Рішення № 67749469, 11.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/97/16-5/67/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 Справа № 908/2738/16

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал” (69002, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2)

про стягнення 9 487,21 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52 від 19.06.2017

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2505 від 27.04.2017

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2017 рішення Господарського суду Запорізької області від 22.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 908/2738/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2017 справу № 908/2738/16 передано на розгляд судді Проскурякова К.В.

Ухвалою суду від 11.05.2017 справу №908/2738/16, номер провадження – 33/97/16 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження – 33/97/16-5/67/17, судове засідання призначено на 31.05.2017. Ухвалою суду від 31.05.2017 розгляд справи відкладався. У судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви. У судовому засіданні 11.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: позивачем було проведено технічне обстеження водопровідних та каналізаційних мереж відповідача, за результатами якого складено акт №621/1 від 14.10.2013, в якому зазначено, що 07.10.2013 актом № 606 ТИ було зафіксовано факт експлуатації відповідачем приладу обліку холодної води марки КВ 1,5 із простроченою датою державної повірки, що є порушенням п. 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. На підставі вказаного акту, позивачем було складено акт від 14.10.2013 № 65/3, в якому визначено розрахунковий період безоблікового водокористування, а саме: з 01.10.2013 по 14.10.2013 на суму 9487,21грн. У зв’язку із відмовою від підпису та отриманням екземпляру акту позивачем було відправлено на адресу відповідача акт №65/3 від 14.10.2013. Заборгованість відповідачем не сплачена. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 629 Цивільного кодексу України. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Суду надано письмовий відзив, відповідно до якого: Пунктом 3.2.3. договору передбачено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений водоканал термін або розміщенні абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням «Привал користування …», «Правил експлуатації …» водопостачання абонента вважається без обліковим, а витрати води і об’єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6. та 21.5 «Правил користування …», починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла. Абзацом 2 п. 3.2.5. договору передбачено, що при виявленні представником Водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об’єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6. та 21.5. «Правил користування …», з дня складення акту, в якому зафіксоване порушення. Актом № 606 ТИ від 07.10.2013 зафіксовано порушення: експлуатація лічильника води з простроченим строком повірки та зафіксовані показання лічильника води станом на 07.10.2013. На момент спірних правовідносин п. 9.6. та 21.5 «Правил користування …» втратили чинність. Зміни до договору щодо користування Правилами № 190 не вносились, а отже посилання позивача на Правила № 190 є безпідставним. спільним наказом Держспоживстандарту України, Міністерства промислової політики та Державного комітету з питань житлово-комунального господарства (№141/212/91 від 15.06.2005) для всіх лічильників води з 01.01.2005 встановлений міжповірочний інтервал 3 роки. Пунктом 5 даного наказу ДП “Укрметртестстарт” доручено провести випробування лічильників води прискореним методом для підтвердження можливості подальшого збільшення міжповірочного інтервалу. Науково-технічна комісія Держсноживстандарту (протокол № 2 від 30.05.2005) визначила, що міжповірочні інтервали, установлені за результатами прискорених випробувань, поширюються на всі зразки лічильників, які випущені з виробництва після державних контрольних випробувань, які передували рішенню НТК про збільшення міжповірочного інтервалу цих лічильників. А саме, Протоколом № 4 від 20.09.2006 для лічильників КВ-1,5 міжповірочний інтервал встановлюється в 4 роки. 01.10.2013 відповідач звернувся до позивача з проханням надати дозвіл на зняття приладу обліку. Актом № 621 ТИ від 14.10.2013 встановлено, що відповідачем встановлений прилад обліку КВ 1,5 № 007514. Вказаний прилад обліку приймається в експлуатацію та опломбовується. Строк повірки не перевищував 1 місяця. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2006 між Комунальним підприємством «Водоканал» (далі - Водоканал) та Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - Абонент), був укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 65/3 (далі — Договір), за умовами якого, Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: гуртожиток, вул. Уральська, 45.

Пункт 3.2.1 Договору встановлює обов’язок Абонента своєчасно оплачувати Водоканалу послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з договором та нормативними документами, вказаними у п. 1.1 Договору.

Пунктом 3.2.3 Договору передбачено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений Водоканалом термін або розміщенні Абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням “Правил користування...”, “Правил експлуатації...” водопостачання Абонента вважається безобліковим, а втрати води і об’єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 “Правил користування...”, починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Відповідно до п. 5.1 Договору основним документом на оплату є акт. Акти виписуються 30-31 числа кожного місяця. Абонент зобов’язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі, вказаний в акті. Якщо Абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов’язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

У відповідності до п. 6.1 Договору Сторони несуть відповідальність за невиконання зобов’язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому Договорі нормативними документами.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, як і доказів укладення нового договору, а отже його умови є чинними на момент розгляду справи судом.

Як вбачається з акту № 606 ТИ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення від 07.10.2013, Абонент – відповідач споживає питну воду від мережі КП “Водоканал”. Витрати води визначаються приладами обліку на вводі – КВ 1,5г, держповірка 3 квартал 2009. Прилад обліку припломбовано до трубопроводу пломбою КП “Водоканал” “ЗАЛ 202681”. Строк держповірки приладу обліку КВ 1,5г закінчився 30.09.2012 та прилад експлуатується після закінчення строку держповірки.

14.10.2013 Водоканалом було проведено технічне обстеження водопроводу та каналізації Абонента (ПрАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”) та складено акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 621/1 ТИ від 14.10.2013, в якому зазначено, що 07.10.2013 актом № 606 ТИ було зафіксовано факт експлуатації Абонентом приладу обліку холодної води марки КВ 1,5г з простроченою датою держповірки, тобто з порушенням 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, п. 10.3.7 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, ч. 2 ст. 28 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, а також п. 3.2.3 договору № 65/3 від 01.06.2006. Об’єм води складає 84,792м.куб/добу. Розрахунковий період становить з 01.10.2013 по 14.10.2013. Таким чином, об’єм води за період з 01.10.2013 по 14.10.2013 становить 84,792 м.куб. х 14д = 1187,088 м.куб.

Акт № 621/1 ТИ від 14.10.2013 підписано представником КП “Водоканал”. Абонент (ПрАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”) з актом ознайомлений, але від підпису відмовився.

На підставі акту технічного обстеження № 621/1 ТИ від 14.10.2013, був виставлений акт № 65/3 від 14.10.2013 на суму 12293,48 грн.

Листом (вих. № 17447 від 30.10.2013) на адресу відповідача були направлені акти від 14.10.2013 № 65/3 та № 621/1 ТИ.

05.11.2013 позивачем на адресу відповідача був направлений лист (вих. № 17899), в якому зазначено, що у зв’язку з тим, що в акті № 65/3 від 14.10.2013 на період з 01.10.2013 по 14.10.2013 на суму 12293,48 грн. невірно застосований тариф по категорії населення на послуги водопостачання та водовідведення, акт необхідно вважати недійсним. При цьому, відповідачу було надіслано акт № 65/3 від 14.10.2013 на період з 01.10.2013 по 14.10.2013 на суму 9487,21 грн.

Оскільки відповідач не оплатив нараховану актом № 65/3 від 14.10.2013 суму 9487,21 грн., то позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 9487,21 грн., у якості заборгованості за безоблікове водокористування, що є предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

В п. 1.1 Договору сторони погодили, що вони керуються Законом України “Про питну воду та питне постачання” від 10.01.2002 №2918-ІІІ, діючими “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України”, затвердженими наказом Держжиткомгоспа України від 01.07.1994 №65, “Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, “Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів”, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 26.04.2002 № 402/6690, “Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя”, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.2003, “Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків” від 20.12.1993, ГОСТом на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, СНІП 2.04.02-84, “Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України” КДП 204-12 Укр 242-95.

Так, станом на час проведення технічного обстеження водопроводу відповідача, порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення регулювався Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування № 190), пунктом 1.1 яких встановлено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Правила користування № 190 є обов’язковими для застосування та виконання, як учасниками правочину, так і судом під час розгляду спору.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування № 190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.4 вказаних Правил № 190 визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин сторін, засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Відповідно до п. 5.14 Правил користування № 190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджуються свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією.

При виконанні зобов’язань за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, з метою обліку спожитої води, визначення її вартості, учасники правочину використовують покази засобу обліку води, який повинен відповідати встановленим нормам.

Частиною 2 ст. 28 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” унормовано, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Показчиком 2012 “Засоби вимірювальної техніки, занесені до державного реєстру України" затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України міжповірчий термін лічильників холодної та гарячої води кристальчастих типу Січ-15м-х, результати вимірів яких використовуються під час розрахунків в сфері побутових та комунальних послуг, встановлено 3 (три) роки.

Як слідує з актів технічного обстеження водопроводу, водомір встановлений на вводі. Держповірка водоміру – 3 квартал 2009. Строк держповірки сплив 30.09.2012.

Разом з тим, пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України № 30 від 05.07.1995, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин сторін, встановлено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

В даному випадку за договором № 65/3 від 01.06.2006, укладеного між сторонами, виробником є Комунальне підприємство “Водоканал” – позивач у справі.

Відповідно до п. 3.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з центрального водопостачання та водовідведення, погоджених головою Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, головою Антимонопольного комітету України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 за № 1468/21780, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин сторін, суб’єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрології атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

Таким чином, контролювати термін повірки та вчиняти дії щодо періодичної повірки засобу обліку води покладено на суб’єктів господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, тобто на позивача.

На підприємства, організації та фізичних осіб покладений обов'язок своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Правила користування № 190 та інші норми законодавства, що діяли на момент перевірки, не містять норми, яка передбачає, що виробник у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води має проводити розрахунок витрат води згідно з п. 3.3 Правил користування №190, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Позивач не довів, що використання неповіреного засобу обліку є порушенням правил експлуатації водолічильних вузлів, за яке згідно діючого законодавства можливе застосування розрахунку обсягу води розрахунковим способом.

Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постановах від 01.10.2015 у справі № 909/1093/14 та від 23.12.2015 у справі №908/3025/15.

Відповідно до п. 5.1 Договору основним документом на оплату є акт.

Позивач здійснив розрахунок вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за спірний період (з 01.10.2013 по 14.10.2013) з дня виписки останнього рахунку на оплату до дня фіксації порушення.

Акт на оплату не містить даних про факт проведення уповноваженими представниками позивача контрольної перевірки технічного стану водопровідних мереж абонентів, виявлення/встановлення будь-яких порушень, зокрема, порушення міжповірочного інтервалу встановленого приладу обліку, зазначення терміну усунення виявлених порушень. Тобто це акт на оплату, який не є актом, що фіксує безоблікове користування водою.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил користування № 190 передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Згідно з п. 3.2 Правил користування № 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Отже, самовільне водоспоживання - це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо). Самовільне приєднання до систем водопостачання – приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.

Аналіз пункту 3.3 Правил користування № 190 свідчить про надання Водоканалу права здійснення розрахунку витрат води у разі встановлення факту безоблікового водокористування абонентом або самовільного приєднання до систем водопостачання.

Позивач доказів самовільного приєднання відповідачів до системи водопостачання або самовільного водокористування та наявності правових підстав застосування положень пунктів 3.3, 3.4 Правил користування не надав і вказаного факту не довів.

В актах технічного обстеження водопроводу не зазначено, що пломби на засобі обліку не збережені. Таким чином, механічних або інших втручань в роботу лічильника не здійснювалося, що, в свою чергу, спростовує факт безоблікового споживання води абонентом.

Позивачем не доведено, що експлуатація засобу вимірювальної техніки (приладу обліку) із порушенням міжповірочних інтервалів свідчить про неможливість стверджувати про технічну придатність облікового приладу, та стверджувати про правильність і точність вимірювань.

Пунктом 5.14 Правил користування № 190, на який посилається позивач у якості підстави для визначення обсягу втрат води розрахунковим способом, встановлено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджуються свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Тобто положеннями вказаного пункту законодавець передбачив відповідальність підприємств, організацій та фізичних осіб саме за перевищення тривалості повірки приладу, а не за порушення строків подачі ними засобів вимірювальної техніки на повірку, що має місце в даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.05.2015 у справі № 908/5707/14, від 28.05.2015 у справі № 908/5606/14 та від 23.12.2015 у справі № 908/3025/15.

В даному випадку позивач визначив у якості спірного періоду, за який проведено нарахування води розрахунковим способом, не період проведення повірки, а інший період.

За таких обставин норма 5.14 Правил користування № 190, на яку посилається позивач у якості підстави позову, неправомірно застосована позивачем для визначення обсягу води розрахунковим способом за спірний, вказаний у позові, період.

Крім цього, спільним наказом Держспоживстандарту України, Міністерства промислової політики та Державного комітету з питань житлово-комунального господарства (№141/212/91 від 15.06.2005) для всіх лічильників води з 01.01.2005 встановлений міжповірочний інтервал 3 роки.

Пунктом 5 даного наказу ДП “Укрметртестстарт” доручено провести випробування лічильників води прискореним методом для підтвердження можливості подальшого збільшення міжповірочного інтервалу.

Науково-технічна комісія Держсноживстандарту (протокол № 2 від 30.05.2005) визначила, що міжповірочні інтервали, установлені за результатами прискорених випробувань, поширюються на всі зразки лічильників, які випущені з виробництва після державних контрольних випробувань, які передували рішенню НТК про збільшення міжповірочного інтервалу цих лічильників.

А саме, Протоколом № 4 від 20.09.2006 для лічильників КВ-1,5 міжповірочний інтервал встановлюється в 4 роки.

Крім того, відповідно до роз'яснень, наведених на офіційних сайтах ДП “Укрметртестстандарт” та сайтів регіональних центрів стандартизації, метрології та сертифікації, встановленні: міжповірочний інтервал на лічильник води крильчастий КВ -1,5 становить 4 роки.

Також, згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.03.2013 № 308 "Про затвердження переліку типів засобів вимірювальної техніки та внесення змін до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки", міжповірочний інтервал Лічильників води крильчасті КВ-1,5, КВ-1,5і виробництва ВАТ "Електротермометрія" м.Луцьк, номер згідно з Державним реєстром засобів вимірювальної техніки У333-11, до якого належить спірний лічильник води, становить 3 або 4 роки.

Як вбачається з матеріалів справи, по майданчику відповідача: гуртожиток, вул. Уральська, 45, встановлено лічильник води крильчастий КВ-1,5.

Актом технічного обстеження водопроводу встановлено, що термін державної повірки приладу обліку закінчився. Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень надано паспорт на лічильник води крильчастий КВ-1,5 № 007514, відповідно до якого вбачається, що останній виготовлено 01.04.2012, у зв’язку з чим міжповірочний інтервал для даного приладу обліку становить 4 роки та вказаний прилад обліку потребує державної повірки зі спливом вказаного строку. Вказаний строк сплив 30.09.2013 та листом № 40 від 01.10.2013 відповідач звернувся до КП «Водоканал» з проханням направити представника КП «Водоканал» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Уральська, 45 для зняття пломб з шафи обліку в зв’язку з необхідністю держповірки лічильника холодної води.

Проте, як вказано вище, 07.10.2013 КП «Водоканал» було складено акту № 606 ТИ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення, в якому зазначено, що Абонент – відповідач споживає питну воду від мережі КП “Водоканал”. Витрати води визначаються приладами обліку на вводі – КВ 1,5г, держповірка 3 квартал 2009. Прилад обліку припломбовано до трубопроводу пломбою КП “Водоканал” “ЗАЛ 202681”. Строк держповірки приладу обліку КВ 1,5г закінчився 30.09.2012 та прилад експлуатується після закінчення строку держповірки.

14.10.2013 Водоканалом було проведено технічне обстеження водопроводу та каналізації Абонента (ПрАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”) та складено акт технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 621/1 ТИ від 14.10.2013, в якому зазначено, що 07.10.2013 актом № 606 ТИ було зафіксовано факт експлуатації Абонентом приладу обліку холодної води марки КВ 1,5г з простроченою датою держповірки, тобто з порушенням 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, п. 10.3.7 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, ч. 2 ст. 28 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, а також п. 3.2.3 договору № 65/3 від 01.06.2006. Об’єм води складає 84,792м.куб/добу. Розрахунковий період становить з 01.10.2013 по 14.10.2013. Таким чином, об’єм води за період з 01.10.2013 по 14.10.2013 становить 84,792 м.куб. х 14д = 1187,088 м.куб.

Пунктом 3.2.3. договору передбачено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений водоканал термін або розміщенні абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням «Привал користування …», «Правил експлуатації …» водопостачання абонента вважається без обліковим, а витрати води і об’єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6. та 21.5 «Правил користування …», починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Абзацом 2 п. 3.2.5. договору передбачено, що при виявленні представником Водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об’єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6. та 21.5. «Правил користування …», з дня складення акту, в якому зафіксоване порушення.

Актом № 606 ТИ від 07.10.2013 зафіксовано порушення: експлуатація лічильника води з простроченим строком повірки та зафіксовані показання лічильника води станом на 07.10.2013.

Проте, вже 14.10.2013 відповідачем було встановлено повірений лічильник води.

Виходячи з чого, з боку відповідача умови договору, а саме п.3.2.3, порушені не були, а відтак заявлені вимоги позивача щодо стягнення боргу за безоблікове водокористування є безпідставними. Пункти 9.6. та 21.5 «Правил користування …» на момент виникнення спірних правовідносин втратили чинність. Зміни до договору не вносились. Строк держповірки лічильника води не перевищував одного місяця. Відповідно до п. 5.14. Правил користування № 190, на який посилається позивач у якості підстави для визначення обсягу втрат води розрахунковим способом, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджуються свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими.

Судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 14.07.2017.