Постанова № 67749197, 13.07.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Богатиря К.В.,

секретар судового засідання: Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за довіреностями,

від відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод”

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2017 року

по справі №916/156/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод”, Одеська обл., м.Арциз

до Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”, м.Одеса

про скасування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” про скасування штрафних санкцій у розмірі 15 550,39 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2016р.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення відповідачем порядку та підстав нарахування двократної вартості за спожиту електричну енергію понад норму, передбачену договором про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р.

Згідно заяви від 17.02.2017р. ТОВ „Молокозавод” просив суд скасувати штрафні санкції у розмірі 15 550,39 грн. за перевищення ліміту споживання електричної енергії та стягнути з ПАТ „Одесаобленерго” збитки у розмірі 12 027,00 грн., завдані безпідставним припиненням постачання електричної енергії на об’єкти позивача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.04.2017 року по справі №916/156/17 (суддя Желєзна С.П.) відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Молокозавод” в частині скасування штрафних санкції у розмірі 15 550,39 грн. за перевищення ліміту споживання електричної енергії, а також про відсутність складу цивільного правопорушення в діях відповідача, а, отже, і про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 12 027,00 грн., які були кваліфіковані позивачем як збитки.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати, посилаючись на порушенням судом Правил користування електричної енергії, без урахування норм чинного законодавства.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що суд першої інстанції зробив висновок тільки на підставі п.6.42 ПКЕЕ, без врахування норм всього розділу 6 ПКЕЕ.

Апелянт вважає, що судом не прийнято до уваги те, що працівники відповідача в особі Арцизької РЕМ не прийняли заяву позивача про коригування договірної величини споживання електричної енергії, при цьому 30.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом про оскарження дій відповідача, не зважаючи на те, що договором передбачено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається період з 1 числа до останнього числа поточного місяця.

Скаржник зазначає, що звертався до відповідача з листом від 30.11.2016 року з проханням не застосовувати штрафні санкції за перевищення ліміту споживання електричної енергії в листопаді 2016 року. При цьому, станом на 29.11.2016 року за позивачем залишалась передоплата в сумі 21676,05 грн., цієї суми було достатньо для оплати донарахованої електроенергії.

Скаржник вважає, що відповідно до п.4.4 ПКЕЕ, датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електроенергії, в даному випадку датою коригування є 30.11.2016 року.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що протокол засідання комісії ПАТ «Одесаобленерго» прийнято без належного повідомлення позивача про час і дату засідання комісії, а за наслідком прийняття рішення надано лише рахунок-фактуру, без протоколу та розрахунку величини вартості спожитої електроенергії.

Поряд з викладеним, скаржник просить зменшити штрафні санкції, посилаючись на відсутність понесених збитків ПАТ «Одесаобленерго» в особі Арцизького РЕМ.

Щодо стягнення збитків апелянт наголошує, що має право не сплачувати виставлений рахунок до вирішення питання щодо законності прийнятого рішення комісії в судовому порядку, однак відповідач 26.01.2017 року відключив ТОВ «Молокозавод» від постачання електроенергії., чим нанесено збитки у розмірі 12 027 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «ЕК Одесаобленерго» заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що правомірно нараховано споживачу двократну вартість спожитої електроенергії понад договірну величину, оскільки споживач не звернувся своєчасно із заявою про коригування договірної величини до закінчення розрахункового періоду.

В судовому засіданні 13.06.2017 року представники апелянта наполягали на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції, представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно ст.85 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.08.2007р. між відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (Постачальник) та ТОВ „Молокозавод” (Споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії №АР 52, відповідно до розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка продажу електричної енергії – межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком „ОСОБА_3 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” між Постачальником та Споживачем або інша обумовлена окремим додатком до договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту – Закон України „Про електроенергетику”) постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору . Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Розділом 5 договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р. сторонами по справі було передбачено порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Положеннями абзацу 1 п. 5.1, п. 5.2 договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р. передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розміри очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку „Обсяги постачання електричної енергії споживачу”). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком до договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу” є договірними величинами споживання електричної енергії.

Згідно з абзацом 1 п. 4.2 Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 „Про затвердження Правил користування електричною енергією” (з наступними змінами доповненнями, далі по тексту – Правила користування електричною енергією) відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15 % обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору

Відповідно до п. 5.5 договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р. Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеному у додатку „Порядок розрахунків” до цього договору, звернутись письмово до Постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та граничної величини електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у Постачальника електричної енергії.

Так, абзацом 1 п. 1 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р. передбачено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається період з 1 числа до останнього числа поточного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважаються прирівняними (а.с.67).

Згідно з п. 5.7 договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р., перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії.

Додатком №1 до договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р. сторонами було визначено договірні величини споживання електричної енергії по місяцям 2016р. на підставі поданої позивачем заяви від 30.10.2015р., з якого вбачається, що обсяг постачання електричної енергії Споживачу, що постачатиметься у листопаді 2016р. складає 75 тис. кВт. год. (а.с.57).

Умовами п. 3 додатку №1 до договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р. встановлено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до зазначеного у додатку „Порядок розрахунків” до договору розрахункового дня, звернутись до Постачальника електричної енергії із заявою на коригування договірної величини споживання електричної енергії. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення Споживача у Постачальника електричної енергії.

Крім того, абзацом 1 п.4, п.5 додатку №1 до договору про постачання електричної енергії №АР 52 від 01.08.2007р. передбачено, що договірні величини споживання електричної енергії на кожен місяць, визначені цим додатком, можуть бути скориговані Постачальником електричної енергії не вище максимально припустимого обсягу споживання електричної енергії при виконання Споживачем наступних умов: надання Постачальнику електричної енергії письмового звернення згідно з п. 3 цього додатку; виконання оплати обсягу електричної енергії на розрахунковий період з урахуванням обсягу коригування у відповідності до умов, визначених у додатку „Порядок розрахунків” до договору до дати звернення.

У випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності Споживач несе відповідальність згідно з частинами 6 і 7 стаття 26 Закону України „Про електроенергетику”.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2016р. ТОВ „Молокозавод” звернулось до ПАТ „Одесаобленерго” із заявою, в якій просило відповідача не застосовувати штрафні санкції за перевищення ліміту споживання електричної енергії у листопаді 2016р. Окрім того, у вказаній заяві позивач зазначав, що обсяги спожитої електричної енергії у листопаді були оплачені в строк до 25.11.2016р. Несвоєчасне подання заяви на коригування обсягів споживання, за твердженням позивача було пов’язано із відрядженням відповідального працівника.

До заяви додані копія наказу на відрядження ОСОБА_5 з 27.11.16 по 29.11.16р., копія посвідчення на відрядження, копія договору поставки з ТОВ «Баранський» (а.с.30-36).

07.12.2016р. ПАТ „Одесаобленерго” листом №210/03-1165 було повідомлено ТОВ „Молокозавод” про перевищення останнім договірних величин споживання електричної енергії у листопаді 2016р., а саме: повідомлено про допущене перевищення договірних величин на 7 894 т. кВт. год., що за переконанням відповідача, є підставою для застосування до позивача відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”. Варто зазначити, що розмір двократної вартості величини, на яку було перевищено договірне споживання, був визначений у рахунку-фактурі №52/1 від 30.12.2016р., який позивач отримав 30.12.2016р. (а.с.77).

03.01.2017р. ПАТ „Одесаобленерго” у заяві №101/19/03-27 повідомило позивача, що штрафні санкції, а саме: двократна вартість спожитої електричної енергії, що перевищила очікуваний обсяг споживання у листопаді 2016р., є правомірними та обґрунтованими, оскільки позивачем не було подано у встановлений у договорі строк заяву на коригування договірної величини.

Не погодившись з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 15 550,39 грн., ПАТ «Одесаобленерго» в особі Арцизького РЕМ, ТОВ „Молокозавод” звернулось до господарського суду Одеської області.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Приписами ч. 2 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Абзацами 1 та 3 п. 4.4 Правил користування електричною енергією визначено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи та встановлені фактичні обставини справи, зазначає, що споживачем електричної енергії ТОВ «Молокозавод» не було виконано п.п.3,4 додатку 1 до договору, та не було подано до Арцизького РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» не пізніше ніж за день до розрахункового дня – тобто до 1 грудня 2016 року – заяву про коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Колегія суддів зазначає, що заява ТОВ «Молокозавод», подана 30.11.2016 року до ПАТ «Одесаобленерго» не являється заявою на коригування договірної величини споживання електричної енергії, а прохання не застосовувати штрафні санкції за перевищення ліміту споживання електроенергії не передбачено чинним законодавством.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що наслідком такої бездіяльності стало нарахування з боку відповідача позивачу двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.

При цьому, судова колегія відхиляє доводи апелянта про наявність станом на 30.11.2016 року передоплати у розмірі 61 676,05 грн. за електричну енергію, що, за переконанням позивача, свідчить про відсутність підстав для нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, оскільки, коригування договірної величини споживання електричної енергії можливе у випадку завчасного подання відповідної заяви з дотриманням умов договору та Правил користування електричною енергією, чого позивачем зроблено не було.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Молокозавод” в частині скасування штрафних санкцій у розмірі 15 550,39 грн. за перевищення ліміту споживання електричної енергії.

Дослідивши доводи апелянта та законність рішення суду першої інстанції в частині стягнення збитків, судова колегія доходить наступних висновків.

Приписами п. 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Згідно з абзацом 1-5, 8 п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

Водночас, пунктами 6.14, 6.15 ПКЕЕ визначено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акту прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

Перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності.

Тобто, колегія суддів зазначає, що акт про порушення в таких випадках не складається.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що акт порушень складається представником постачальника електричної енергії у випадку вчинення споживачем таких порушень як пошкодження чи зрив пломб або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, або за наявності явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів тощо, однак чинним законодавством не передбачено обов’язку постачальника електричної енергії складати акт порушення Правил користування електричної енергії у випадку перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії, оскільки в такому випадку даний факт підтверджується розрахунковими показами засобів обліку електричної енергії.

Матеріали справи не містять доказів того, що з приводу порушення законодавства, допущеного позивачем, проводилось засідання комісії ПАТ «Одесаобленерго» з повідомленням та викликом представника ТОВ «Молокозавод», складався протокол, розрахунок величини вартості спожитої електроенергії.

Апелянтом в підтвердження своїх доводів не надано належних та допустимих доказів у відповідності до ст.ст.32-34 ГПК України.

Таким чином, судова колегія доходить висновку про відсутність обов’язку постачальника електричної енергії не здійснювати відключення чи обмеження електропостачання ТОВ «Молокозавод» на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил.

Отже, судом першої інстанції цілком обґрунтовано зазначено про відсутність підстав для покладення відповідальності у вигляді збитків, нанесених внаслідок відключення ТОВ «Молокозавод» від електропостачання у зв’язку з наявністю заборгованості, у розмірі 12 027,00 грн. на ПАТ «Одесаобленерго».

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про можливість зменшення штрафних санкцій, оскільки приписами ст.83 ГПК України визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами ст.233 ГК України передбачено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).

Водночас, пунктом 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996р. № 28 визначено, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Отже, судова колегія зазначає, що названі нарахування за своєю правовою природою не є санкціями, а є спеціальним способом визначення вартості спожитої електричної енергії із застосуванням подвійного тарифу (у разі перевищення договірних величин споживання).

Таким чином, приписи ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України не застосовуються щодо даних правовідносин.

Підсумовуючи викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.04.2017 року по справі №916/156/17 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.07.2017 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя К.В. Богатир