Рішення № 6775326, 21.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.09 Справа № 10/320/08-3/186/09

Суддя

За позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача: Товариствваа з обмеженою відповідальністю “Преса”, м. Мелітополь Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Взуття”, м. Мелітополь Запорізької області

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення боргу з орендної плати в сумі 81,16 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Пономаренко Л.Е., юрист, довіреність № 363/1-09 від 19.10.2009р.;

від прокуратури Запорізької області: Толсторебров І.М., прокурор відділу представництва і інтересів громадян та держави в суді, посвідчення № 301 від 01.03.2006р.

від відповідача: Шипов В.В., довіреність №1 від 03.04.2009р.;

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2008р. (суддя Алейникова Т.Г.) у позові Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах Мелітопольської міської ради до ТОВ “Пресса” про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25 та про стягнення суми у розмірі 81,16 грн відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.01.2009р. апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2008р. по справі № 10/320/08 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2009р. касаційну скаргу Мелітопольської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2008р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.01.2009р. у справі № 10/320/08 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 15.07.2009р. № 714 справа № 10/320/08 передана на розгляд судді Соловйова В.М.

Ухвалою від 15.07.2009р. справу № 10/320/08 прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 10/320/08-3/186/09. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 14.09.2009р. об 11 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні 14.09.2009р. представник позивача та прокурор просять зобов’язати відповідача привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 18 кв.м. по пр. 50-річчя Перемоги, 25 в м. Мелітополі та повернути її за належністю Мелітопольській міській раді, а також просять стянути з відповідача 81,16 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив.

В судовому засіданні 14.09.2009р. у зв’язку з необхідністю уточнення позовних вимог з боку прокурора і позивача, та витребування додаткових доказів, представники сторін та прокурор надали спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Крім того, судом з’ясовано, що ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. по справі № 10/320/08 до участі у розгляді справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Взуття”, м. Мелітополь Запорізької області.          

Але, ухвалою від 15.07.2009р. про прийняття справи № 10/320/08-3/186/09 до провадження, вказана третя особа в судове засідання не викликалась.

Згідно ч. 4, 5 ст. 69 ГПК України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Ухвалою від 14.09.2009р. на підставі ч. 4, 5 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору по справі № 10/320/08-3/186/09 продовжено до 21.10.2009р. та на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 21.10.2009р. об 11 годині 00 хвилин.

За згодою представників учасників судового процесу в судовому засіданні 21.10.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники учасників судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 22.09.2009р., вх. №09-06/20322) і обґрунтовані ст. 2, 29, 54-57 ГПК України, ст. 116, 125, 212 ЗК України, ч. 2 ст 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

У зазначеній заяві про уточнення позовних вимог від 22.09.2009р. Мелітопольська міська рада Запорізької області просить зобов’язати ТОВ “Преса” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 18 кв.м. за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25 шляїхом знесення розташованого на вказаній земельній ділянці кіоску та повернути її за належністю Мелітопольській міській раді у стані, придатному для подальшого використання, а також стянути з відповідача суму шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 81,16 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор зазначають, що відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міської ради належать повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

Згідно ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, право власності на право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Використання землі без правовстановлюючих документів кваліфікується як самовільне зайняття. Самовільно зайнятті земельні ділянки на підставі ст. 212 ЗК України підлягають поверненню власнику землі.

Відповідач займає спірну земельну ділянку без наявних правових підстав, а відтак спірна земельна ділянка є самовільно зайнятою та підлягає поверненню власнику землі –Мелітопольській міській раді.

Внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки відповідачем заподіяна шкода в сумі 81,16 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх не обґрунтованими. Зокрема зазначив, що кіоск ТОВ “Преса”, який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25 розташований без правовстановлюючих документів. Однак позивач не звертає увагу на те, що це сталося саме завдяки його бездіяльності.

У період з 01.05.2005р. по 01.05.2006р. між ТОВ “Преса” і ТОВ “Взуття” було укладено договір надання торгового місця. Строк оренди закінчився 01.05.2006р.

19.02.2007р. ТОВ “Преса” надало заяву та весь необхідний пакет документів на оформлення цієї земельної ділянки. Але на сьогоднішній день позивач навмисно не здійснює розгляд заяви відповідача, чим створює перешкоди у зайнятті господарською діяльністю.

Крім того, рішенням Мелітопольської міської ради від 08.11.2007р. № 1/6 ТОВ “Преса” було відмовленно у наданні згоди на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по пр. 50-річчя Перемоги, 25 та вул. Кірова, 28 в м. Мелітополь Запорізької області, у зв’язку з тривалим порушенням земельного законодавства, а саме використання земельних ділянок без правових підстав.

Також в обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача в судовому засіданні посилається на постанову Верховної Ради України від 16 січня 2009 року N 901-VI, якою заборонено знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової інформації.

ТОВ “Взуття” (третя особа) в судове засідання свого представника не направило, витребуваних судом документів не надало.

Приймаючи рішення за відсутності представника третьої особи господарський суд бере до уваги те, що третя особа не надала суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування). Копія ухвали від 14.09.2009р. про продовження розгляду справи та відкладення її розгляду на 21.10.2009р., надісланої за поштовою адресою, яка міститься в матеріалах справи, повернулась до канцелярії господарського суду з відміткою пошти: “За закінченням терміну зберігання”.

Господарський суд враховує, що третя особа не повідомила суд про зміну місця знаходження (перебування) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд вважає, що неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи, отже справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

У власності ТОВ “Преса” перебуває кіоск за ціною 9 000,00 грн., виготовлений ПП Власовою О.Н., про що свідчить акт прийняття-здачі виконаних робіт від 30.01.2004р., накладна №8 від 30.01.2004р. та інвентарна картка №17 рахунку основних засобів.

Вказаний кіоск розташований ТОВ “Преса” 01.10.2003р. на земельній ділянці по пр. 50-річчя Перемоги, 25 в м. Мелітополі Запорізької області на підставі договору про надання торгового місця з ТОВ “Взуття” від 01.10.2003р. (термін дії до 01.01.2005р.), та договору про надання торгового місця з ТОВ “Взуття” від 01.05.2005р. (термін дії до 01.05.2006р.)

24.10.2007р. Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області проведено перевірку дотримання відповідача вимог земельного законодавства по пр. 50-річчя Перемоги, 25 в м. Мелітополі Запорізької області (в районі будинку побуту “Південний”), за результатами якої було складено акт від 24.10.2007р.

В результаті перевірки встановлено, що на вказаній земельній ділянці Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ “Преса” встановлено кіоск по продажу періодичних видань розміром 3х4 м. З урахуванням прилеглої території, необхідної для обслуговування, кіоск займає земельну ділянку площею 18 кв.м. Будь-які правоустановчі документи на землю, рішення міської ради стосовно відведення цієї земельної ділянки ТОВ “Преса” відсутні.

За висновками акту перевірки, таким чином земельна ділянка площею 18 кв. м. по пр. 50-річчя Перемоги, 25 (в районі будинку побуту “Південний”), на якій розташовано кіоск, використовується ТОВ “Проеса” самовільно без правових документів, які посвідчують право користування землею, що є порушенням ст. 125, 211 Земельного кодексу України.

24.10.2007р. Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області винесений припис №002859 директору ТОВ “Преса” про звільнення спірної земельної ділянки, передати її в стані, придатному для подальшого використання до фонду міських земель, або оформити документи на право користування земельною ділянкою та зареєструвати їх згідно з діючим законодавством.

Про виконання припису вимагалося повідомити до 24.11.2007р.

Також 24.10.2007р. Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області складено протокол про адміністративне правопорушення № 001059 відносно директора ТОВ “Преса” Проскурні Ірини Іванівни за ст.125, 126 п.б), ч.1 ст.211 ЗК України.

Згідно постанови Управління з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області від 25.10.2007р. директора ТОВ “Преса” Проскурню І.І. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постановою № 167 від 08.11.2007р. директора ТОВ “Преса”Проскурню І.І. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. Цією ж постановою запропоновано добровільно відшкодувати шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 81, 16 грн.

03.12.2007р. за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області було складено акт, в якому зазначено, що припис № 002859 від 24.10.2007р. директором ТОВ “Преса” не виконано. У зв’язку з чим винесено припис № 000563 від 03.12.2007р. про звільнення земельної ділянки або оформлення документів на право користування земельною ділянкою.

Також був складений протокол про адміністративне правопорушення № 001099 від 04.12.2007р. щодо встановлення на час перевірки факту невиконання припису № 002859 від 24.10.2007р.

Постановою Управління з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області № 206 від 18.12.2007р. директора ТОВ “Преса” Проскурню І.І. визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85, 00 грн.

Згідно розрахунку Управління з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (т.1, а.с.17) розмір шкоди в даному випадку складає 81, 16 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу першому частини 1, частини 2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

“а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;...”

“...д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;...”

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.1-6 ст.126 ГПК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

Отже, використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів є самовільним заняттям земелньї ділянки.

Відповідача не надав суду документів, які б підтверджували наявність у нього права на оренду земельної ділянки площею 18 кв.м. за адресою м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25.

Відтак, відповідач самовільно використовує земельну ділянку площею 18 кв.м. за адресою м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25.

Посилання відповідача на те, що спірний кіоск розташований на земельній ділянці, що перебувала у постійному користування ТОВ “Взуття”, яке, в свою чергу, уклало з відповідачем договір про надання торгового місця, не приймаються судом.

По-перше, поняття торгове місце передбачене абзацом третім пункту 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. № 57/188/84/105, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за № 288/6576, та стосується площі ринку, відведеної для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

По-друге, рішенням Мелітопольської міської ради 5 скликання №1/23 від 02.06.2006р. ТОВ “Взуття” було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,53 га.

Згідно листу Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” Запорізької регіональної філії Мелітопольського міського відділу територія площею 0,5373 га, яка раніше (до прийняття рішення Мелітопольської міської ради №1/23 від 02.06.2006р.) перебувала у постійному користуванні ТОВ “Взуття”, в тому числі й земельна ділянка площею 0,0018 га, зайнята ТОВ “Преса”.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно зі ст. 10, п.34 ч.1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

“...34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;...”

Відповідно до розділу 10 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, спірна земельна ділянка підлягає поверненню на користь позивача –Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Однак, пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 16 січня 2009 року N 901-VI “Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси”, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування тимчасово, до схвалення відповідного закону:

зобов’язується припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності, а також про знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової інформації.

За таких обставин, в задоволенні вимоги прокурора і позивача про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 18 кв.м. за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 25 шляїхом знесення розташованого на вказаній земельній ділянці кіоску та повернути її за належністю Мелітопольській міській раді у стані, придатному для подальшого використання, слід відмовити.

Заперечення позивача в цій частині з огляду на те, що вказаний мораторій на спірні правовідносини не розповсюджується, спростовуються наступним.

Конструкція п.1 постанови Верховної Ради України від 16.01.2009р. N 901-VI “Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси” свідчить про те, що

1)          органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування;

2)          тимчасово, до схвалення відповідного закону;

3)          зобов’язується припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності

4) зобов’язується припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової інформації.

Цілком очевидно, що дія мораторію щодо вказаних кіосків застосовується саме у зв’язку з тим, що ці кіоскі займають місце не на законних підставах. Оскільки введення мораторію про заборону знесення вищенаведених кіосків, які розміщені на законних підставах, не потрібно.

В той же час, заборона виселення (а не знесення) редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними приміщень державної та комунальної власності стосується тільке лише тих редакцій та закладів культури, які займають приміщення на законних підставах.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Між позивачем та відповідачем відсутній відповідний договір на оренду спірної земельної ділянки.

Проте, сам відповідач не заперечує, і в судовому засіданні, визнав факт використання земельної ділянки.

Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області від 08.11.2007р. № 1/6 ТОВ “Преса” було відмовленно у наданні згоди на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по пр. 50-річчя Перемоги, 25 та вул. Кірова, 28 в м. Мелітополь Запорізької області, у зв’язку з тривалим порушенням земельного законодавства, а саме використання земельних ділянок без правових підстав.

Не оформлення відповідачем належним чином документів на право оренди (користуванння) земельною ділянкою не звільняє відповідача від уплати суми шкоди, спричиненої фактичним використанням спірної земельної ділянки.

Згідно розрахунку Управління з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (т.1, а.с.17) розмір шкоди в даному випадку складає 81, 16 грн.

Вказаний розрахунок відповідає Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 та Методичним рекомендаціям “Щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель 12.09.2007р. №110.

Перевіривши наданий суд розрахунок, суд знаходить його обґрунтованим.

За таких обставин, вимога прокурора і позивача про стягнення з відповідача суми 81,16 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Преса” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 1-А, код ЄДРПОУ 32475273) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Мелітополь Запорізької області, 240620, банк отримувача: ГУДК у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34676932; р/р 31512921700013, призначення платежу: “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”) 81 (вісімдесят одну) грн. 16 коп. шкоди.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Преса” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 1-А, код ЄДРПОУ 32475273) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677154, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) 187 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. держмита.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Преса” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 1-А, код ЄДРПОУ 32475273) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677154, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя: В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –30.10.2009р.