Рішення № 6775502, 04.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.09 Справа № 18/251/09

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства “Вакула” (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Кірова, 175)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, фактична адреса: 70561, АДРЕСА_1)

про стягнення 13134,39 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Кабак Н.А., довіреність б/н від 10.06.2009 р. (НОМЕР_1 від 01.08.2001 р.);

від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво серії ВОЗ № 299271, (НОМЕР_2 від 11.07.1998 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 08.10.2009 року звернувся позивач відкрите акціонерне товариство “Вакула” з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13 134,39 грн., а саме: 13 053,93 грн. основного боргу та 80,46 грн. 3 % річних, у звязку із неналежним виконанням останнім, умов господарського зобовязання, підтверджених товарно-транспортними накладними форми № 1-т, актом звірки взаємних розрахунків від 02.07.2009 р. та на підставі ст.ст. 525, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 220, 229 ГК України.

Ухвалою суду від 12.10.2009 року порушено провадження у справі № 18/251/09, судове засідання призначено на 04.11.2009 р.

У судовому засіданні 04.11.2009 року, представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач визнав суму боргу у розмірі 12053,93 грн., надав суду докази сплати 1000,00 грн. боргу, а також надав документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 04.11.2009 р., розгляд справи закінчений, і за згодою представників позивача та відповідача, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 03.01.2009 р. по 15.05.2009 р. відкрите акціонерне товариство “Вакула” (надалі позивач) поставляло, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі відповідач) приймав товар (мясопродукти) на загальну суму 49272,55 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 205100 від 03.01.2009 р. на суму 5 163,88 грн.; № 207100 від 09.01.2009 р. на суму 2 393,33 грн.; № 211205 від 20.01.2009 р. на суму 2 229,88 грн.; № 212711 від 23.01.2009 р. на суму 1 868,42 грн.; № 215612 від 30.01.2009 р. на суму 2 638,72 грн.; № 220460 від 10.02.2009 р. на суму 2 389,25 грн.; № 222057 від 13.02.2009 р. на суму 2 237,47 грн.; № 225326 від 20.02.2009 р. на суму 1 961,23 грн.; № 227569 від 25.02.2009 р. на суму 2 159,86 грн.; № 231308 від 04.03.2009р. на суму 2 177,29 грн.: № 235534 від 13.03.2009 р. на суму 2 134,86 грн.; № 241258 від 25.03.2009 р. на суму 2 128,10 грн.; № 248209 від 07.04.2009 р. на суму 2 297,21 грн.; № 251856 14.04.2009 р. на суму 2 289,95 грн.; № 254156 від 17.04.2009 р. на суму 2 656,91 грн.; № 255355 від 21.04.2009 р. на суму 2 205,20 грн.; № 258621 від 24.04.2009 р. на суму 2 193,98 грн. № 262625 від 04.05.2009 р. на суму 3 187,16 грн.; № 265168 від 08.05.2009 р. на суму 2 665,87 грн.; № 268621 від 15.05.2009 р. на суму 2 293,98 грн.

Відповідач здійснив повернення товару на суму 352,40 грн., таким чином, ФОП ОСОБА_1 повинен був оплатити 48 920,15 грн. вартості отриманого товару.

Сума вартості отриманого від позивача товару, була сплачена відповідачем лише частково, а саме у розмірі 35 866,22 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які залучені до матеріалів справи.

02.07.2009 р. ВАТ “Вакула” та ФОП ОСОБА_1 підписали акт звірки взаємних розрахунків, у якому зазначено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 13053,93 грн.

Залишок вартості поставленого товару, у сумі 13053,93 грн., не був сплачений відповідачем, що і стало приводом для звернення із позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13 053,93 грн. основного боргу підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обовязки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою товарно-транспортних накладних, де вказані: назва, ціна, кількість товару, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Що стосується того, що претензія позивачем не направлялася, то представник позивача пояснив суду, що він усно вимагав від відповідача сплати суму боргу, вказані доводи підтвердженні і відповідачем у судовому засіданні, крім того, відповідач сплатив 1000,00 грн. боргу та сторонами неодноразово підписувалися акти звірки взаємних розрахунків (02.07.2009 р., 26.10.2009 р.).

Судом встановлено, що 27.10.2009 р., відповідач сплатив 1000,00 грн. основного боргу, за отриманий товар, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 15844 від 27.10.2009 р. на суму 1000,00 грн. Отже, в цій частині позовних вимог предмет спору відсутній.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн., підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору.

В частині стягнення з відповідача 12053,93 грн. основного боргу, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

26.10.2009 р. сторонами був підписаний акт б/н звірки взаємних розрахунків на суму 13053,90 грн.

Факт порушення відповідачем взятих на себе зобовязань, доведений позивачем у судовому засіданні та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково …

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача 12053,93 грн. боргу за отриманий товар, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути із відповідача 80,46 грн. 3-х % річних за незаконне користування чужими грошовими коштами за період часу з 02.07.2009 р. по 14.09.2009 р.

Суд, враховуючи позицію позивача щодо стягнення із відповідача 80,46 грн. 3-х % річних за незаконне користування чужими грошовими коштами за період часу з 02.07.2009 р. по 14.09.2009 р., на підставі ст. 220 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , вважає її хибною, і такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення із відповідача 80,46 грн. 3-х % річних за незаконне користування чужими грошовими коштами за період часу з 02.07.2009 р. по 14.09.2009 р., не підлягає задоволенню, оскільки, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обовязки без підписання будь-якого договору, неможливо встановити коли саме у позивача настав строк вимоги сплатити суму боргу у відповідача, з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, і коли саме відповідач порушив строк виконання грошового зобовязання, оскільки, як зазначено вище, вимоги про сплату боргу не вручалися і не відправлялися відповідачу.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, фактична адреса: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 у ЗАТ “ПУМБ”, МФО НОМЕР_5, ІПН НОМЕР_3) на користь відкритого акціонерного товариства “Вакула” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, р/р 2600411133661 в філії ВАТ “Державний експортно-імпортний Банк України”, в м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДРПОУ 30608654) 12 053 (дванадцять тисяч пятдесят три) грн. 93 коп. основного боргу, 130 (сто тридцять) грн. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ .

3.Провадження у справі, в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1000,00 грн. основного боргу, припинити, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, у звязку із відсутністю предмету спору.

4.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 11.11.2009 р.