Рішення № 6775399, 03.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.09 Справа № 21/140/09

За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелектуальні системи” (69096, м.Запоріжжя, вул. Ладозька, б.20, кв.121)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство нестандартного електрообладнання” (69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 2; код за ЄДРПОУ 31792529)

про стягнення 50000 грн.

                                                                                 Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача –Стоєв В.Л., дов. № б/н від 10.09.09;

від відповідача –не з’явився

                                        СУТЬ СПОРУ:

30.09.2009 року ТОВ “Інтелектуальні системи” подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство нестандартного електрообладнання” на користь позивача заборгованості за угодою б/н від 02.04.2009, укладеної між сторонами, у розмірі 50000 грн.00 коп. основного боргу.

Ухвалою від 30.09.2009 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 03.11.2009 року.

В судове засідання 03.11.2009 року відповідач не надав витребувані ухвалою суду від 30.09.2009р. документи, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу від 30.09.2009 року було спрямовано на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, тобто відповідача слід вважати таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення.

За клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 03.11.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

                               ВСТАНОВИВ

22 вересня 2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні системи»(Позивач) на підставі рахунку № 96 від 19.09.2009 перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство нестандартного обладнання" (Відповідачу) суму у розмірі 50 000 гривень попередньої оплати за поставку обладнання на зазначену суму. Зазначені обставини підтверджуються платіжним дорученням № 1015 від 22.09.2008.

У зв'язку з недосягненням згоди щодо ціни обладнання, а також у зв'язку із відсутністю необхідності у постачанні обладнання Позивач та Відповідач погодилися про повернення зазначеної суми у розмірі 50 000 гривень. 2 квітня 2009 року між Позивачем та Відповідачем була укладена письмова Угода про те, що Відповідач звільняється від зобов'язань з поставки обладнання Позивачу та повинен повернути на поточний-рахунок Позивача 50000 грн.

Згідно п. 2 Угоди від 02.04.09 сторони зобов'язалися до 10.04.2009 узгодити графік погашення суми у розмірі 50 000,00 гривень, У зв'язку з тим, що станом на 13 липня 2009 року сторонам так і не вдалося досягти згоди щодо узгодження графіку погашення суми у розмірі 50 000 гривень Позивач 13.07.2009 пред'явив Відповідачу Вимогу про виконання зобов'язання у строк, визначений частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто протягом 7 днів з дати отримання зазначеної Вимоги. Згідно Повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена Вимога про виконання зобов'язання була отримана Відповідачем 16.07.2009, але задоволена не була. Листом № 1/30 від 20.07.2009 Відповідач визнав наявність заборгованості у повній сумі та запросив відстрочити виконання зобов'язання до 01.12.2009.

Оцінивши надані позивачем документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 50000 грн. основного боргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Сума боргу за угодою від 01.04.2009 підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами від 30.01.2009; до того ж Відповідач не надав суду будь-яких доказів погашення боргу.

Вимоги позивача щодо стягнення 50000 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                        ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство нестандартного електрообладнання” (69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 2; код за ЄДРПОУ 31792529 , п/р 26007039980001 в АКБ «Індустріалбанк» м. Запоріжжя МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелектуальні системи” (69096, м.Запоріжжя, вул. Ладозька, б.20, кв.121, код за ЄДРПОУ 32649404, п/р 26008055896792 в Запорізькому РУ ПриватБанку МФО 313399) суму 50000 грн. 00 коп. основного боргу, суму 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –03.11.2009)

Суддя