Рішення № 6775588, 07.10.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 р. Справа № П-25/46 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора м. Коломиї в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип"якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

до приватного підприємства "Рубін-А" (вул. Грушевського, 12, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

про стягнення 12 548,34 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк Г.В. - юрисконсульт (довіреність № 05-16/1438 від 07.09.09);

від відповідача: Янкевич В.М. - представник (довіреність № 01-4/22 від 07.09.09);

за участю прокурора: Журавльової Н.Є. - старший прокурор (посвідчення № 93 від 11.12.08),

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Коломиї в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства "Рубін-А" про стягнення 12548,34 грн. заборгованості, з яких 8960,91 грн. основного боргу за спожитий природний газ, 858,27 грн. основного боргу за послуги з транспортування природного газу, а також 990,64 грн. пені, 1247,33 грн. штрафу, 326,10 грн. втрат від інфляції та 165,09 грн. суми 3 % річних. Крім того, заявник просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надавав відповідачу послуги з газопостачання та транспортування природного газу, а саме протягом січня –березня 2009 р. поставив відповідачу 8 330 м3 природного газу, однак відповідач надані послуги оплатив частково, внаслідок чого станом на 20.07.09 заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природний газ та послуги з його транспортування становить 9 819,18 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.09.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.09 розгляд справи було відкладено на 23.09.09.

У судовому засіданні 23.09.09 оголошено перерву до 07.10.09.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.09 подав клопотання про зменшення позовних вимог на загальну суму 9 819,18 грн. основного боргу за спожитий природний газ та послуги з його транспортування у зв’язку з їх повною оплатою, а в решті заявлені вимоги на загальну суму 2729,16 грн. пені, штрафу, втрат від інфляції та суми 3% річних підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Враховуючи те, що заявлене клопотання не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), суд вважає за необхідне його задовольнити.

За таких обставин позовні вимоги у справі становлять стягнення з відповідача 990,64 грн. пені, 1247,33 грн. штрафу, 326,10 грн. втрат від інфляції та 165,09 грн. суми 3 % річних.

Представник відповідача подав суду відзив на позов від 07.09.09 №01-4/21 (вх.№7704 від 09.09.09), в якому визнав позовні вимоги у розмірі 9 819,18 грн. основного боргу, який ним погашено, та заперечував щодо стягнення пені, штрафу, втрат від інфляції та суми 3% річних.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 626 на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір) (а.с. №5-6), предметом якого є надання виконавцем послуг замовнику з транспортування і постачання природного газу та оплата наданих послуг замовником (п. п. 1.1, 1.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач надавав відповідачу послуги з газопостачання та транспортування природного газу, а саме протягом січня –березня 2009 р. поставив відповідачу 8 330 м3 природного газу, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі газу №626/01-2009 від 30.01.09, № 626/02-2009 від 27.02.09 та № 626/03 від 30.03.09 (а.с. №№7-9).

Відповідно до актів звірки взаємних розрахунків б/н від 07.09.09, підписаних та скріплених печатками сторін, сторони підтвердили, що природний газ було поставлено на загальну суму 8960,91 грн., а послуги з його транспортування надано на суму 858,27 грн. (а.с. №№20, 22).

Згідно із п.п. 6.1 - 6.3 Договору оплата за послуги з транспортування газу проводиться виключно грошовими коштами, при цьому замовник зобов’язаний внести 50 % оплати за транспортування замовлених на поточний місяць об’ємів газу до 20 числа поточного місяця. За послуги з постачання газу перша оплата в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку місяця поставки газу, а наступна оплата проводиться плановим платежем в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування та постачання газу здійснюється замовником на підставі акта прийому-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

У зв’язку з частковою оплатою відповідачем наданих позивачем послуг, виникла заборгованість першого перед останнім у розмірі 8960,91 грн. основного боргу за спожитий природний газ та 858,27 грн. основного боргу за послуги з транспортування природного газу.

Однак, у подальшому відповідачем здійснено повну оплату вказаної заборгованості, про що свідчать вищезазначені акти звірки взаємних розрахунків та копії платіжних доручень, що містять відмітку банку про проведення платежу (а.с. №№ 21, 23-24).

У зв’язку з чим, позивач зменшив позовні вимоги на суму 9819,18 грн. основного боргу за спожитий природний газ та послуги з його транспортування і таке зменшення позовних вимог прийнято судом.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконував.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 вказаного кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 зазначеного кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 вказаної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань зазначених у розділі 6 даного договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань з оплати послуг з газопостачання та транспортування природного газу та з огляду на те, що заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, втрат від інфляції та суми 3% річних, не перевищують відповідних сум, розрахованих судом, позовні вимоги в частині стягнення 990,64 грн. пені, 1247,33 грн. штрафу, 165,09 грн. суми 3 % річних та 326,10 грн. втрат від інфляції обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим, у відзиві на позов відповідач заперечував щодо стягнення суми штрафних санкцій та втрат від інфляції, посилаючись на знаходження підприємства у важких фінансово-економічних умовах, пов’язаних з неплатежами суб’єктів господарювання, які орендують торгові площі відповідача.

Також, відповідач подав клопотання, в якому просив зменшити розмір штрафних санкцій у зв’язку з важким фінансовим станом підприємства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, вказаною нормою передбачено право, а не обов’язок суду, яке підлягає застосуванню судом у виняткових випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеню не у розмірі визначеному в Договорі (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ –24%, 22% річних), а в меншому розмірі (18 % річних).

Також, позивачем розраховано пеню не з часу виникнення заборгованості, а значно пізніше.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має приватну форму власності, а позов у справі заявлено прокурором в інтересах держави в особі позивача, у зв’язку з тим, що засновником позивача є держава в особі НАК "Нафтогаз України" та частка держави у статутному фонді позивача становить 50% + 1 акція, а порушення відповідачем своїх зобов’язань створює небезпеку порушення ефективного функціонування газотранспортної системи.

Відповідно до наданого на вимогу суду звіту про фінансові результати за І півріччя 2009 р. відповідач має збиток у розмірі 33,7 тис. грн., проте з балансу відповідача станом на 01.07.09 вбачається, що активи відповідача значно перевищують його пасиви, що свідчить про відсутність явних ознак неоплатності. Зокрема, відповідач має 350,0 тис. грн. необоротних активів та 118,2 тис. грн. оборотних активів.

При цьому, доказів вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості в установленому чинним законодавством порядку відповідач суду не надав.

На підставі наведеного та з огляду на приписи ст. 83 ГПК України судом не може бути задоволено клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Водночас, суд бере до уваги те, що судові витрати у справі визначаються виходячи з ціни позову. Зменшення позовних вимог тягне за собою зменшення ціни позову. При цьому, наведене правило застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено державне мито (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" від 20.10.06 N 01-8/2351).

У зв’язку з чим, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача виходячи із зменшених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 121, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216, 230, 231, 233, Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 22, 29, 44, 49, 55, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Рубін-А" (вул. Грушевського, 12, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 13664983) на користь відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Коломийського управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип"якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 24686657) 990,64 грн. пені, 1247,33 грн. штрафу, 165,09 грн. суми 3 % річних, 326,10 грн. втрат від інфляції.

Стягнути з приватного підприємства "Рубін-А" (вул. Грушевського, 12, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний 13664983) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська (банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31113095700002, код платежу 22090200) 27,29 грн. судових витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з приватного підприємства "Рубін-А" (вул. Грушевського, 12, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний 13664983) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська (банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31216259700002, код платежу 22050000) 51,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Е. Валєєва

                                                  рішення підписане 09.11.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

_______