Рішення № 6775700, 12.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 р. Справа № 2/130

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання Григорійчук Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Телевізійного заводу "Електрон" - дочірнього підприємства ВАТ "Концерн-Електрон" вул.Стороженка, 32, м.Львів, 79000

до відповідача Приватного підприємства "Весна-телерадіосервіс" юридична адреса: вул. Хоткевича, 83/68, м. Івано-Франківськ, 76018

фактична адреса: вул. Січових Стрільців, 23 офіс 507, м. Івано-Франківськ, 76000

фактична адреса: вул. Мазепи, 146, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних за прострочення виконання грошового зобов"язання за договором поставки в сумі 21412,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зборівський А.Є. - представник, (довіреність № 077/219 від 20.10.09р.).

від відповідача: Борзих А.В. - представник, (довіреність б/н від 23.11.07р. )

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. На вимогу ухвали суду від 22.10.09 подав товаро-транспортні накладні на відвантаження товару по видаткових накладних №Е-00001369 від 31.08.07, №Е-00002053 від 12.11.07, №Е-00002310 від 22.11.07, №Е-00002723 від 18.12.07, №Е-00000222 від 31.01.08, №Е-00000424 від 18.02.08, окрім товаро-транспортної накладної по поставці товару по видатковій накладній №Е-00001369 від 31.08.07.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за Вх.№8950 від 21.10.09 (а.с.63), в якому зазначає, що позивач невірно визначив період нарахування 3% річних та інфляційних, а також заявив усне клопотання про застосування позовної давності, щодо нарахування пені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази, судом,

встановлено:

позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 4605,65 грн. пені за період прострочки з 30.09.07 по 12.08.09, 14335,79 грн. інфляційних за жовтень 2007 - червень 2009 та 2470,08 грн. 3% річних за період з 30.09.07 по 12.08.09.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору поставки №65/2007 від 31.08.07 позивач поставляв відповідачу товар (телевізори), за який відповідач вчасно не розраховувся, чим порушував п.3.6 Договору, в зв"язку з чим позивачем було нараховано пеню, 3% річних та інфляційних за прострочення виконання грошового зобов"язання за договором поставки та направлено відповідачу вимогу про оплату (а.с.46), яку останній щодо оплати пені, 3% річних та інфляційних залишив без відповіді і задоволення, а сплатив тільки залишок основного боргу в сумі 5879 грн.

Вимоги щодо стягнення 14335,79 грн. інфляційних та 2470,08 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як позивачем не подано товаро-транспортної накладної по поставці товару по видатковій накладній №Е-00001369 від 31.08.07, з моменту підписання якої визначений 30-денний термін оплати, тому відсутні підстави стверджувати, що термін оплати по вказаній накладній виникає з 30.09.07.

Таким чином, вимога про стягнення інфляційних та 3% річних за порушення терміну оплати за вказаною накладною є безпідставною, тому в позові в частині стягнення 3482,66 грн. інфляційних та 574,49 грн. 3% річних слід відмовити.

З врахуванням наведеного до стягнення підлягають 10853,13 грн. інфляційних та 1895,59 грн. 3% річних, зобов"язання по оплаті яких виникло у відповідача відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату, якою являється вимога від 06.08.09 №077/156, яка вручена відповідачу 08.08.09 (а.с.51).

Щодо стягнення 4605,65 грн. пені за період прострочки з 30.09.07 по 12.08.09, слід зазначити наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до п.4.3 Договору в разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, з огляду на діючий порядок нарахування пені ГК України, який підлягає застосуванню до господарських правовідносин, визнає право стягувача на здійснення нарахування лише за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 1 ст.223 ГК України, передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи, що ГК України не встановлює строків позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій, то до позову в частині стягнення пені має бути застосована спеціальна позовна давність, передбачена ЦК України.

За змістом пункту 1 частини 2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України, тобто 6-ти місячний строк - це строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а річний строк - це строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, відповідно до ч. 5 цієї норми, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав право на стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату вартості товару, отриманого за накладними №Е-00001369 від 31.08.07 - 30.09.07, №Е-00002053 від 12.11.07 - 12.12.07, №Е-00002310 від 22.11.07 - 22.12.07, №Е-00002723 від 18.12.07 - 18.01.08, №Е-00000222 від 31.01.08 - 03.03.08, №Е-00000424 від 18.02.08 - 18.03.08, тобто, на день звернення до суду (24.09.09) річний термін минув, а тому в стягненні пені слід відмовити через пропуск позовної давності.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, до стягнення підлягають 10853,13 грн. інфляційних та 1895,59 грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, ст.ст.15-16,546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 223, 232 ГК України, ст.ст.32,33,34,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Весна-телерадіосервіс" юридична адреса: вул. Хоткевича, 83/68, м. Івано-Франківськ, 76018, фактична адреса: вул. Січових Стрільців, 23 офіс 507, м. Івано-Франківськ, 76000, фактична адреса: вул. Мазепи, 146, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 13663989) на користь Телевізійного заводу "Електрон" - дочірнього підприємства ВАТ "Концерн-Електрон" вул.Стороженка, 32, м.Львів, 79000 (код 32969709) - 10853,13 грн. інфляційних, 1895,59 грн. 3% річних, 127,49 грн. витрат по сплаті державного мита та 140,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В решті позову відмовити .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.11.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

__помічник судді Шунтов О.М.

17.11.09