.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/67 від 23.01.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав клопотання про забезпечення позову подане у позовнй заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає зазначене клопотання необгрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2009 року, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 759261,82 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 4702613,42 грн., пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 91111,42 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 562175,31 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

31.03.2005 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвард-Карго»(відповідачем) був укладений договір кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46, згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві кредитну лінію в сумі 18500000,00 грн. строком на 12 місяців з 31.03.2005 року до 30.03.2006 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з пунктом 1.2. договору кредит надається зі сплатою 23,5 (двадцять три цілих п’ять десятих) відсотка річних, які можуть бути змінені додатковими угодами до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

31.03.2005 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46 від 31.03.2005 року, відповідно до якої позивач надав відповідачеві кредитні ресурси в сумі 18500000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № NL-1 від 31.03.2005 року.

28.12.2005 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46 від 31.03.2005 року, відповідно до якої плата за користування кредитного траншу, наданого згідно додаткової угоди № 1 від 31.03.2009 року, складає 21 (двадцять один) відсоток річних.

07.04.006 року сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46 від 31.03.2005 року, відповідно до якої плата за користування кредитного траншу, наданого згідно додаткової угоди № 1 від 31.03.2009 року, складає 18 (вісімнадцять) відсотків річних з 11.04.2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний забезпечити повернення кредиту в повному обсязі і відсотків по ньому в термін до 30 березня 2006 року включно, а також оплату пені та штрафних санкцій.

Відповідач частково виконав умови до договору кредитної лінії № 23/3/2005/980-К/46 від 31.03.2005 року, повернувши кошти у сумі 17740 738,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 17 від 13.06.2005 року на суму 236025,06 грн.;

- № 18 від 06.04.2006 року на суму 8529926,12 грн.;

- № 19 від 07.04.2006 року на суму 7588650,00 грн.;

- № 25 від 31.05.2006 року на суму 1386137,00 грн.

Станом на 05.12.2008 року залишок непогашеного кредиту складає 759261,82 грн.

На суму кредиту, відповідності до умов договору та додаткових угод до нього, нараховувались відсотки які позивачем не сплачувались, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками складає 4702613,42 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 759261,82 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 4702613,42 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П. 5.1. договору передбачено, що за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів по ньому відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від просточеної суми за кожен день прострочки від суми непогашеної заборгованості.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 91111,42 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 562175,31 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 91111,42 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 562175,31 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвард-Карго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; р/р 26005002366001 ВАТ КБ «Надра», МФО 320003, код ЄДРПОУ 33406071) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; к/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) суму основної заборгованості в розмірі 759261 (сімсот п’ятдесят дев’ять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 82 коп., суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 4702613 (чотири мільйони сімсот дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 42 коп., пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 91111 (дев’яносто одна тисячі сто одинадцять) грн. 42 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 562175 (п’ятсот шістдесят дві тисячі сто сімдесят п’ять) грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання: 10.04.2009 року.