Рішення № 6775317, 23.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.09 Справа № 10/390/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13», м. Запоріжжя

до відповідача Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя

          Суддя Алейникова Т. Г.

Представники:

від позивача: Волік М.О., довіреність від 17.09.2009р.

від відповідача: Колодій А.О., довіреність від 14.10.2009р.

В судовому засіданні 23.10.2009 року господарським судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13»221 059,58 грн. суми основного боргу; 31646,29 грн. втрат від інфляції; 5705,15 грн. суми 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що ТОВ «АТП 08-13»з КП «ЕЛУАШ»укладено договір перевезення № 27/02/06 від 27 лютого 2006 р. Відповідно до умов цього договору позивач зобов’язався виконувати послуги по автоперевезенню вантажів згідно зі специфікацією, а відповідач виконувати оплату за виконанні послуги з перевезення вантажу в безготівковій формі протягом п’яти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Позивач зазначає, що відповідач не виконує обов’язок за договором № 27/02/06 від 27.02.2006р. щодо своєчасної та повної оплати наданих йому послуг, внаслідок чого сума заборгованості на момент подачі позову до суду складає 221059,58 грн. Також, посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 31646,29 грн. суми інфляційних витрат, 5705,15 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 20, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 15, 16, 96, 509, 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. У відзиві на позовну заяву зазначив, що із сумою 221059,58 грн. основного боргу та 5705,15 грн. суми 3% річних він погоджується у повному обсязі. Додатково відповідач зазначив, що позивачем невірно розраховано розмір втрат від інфляції та надав власний розрахунок, відповідно до якого втрати від інфляції становлять 30064,06 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13»та Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»укладено договір № 27/02/06, відповідно до якого позивач зобов’язався виконувати послуги по автоперевезенню вантажів, згідно зі специфікацією, а відповідач зобов’язався виконувати оплату за виконанні послуги з перевезення вантажу в безготівковій формі протягом п’яти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

В період з березня 2008 року по вересень 2008 року (включно) позивачем здійснено перевезення вантажів на загальну суму 1385472,54 грн., що підтверджується, зокрема, наданими позивачем первинними документами (талони замовника, товаротранспортні накладні), фінансовими документами (актами та реєстрами виконаних робіт, податковими накладними) та не спростовується відповідачем.

30 вересня 2008 року сторони по справі склали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого підтверджується факт отримання відповідачем послуг на загальну суму 1385472,54 грн. та зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2008р. становить 476059,58 грн.

У період з 30.09.2008р. по 11.08.2009р. відповідачем по справі здійснено часткове погашення суми заборгованості.

Судом встановлено, що станом на 11 вересня 2009 року сума загальної заборгованості відповідача за отриманні послуги перевезення становить 221059,58 грн., що підтверджується представниками сторін по справі та наданим Актом взаємних розрахунків.

Частиною 1 ст. 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач в повному обсязі не виконав взяті на себе договірні зобов’язання в частині розрахунків за перевезений позивачем вантаж, у зв’язку з чим порушив умови укладеного між сторонами договору.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач надав власний розрахунок втрат від інфляції, відповідно до якого їх розмір становить 30064,06 грн., а господарський суд ретельно перевірив та встановив, що дійсно втрати від інфляції складають 30064,06 грн., а розмір 3-х процентів річних на суму основного боргу складає 5705,15 грн.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи доведено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає розмір 221 059,58 грн. основного боргу, 30 064,06 грн. витрат від інфляції, 5 705,15 грн. 3-х відсотків річних, то позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Окрім вказаного вище, відповідач у відзиві на позовну заяву просить розстрочити виконання рішення рівними частинами до 31.12.2009р.

В обґрунтування вищезазначеної вимоги відповідач зазначає, що відповідно до статуту Комунальне підприємство «ЕЛУАШ»здійснює поточний середній, капітальний ремонт і утримання автошляхів, що знаходяться на балансі районних адміністрацій м. Запоріжжя. Саме на виконання міської програми з ремонту автомобільних шляхів були замовлені авто послуги у позивача.

Основним замовником робіт та послуг, які надаються КП «ЕЛУАШ»є Управління комунального господарства Запорізької міської ради. Враховуючи, що бюджет, прийнятий Запорізькою міською радою на 2008 рік був дефіцитним, КП «ЕЛУАШ»не мало можливості розрахуватися з позивачем за надані автомобільні послуги вчасно, що призвело до виникнення заборгованості. На підтвердження наведеного відповідач додав звіт про фінансові результати за 2008 рік, в якому зазначено, що КП «ЕЛУАШ»за результатами року має збитки у розмірі 6 200 000 грн.

Основним прибутком підприємства є фінансування з бюджету міста Запоріжжя.

Додатково зазначає, що роботи, які виконує відповідач є стратегічно важливими для м. Запоріжжя. На теперішній час КП «ЕЛУАШ»не має можливості погасити заборгованість перед ТОВ «АТП 08-13», а виконання рішення суду призведе до блокування усіх рахунків відповідача виконавчою службою, що в свою чергу унеможливить здійснення господарської діяльності. До того ж, враховуючи мораторій на відчуження майна комунальних та державних підприємств, відсутність розстрочення виконання рішення призведе до неможливості виконання рішення по даній справі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, в тому числі, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючі тяжкий фінансовий стан підприємства, господарський суд при прийнятті рішення, користуючись своїм правом, вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду по даній справі строком на 2 місяці.

Судові витрати у справі покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»(69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23; р/р 260030460001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, ЄДРПОУ 31823546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13»(69035, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 159, кв. 12; р/р 26008050100037 у філії ЗД ТОВ УКБ «Камбіо», МФО 373276, ЄДРПОУ 31037004) суму основного боргу в розмірі 221 059,58 грн., суму індексу інфляції за весь час прострочення невиконання грошового зобов’язання в розмірі 30 064,06 грн., суму 3% річних нарахованих на загальну суму заборгованості –5 705,15 грн., а всього 256828,79 грн., з наданням розстрочки виконання рішення суду строком на 2 (два) місяці з помісячною платою відповідно до наступного графіку: листопад 2009 року –128 414,40 грн., грудень 2009 року –128 414,39 грн. Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»(69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23; р/р 260030460001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, ЄДРПОУ 31823546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13»(69035, м. Запоріжжя, просп. Леніна, буд. 159, кв. 12; р/р 26008050100037 у філії ЗД ТОВ УКБ «Камбіо», МФО 373276, ЄДРПОУ 31037004) судові витрати в сумі 2568,29 державного мита, 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                         Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 29.10.09