Рішення № 6775381, 29.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.09 Справа № 3/231/09

Суддя

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ - Екологія”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості у розмірі 1 052, 00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт МЕ №НОМЕР_4, виданий 11.05.2004р.

від відповідача: Подлужна Р.Г., юрисконсульт юридичної фірми “Гестор”, довіреність №08/2 від 02.01.2009р.

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “КБ - Екологія” про стягнення заборгованості у розмірі 1 052, 00 грн. за договором про надання експедиційних послуг у сфері організації міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом № 22 від 03.11.2008р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 47, 173, 217, 231 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/231/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 29.10.2009р. о 10 годині 00 хвилин.

21.10.2009р. до суду від відповідача надійшов відзив № 228 від 20.10.2009р. в якому відповідач частково визнає суму боргу у розмірі 713, 50 грн., в іншій частині позову просить відмовити.

За згодою сторін в судовому засіданні 29.10.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 29.10.2009р. позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить їх задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання експедиційних послуг у сфері організації міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом № 22 від 03.11.2008р. в сумі 1 052, 00 грн. та судові витрати.

Зокрема зазначив, що 03.11.2008р. між ПП ОСОБА_3 та ТОВ “КБ - Екологія” був підписаний договір № 22 на транспортно-експедиційне обслуговування.

05.11.2008р., згідно попередньої домовленості, ПП ОСОБА_1 отримав від замовника ТОВ “КБ-Екологія” заявку від 05.11.2008р. на перевезення вантажу по маршруту: м. Запоріжжя Bielsk Podlaski (Польша). Позивачем був залучений для виконання умов договору автомобіль Мерседес держ. № НОМЕР_5, напівпричеп № НОМЕР_2. Власником даного автомобілю є ОСОБА_3, з якою було підписаний договір № 23 від 05.11.2008р. Позивачем виконані всі умови згідно вище вказаної заявки на суму 6 000, 00 грн., яку замовник згідно договору п. 4.3 і заявки від 05.11.2008р. повинен був заплатити в день замитнення - 07.11.2008р.

15.12.2008р. позивачем за допомогою поштового звязку була відправлена вимога про оплату боргу за виконане перевезення вантажу.

12.01.2009р. відповідач шляхом факсимільного звязку відправив на адресу позивача зобовязання зі своєю печаткою і підписом погасити заборгованість 01.02.2009р. Проте гроші так і не були перераховані на рахунок позивача.

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “КБ-Екологія” про стягнення 6 000, 00 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Скиданова Ю.О.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ “КБ-Екологія” 6 000, 00 грн.

Проте згідно договору на надання експедиційних послуг у сфері міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом № 22 від 03.11.2008р. і заявки на перевезення від 05.11.2008., укладеними між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ “КБ-Екологія”, оплата наданих послуг повинна була відбутися 11.11.2008р., однак тільки 26.08.2009р. сума основного боргу були повністю оплачені ТОВ “КБ-Екологія”.

Згідно пункту 5.2.6 Договору, за кожний день прострочки оплати послуг замовником нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, прострочення оплати послуг складає 290 днів.

Облікова ставка НБУ за період з 11.11.2008р. по 14.06.2009р. складала 12, 00 % річних або 0, 0329 % за кожний день, з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. складала 11, 00 % або 0, 0301 % за кожний день, з 12.08.2009р. по 26.08.2009р. складала 10, 25 % або 0, 0281 % за кожний день.

Беручи до уваги, те що боржник оплачував суму боргу частинами: 08.07.2009р. - 1 000, 00 грн., 15.07.2009р. - 1 000, 00 грн., 18.08.2009р. 1 000, 00 грн., 19.08.2009р. 1 000, 00 грн., 21.08.2009р. - 1000, 00 грн., 26.08.2009р. 1 000, 00 грн.

Нарахована сума пені складає: 6 000, 00 грн. х (217 днів х 0, 0329 % х 2) / 100 % = 856, 72 грн., 6 000 грн. х (24 дня х 0, 0301 % х 2) / 100 % = 86, 69 грн., 5 000 грн. х (7 днів х 0, 0301 % х 2) / 100 % = 21, 07 грн., 4 000 грн. х (27 днів х 0, 0301 % х 2) / 100 % = 65, 02 грн., 4 000 грн. х (7 днів х 0, 0281 % х 2) / 100 % = 15, 75 грн., 3 000 грн. х ( 1 день х 0, 0281 % х 2) / 100 % = 1, 69 грн., 2 000 грн. х (2 дня х 0, 0281 % х 2) / 100 % = 2, 25 грн., 1 000 грн. х (5 днів х 0, 0281 % х 2) / 100 % = 2, 81 грн. Таким чином, сума пені складає 1 052, 00 грн.

Відповідач визнав частково суму боргу в розмірі 713, 50 грн. з підстав зазначених у відзиві № 228 від 20.10.2009р.

Зокрема зазначив, що відповідач погоджується з тим, що грошове зобовязання по сплаті 6 000, 00 грн. за виконання заявки на перевезення від 05.11.2008р. мало бути виконано 11.11.2008р. Таким чином, нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання припинило 11.05.2009р. (через шість місяців або 181 день).

Пунктом 5.2.6 договору № 22 від 03.11.2008р. встановлено розмір пені подвійна облікова ставка за кожний день прострочення платежу.

Облікова ставка НБУ в цей період складала 12 % річних. Розмір пені за період з 11.11.2008р. по 11.05.2009р. складає 713, 50 грн.

В частині стягнення 338, 50 грн. пені просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПП ОСОБА_1 (експедитор) та ТОВ “КБ-Екологія” (замовник) було укладено договір про надання експедиційних послуг у сфері організації міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом № 22 від 03.11.2008р. (надалі - договір), за яким експедитор організовує на підставі інформації міжнародних перевезень вантажів то оформленої у вигляді заявки, за плату та за рахунок замовника, транспортне перевезення вантажів, шляхом залучення транспортного засобу у тертої особи (надалі - перевізник), який здійснює безпосередньо перевезення вантажів від зазначеного місця завантаження до місця відвантаження та передачу його особі уповноваженого від замовника (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, організація перевезення вантажів здійснюється експедитором на підставі письмових заявок заявника, які направляються експедитору по пошті або факсом.

05.11.2008р. відповідач направив позивачу заявку від 05.11.2008р. на перевезення вантажу по маршруту: м. Запоріжжя Bielsk Podlaski (Польша).

Згідно п. 4.3 Договору, оплата послуг організації транспортного перевезення здійснюється замовником по 100 % оплаті в день завантаження, якщо інший порядок оплати не обумовлений в заявці.

Відповідно до п. 12 заявки від 05.11.2008р. (а.с. 15) сума, строк та форма оплати: 6 000, 00 грн. безготівковий розрахунок протягом одного дня після замитнення автомобіля.

Згідно п. 22 міжнародної товарно-транспортної накладної (GMR) 10.11.2008р. автомобіль було замитнено.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав у повному обсязі.

Вказані факти встановлено та підтверджено судовим рішенням.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області 20.05.2009р. по справі № 22/160/09 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача ТОВ “КБ-Екологія” про стягнення 6 000,00 грн. позов задоволено, стягнуто з ТОВ “КБ-Екологія” на користь позивача 6000,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення суду не оскаржувалося і вступило в законну силу 29.06.2009р.

Згідно договору про надання експедиційних послуг у сфері міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом № 22 від 03.11.2008р. і заявки на перевезення від 05.11.2008., укладеними між ПП ОСОБА_1 та ТОВ “КБ-Екологія”, оплата наданих послуг повинна була відбутися 11.11.2008р.

Сума основного боргу повністю оплачені ТОВ “КБ-Екологія” 26.08.2009р.

02.09.2009р. позивачем на адресу відповідача направлено лист з вимогою у строк до 11.09.2009р. перерахувати на рахунок позивача суму пені в розмірі 1 052, 00 грн. Відповіді на лист відповідач не надав.

Згідно пункту 5.2.6 Договору, у разі прострочки оплати послуг експедитора, замовник виплачує експедитору суму боргу, а також пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, суму пені у розмірі 1 052, 00 грн. не сплатив.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання експедиційних послуг у сфері організації міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом № 22 від 03.11.2008р.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобовязаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобовязаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку оплата послуг організації транспортного перевезення здійснюється замовником по 100 % оплаті в день завантаження, якщо інший порядок оплати не обумовлений в заявці (п. 4.3 Договору). Відповідно до п. 12 заявки від 05.11.2008р. (а.с. 15) сума, строк та форма оплати: 6 000, 00 грн. безготівковий розрахунок протягом одного дня після замитнення автомобіля.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором про надання експедиційних послуг у сфері організації міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом № 22 від 03.11.2008р. в частині стягнення пені, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій субєкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

З метою отримання пені позивачем на адресу відповідача направлено лист від 02.09.2009р. з вимогою у строк до 11.09.2009р. перерахувати на рахунок позивача суму пені в розмірі 1 052, 00 грн. Відповіді на лист відповідач не надав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, відповідно до норм ст. 1 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.2.6 Договору, у разі прострочки оплати послуг експедитора, замовник виплачує експедитору суму боргу, а також пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Як свідчить розрахунок позивача в позовній заяві від 23.09.2009р. пеня нарахована в сумі 1 052, 00 грн. за період з 11.11.2008р. по 26.08.2009р. включно (290 днів).

Але, при цьому позивач не врахував те, що відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України стягнення пені обтяжено 6 місячним строком.

Так, згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, позивач мав право на нарахування пені лише за перші шість місяців з моменту, коли відповідач повинен був оплатити надані послуги, а саме за період з 11.11.2008р. по 11.05.2009р.

Відтак, стягненню в цій частині підлягає сума пені в розмірі 713, 54 грн.

За таких обставин, в частині стягнення пені в розмірі 338, 46 грн. слід відмовити.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ - Екологія” (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, к.902-904, р/р 26006002715701 у Філії ЗРУ ВАТ Банк “Фінанси і Кредит”, МФО 313731, код ЄДРПОУ 25487374) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (61115, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в ХГРУ “Приват Банк”, МФО 351533, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 713 (сімсот тринадцять) грн. 54 коп. пені, 69 (шістдесят девять) грн. 18 коп. витрат на держмито і 160 (сто шістдесят) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя: В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.11.2009р.