Рішення № 6775414, 03.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.09 Справа № 17/260/09

Суддя

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “МетаБанк”, 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69083, АДРЕСА_1

про стягнення 287 901,43 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Хільченко С.С., довіреність від

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

04.08.09 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “МетаБанк” з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 22.01.07 № 32-16-07/0043-МК у розмірі 287 901,43 грн., з яких: сума простроченого кредиту - 190 500,00 грн.; сума прострочених відсотків - 18 967,91 грн.; сума простроченої щомісячної комісії за управління/перерахування кредитом - 4 350,00 грн.; сума пені за несвоєчасну сплату кредиту - 15 653,50 грн.; сума пені за несвоєчасну сплату відсотків - 7 930,02 грн.; сума штрафу за невиконання умов п. 3.1.10 договору іпотеки в розмірі 20 % від предмету іпотеки (в строк до 22.01.08 Відповідач повинен оформити право власності на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки та надати документи, які це підтверджують) - 50 500,00 грн. Ухвалою від 04.08.09 судом порушено провадження у справі № 17/260/09, судове засідання призначено на 30.09.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 30.09.09 за заявою позивача, на підставі ст. 25 ГПК України, здійснено процесуальну заміну відкритого акціонерного товариства “МетаБанк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30) на його правонаступника - публічне акціонерне товариство “МетаБанк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30).

Крім того, позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог в частині найменування відповідача, відповідно до якої вірна назва відповідача у справі є фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Заява про уточнення позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Ухвалою від 30.09.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/260/09 на один місяць.

Ухвалою суду від 30.09.09 розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 21.10.09.

В засіданні суду 21.10.09 оголошено перерву до 03.11.09.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У в судовому засіданні 03.11.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 22.01.08 між сторонами укладено кредитний договір № 32-16-07/0043-МК, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 300 000, 00 грн. зі сплатою 15,5% річних та щомісячної комісії за управління кредитом в розмірі 0,05 % від суми кредиту, строком до 20.01.12 включно. Відповідно до додаткової угоди від 21.11.08 № 1 до кредитного договору № 32-16-07/0043-МК збільшено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами до розміру 19 % річних. Свої зобовязання щодо погашення кредиту в строк, визначений договором відповідач не виконав, чим порушив вимоги умов п. п. 3.1.1., 3.1.2., 4.2., 5.2., 5.3. договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 287 901,43 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 173, 174, 175, 188,193,217, 218, 229, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 624, 1054 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 03.11.09 не зявився. Разом з тим, в засіданні суку 21.10.09 позовні вимоги визнав частково, за виключенням штрафних санкцій, передбачених п. 3.1.10 іпотечного договору від 22.01.07 у розмірі 50 500,00 грн.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.07 між акціонерним банком “Металург” (Банк), правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “МетаБанк” (після зміни найменування - публічне акціонерне товариство “МетаБанк”) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 32-16-07/0043, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 300 000,00 грн. на термін по 20.01.12 під 15,5 % річних.

Шляхом укладення додаткової угоди № 1 до кредитного договору сторони змінили процентну ставку. Так, процентна ставка за користування кредитом була узгоджена в розмірі 19 % річних.

Статтею 546 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно із ст. 575 цього Кодексу, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Стаття 1 Закону України “Про іпотеку” визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 22.01.07 між акціонерним банком “Металург” (Іпотекодержатель) і громадянином ОСОБА_1 (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір від 22.01.07 № 32-16-07/0043-МК/З, посвідчений 22.01.07 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 53.

Предметом іпотеки за цим договором є будинок загальною площею 98,2 кв. м, розташований на земельній ділянки площею 950 кв. м у АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки за цим договором складає 252 500,00 грн. (п. п. 1.2, 1.3 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 4.1 кредитного договору від 22.01.07 передбачено, що Банк видає Позичальнику кредит шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи, зобовязання за спірним договором з боку позивача виконані у повному обсязі. Банк перерахував на розрахунковий рахунок позичальника 300 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 31.01.07 № 32-16-07/0043-МК.

Відповідно до п. п. 3.1.1, 3.1.2 кредитного договору, позичальник зобовязаний повністю погасити Банку кредит, отриманий за цим договором, у перший робочий день, наступний за днем, передбаченим у п.1.1 договору. На протязі дії договору щомісячно здійснювати погашення кредиту частинами по 5 000, 00 грн. не пізніше передостаннього робочого дня місяця, починаючи з лютого 2007 р., залишок суми - в місяць погашення. Сплатити Банку відсотки за користування кредитом та комісію за управління кредитом в розмірі та порядку, передбаченому у п. 4.2 - 4.3 цього Договору.

Згідно із п. 4.3 кредитного договору, відсотки за користування кредитом та суми комісії за управління кредитом сплачуються Позичальником за весь час фактичного користування кредитом за період з дня видачі кредиту по день, зазначений у п. 1.1. договору.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється Банком виходячи із фактичного терміну користування кредитом та суми заборгованості за кредитом із розрахунку 365 (366) днів на рік.

Перше нарахування відсотків здійснюється за період з дня видачі кредиту по день, що передує останньому робочому дню у лютому 2007 р. включно. Наступні нарахування відсотків здійснюються щомісячно за період з останнього робочого дня місяця, у якому здійснювалося попереднє нарахування відсотків, по день, що передує останньому робочому дню місяця чергового нарахування відсотків, включно. У місяці погашення кредиту відсотки за користування кредитом нараховуються по день, що передує дню погашення кредиту.

Нарахування відсотків за користування кредитом та суми щомісячної комісії за управління кредитом здійснюється Банком у останній робочий день того місяця, у якому закінчився відповідний період нарахування відсотків, визначений у попередньому абзаці цього пункту. При цьому, у місяці повного погашення кредиту відсотки за користування кредитом нараховуються вдень погашення кредиту.

Нараховані Банком відсотки за користування кредитом та суми щомісячної комісії за управління кредитом сплачуються Позичальником не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем, у якому вони нараховані (період сплати відсотків). Якщо останній день періоду сплати відсотків та суми щомісячної комісії за управління кредитом припадає на вихідний, святковий або не робочий день, то Позичальник сплачує зазначені відсотки та суми щомісячної комісії за управління кредитом у перший робочий день, який слідує за-періодом сплати відсотків. При цьому, у місяці повного погашення кредиту відсотки за користування кредитом та суми щомісячної комісії за управління кредитом сплачуються у день погашення кредиту.

Нарахування відсотків за користування кредитом не здійснюється з дня, у який Позичальник зобовязаний повністю погасити Банку кредит відповідно до п. 3.1.1 цього договору або до п. п. 2.2.1 та 3.1.4 цього договору. У разі, якщо Позичальником порушений строк погашення щомісячної частини кредиту, передбачений п. 3.1.1. (абзац другий), Банк продовжує нараховувати відсотки за користування простроченою частиною кредиту в розмірі, передбаченому цим пунктом кредитного договору, до дня погашення Позичальником простроченої суми кредиту або до дня, у який Позичальник зобовязаний повністю погасити Банку кредит відповідно до п. 3.1.1 (абзац перший) договору або до п. п. 2.2.1 та 3.1.4 договору.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов кредитного договору відповідач кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, у звязку з чим на адресу відповідача позивач надсилав вимоги про усунення порушення (копії вимог містяться в матеріалах справи).

Таким чином, на час розгляду справи № 17/260/-09 в суді заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 213 817,91 грн., з яких: сума простроченого кредиту - 190 500,00 грн.; сума прострочених відсотків - 18 967,91 грн.; сума простроченої щомісячної комісії за управління/перерахування кредитом - 4 350,00 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 213 817,91 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та не заперечується відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобовязання відповідача оплатити заборгованість за кредитним договором не припинено.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 213 817,91 грн. судом визнаються документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 23 583,52 грн., з яких: сума пені за несвоєчасно сплачену заборгованість за кредитом в розмірі 15 653,50 грн. та сума пені за несвоєчасно сплачені відсотки 7 930,02 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пункти 5.2 - 5.5 кредитного договору передбачають, що в разі порушення Позичальником строку погашення кредиту, зазначеного у п. 3.1.1 договору або у письмовому повідомленні Банку згідно п. п. 2.2.1 та 3.1.4 договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожний день прострочення. В разі порушення Позичальником строку сплати відсотків та комісій, передбачених п. п. 4.2, 4.3 договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожний день прострочення (п. 5.3 Кредитного договору). В разі порушення Позичальником строку надання Банку звітності, визначеної у п. 3.1.3 договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0, 04 % від суми заборгованості за кредитом на день порушення строку надання звітності за кожний день прострочення надання звітності. Розмір пені за договором (пп. 5.2.-5.4.) не обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний вірним, а тому вимоги позивача про стягнення пені за неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором суд знаходить обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача сума штрафу за невиконання умов п. 3. 1. 10 договору іпотеки в розмірі 20 % від предмету іпотеки (в строк до 22.01.08 відповідач повинен оформити право власності на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки та надати документи, які це підтверджують) -50 500,00 грн.

Оцінивши характер правовідносин сторін за оспорюванню угодою, суд доходить висновку, що дана вимога не може бути предметом розгляду в господарському суді, виходячи з такого.

Відповідно до ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі, що здійснює господарський суд, - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Зазначені особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Як було зазначено вище, стороною договору іпотеки є юридична особа - акціонерний банк “Металург” і громадянин ОСОБА_1.

Спеціальним законодавчим актом, яким регламентовані положення щодо господарських відносин, є Господарський кодекс України.

Статтею 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Статтею 55 ГК України визначено поняття суб`єкта господарювання. Ними визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання, зокрема, є громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з приписами ст.45 ГК України щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В00 № НОМЕР_2.

Разом з тим, набуття ОСОБА_1 статусу суб`єкта підприємницької діяльності (підприємця) не позбавляє його статусу громадянина та не означає виключення його з цивільних правовідносин. Тобто, в такому випадку особа є одночасно учасником господарських правовідносин як суб`єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи та учасником цивільних правовідносин як громадянин.

Зі змісту іпотечного договору, відносно якого заявлені вимоги, вбачається, що він укладений АБ “Металург” - юридичною особою та громадянином ОСОБА_1 - фізичною особою, яка не є субєктом підприємницької діяльності (підприємцем).

Перш за все, вказане чітко та однозначно слідує з преамбули договору іпотеки.

З боку іпотекодавця договір іпотеки підписано ОСОБА_1 саме як громадянином - фізичною особою, яка не є субєктом підприємницької діяльності (підприємцем).

Слід зауважити, що будь-яких посилань на існування у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця іпотечний договір не містить. Між іншим, навіть у розділі “Юридичні адреси та реквізити сторін” не вказані реквізити свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

В силу ст. ст. 1, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України, а також відповідно до вищенаведених правових норм Господарського кодексу України, такий спір не може бути предметом судового розгляду в господарських судах, оскільки йому не підвідомчий.

Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України, справи у спорах, що виникають з цивільних правовідносин, якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, підвідомчі судам загальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50 500,00 грн. штрафу за невиконання умов п. 3.1.10 іпотечного договору підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

У вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з того, що відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито”, у випадку припинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, останнє підлягає поверненню позивачу.

Таким чином, держане мито в розмірі 505,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 2 374,01 грн. державного мита та 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69083, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в АБ “Металург”, МФО 313582) на користь публічного акціонерного товариства “Мета Банк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, к/рахунок № 32003104500 в Управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496061) - 190 500 (сто девяносто тисяч пятсот) грн. 00 коп. - сума простроченого кредиту, 18 967 (вісімнадцять тисяч девятсот шістдесят сім) грн. 91 коп. - сума прострочених відсотків, 4 350 (чотири тисячі триста пятдесят) грн. 00 коп. - сума простроченої щомісячної комісії за управління/перерахування кредитом, 15 653 (пятнадцять тисяч шістсот пятдесят три) грн. 50 коп. - сума пені за несвоєчасну сплату кредиту, 7 930 (сім тисяч девятсот тридцять) грн. 02 коп. - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків, 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. 01 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 50 500,00 грн. штрафу за договором іпотеки припинити.

Повернути публічному акціонерному товариству “Метабанк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, к/рахунок № 32003104500 в Управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 313582, код ЄДРПОУ 20496061) - 505 (пятсот пять) грн. 00 коп. державного мита.

Видати довідку на одержання з державного бюджету державного мита в сумі 505 (пятсот пять) грн. 00 коп.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 09.11.09