Ухвала суду № 67749750, 14.07.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.07.2017 227/2150/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хоменко Д.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Добропіллявугілля» шахта «Білицька», ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», про відшкодування заборгованості за побутове вугілля, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2017 року гр.ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою про відшкодування заборгованості за побутове вугілля, зобов’язання вчинити певні дії.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.2 ч.5 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України , ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року

№3674-VI (далі за текстом – Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст.5 Закону передбачено, що серед інших категорій осіб від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі .

Частиною 3 ст.6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Всупереч приписам п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачем не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру станом на дату звернення до суду, зокрема:

-п.3 резолютивної частини позовної заяви містить вимогу про компенсацію вартості вугілля – 42 тони, 7 автомобілів дров, між тим не вказано вартість заявленої компенсації;

-п.5 резолютивної частини позовної заяви містить вимогу про зобов’язання відповідача відновити: вугільник, сарай, гараж, паркан, між тим, не вказано вартість заявленого відновлення;

Водночас, суд зауважує, що всупереч приписам ч.3 ст.6 Закону, позивачем не сплачено судового збору за позовними вимогами як майнового так і немайнового характеру, а саме: пункти 3,4 (майнові вимоги) та п.5,7(немайнові вимоги) резолютивної частини позовної заяви.

Окремо суд зауважує, що позов подано до двох відповідачів – юридичних осіб, але вимоги позовної заяви сформульовані таким чином, що неможливо встановити до якого саме із відповідачів спрямована вимога, зокрема це стосується таких пунктів позовної заяви як: 3,5,7.

Вимога, викладена в пункті 4 позову, взагалі не звернена до жодного з відповідачів, тому суду неможливо встановити до якого відповідача звернута вимога.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач з метою усунення вищевказаних недоліків повинен надати до суду належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням чітко сформульованих позовних вимог до одного чи обох відповідачів та визначенням ціни позову (за кожною матеріальною вимогою і загальної ціни позову, що складається з матеріальних і нематеріальних вимог), та квитанцію про сплату судового збору за поданий позов.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст.119,121, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Добропіллявугілля» шахта «Білицька», ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», про відшкодування заборгованості за побутове вугілля, зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання заявником ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз’яснити, що у разі не виправлення недоліків у вказаний строк позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Є. Хоменко