
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 липня 2017 року м. Київ К/800/22694/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про перерахунок основного щомісячного довічного грошового утримання,
в с т а н о в и в :
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2017 року позов задоволено. Зобов'язано Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 основного щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90 відсотків від грошового утримання працюючого судді та виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного грошового утримання.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року змінено рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання здійснити перерахунок призначеного позивачу основного щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі представник Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області просить змінити судове рішення апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції. Зазначає, що після перевірки особової справи позивачу зараховано до загального стажу період проходження військової служби.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.
Частиною третьою статті 141 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року №1-8/2016) передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За приписами частини першої статті 135 цього Закону, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини другої статті 43 Закону № 2862-XII (в редакції Закону України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII), до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545), стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, стаж роботи позивача на посаді судді, з урахуванням періоду проходження строкової військової служби, складає 25 років 8 місяці 15 днів, що дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про перерахунок основного щомісячного довічного грошового утримання.
Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець
Судове рішення № 67750397, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.07.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 683/233/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: