Постанова № 67749045, 13.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017 року Справа № 904/1182/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Кузнецова В.О., Пархоменко Н.В.

при секретарі: Саланжій Т.Ю.

за участю представників:

позивача: Тертишна О.О.- предст., дов №01-14/7/20вих від 11.01.2017р.

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (м. Кам'янське Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017р. у справі №904/1182/17

за позовом: Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (м. Кам'янське Дніпропетровської області)

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Кам'янське Дніпропетровської області)

про: стягнення 359573,95 грн. збитків внаслідок недоотримання орендної плати за користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2017р. (підписано 27.04.2017р.) у справі №904/1182/17 (суддя Воронько В.Д.) частково задоволений позов Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (м. Кам'янське Дніпропетровської області) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Кам'янське Дніпропетровської області) про стягнення 359573,95 грн. збитків внаслідок недоотримання орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2014р. по 30.06.2016р. Зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 39494,83 грн. збитків, завданих фактичним користуванням земельною ділянкою і 592,42 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із рішенням суду, позивач - Кам'янська міська рада Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 22.04.2017р. у справі №904/1182/17 і прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. При розрахунку збитків суд застосував площу земельної ділянки 1517,3 кв.м, тоді як позивач вважає, що збитки слід було вираховувати виходячи з площі 13814 кв.м. Використання відповідачем площі 13814 кв.м. підтверджується договором купівлі-продажу комплексу виробничо-побутових приміщень від 10.06.2009р. і рішенням міської ради від 30.07.2009р. №727-40/V. Відповідач в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України користується земельною ділянкою 1,3814 га за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення виробничо-побутових приміщень з 10.06.2009р. без правовстановлюючих документів.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №54180662 на адресу відповідача повернуто до суду поштовим відділенням з відміткою «через не запит»).

Нормами ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»(зі змінами і доповненнями) зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п.2.6.15. та п. 2.6.16. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 лютого 2013 року № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата. Не допускається залишення у справі вихідного процесуального документа без відмітки про його відправлення або вручення.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»(зі змінами і доповненнями).

Враховуючи той факт, що ухвала про прийняття апеляційної скарги була направлена відповідачу з дотриманням вищенаведених норм, зазначеною ухвалою сторони попереджені, що їх нез'явлення в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, справа переглядалася без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з відпусткою судді Кощеєва І.М. на підставі розпорядження керівника апарату суду №1138/17 від 12.07.2017р. було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Євстигнеєв О.С., судді: Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між відкритим акціонерним товариством «Будівельні матеріали та будівництво» (Продавець) і фізичною особою ОСОБА_2 (Покупець) 10.06.2009р. був укладений договір купівлі-продажу комплексу виробничо-побутових приміщень. За договором Продавець передав у власність Покупця, а Покупець набув у власність комплекс виробничо-побутових приміщень, загальною площею 1517,3 м2 під номером АДРЕСА_3 На земельній ділянці площею 13814,0 м2 , яка надана в оренду відкритому акціонерному товариству «Будівельні матеріали та будівництво» строком на 3 роки згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради 27.05.2008 року за №395-22/V…

З п. 7 договору вбачається, що Покупець зобов'язався переоформити право користування земельною ділянкою.

Пунктом 12. Договору сторони визнали, що зміст ст.ст. 334, 377 Цивільного кодексу України та ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України їм роз'яснено, їх зміст та зміст договору зрозумілий.

Договір був посвідчений Огнєвою Н.О., приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу 10.06.2009р. і зареєстрований у реєстрі за №788.

Слід зазначити, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - ОСОБА_2 з 27.07.2001р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, а отже, на момент укладення вищезазначеного договору вже мав статус фізичної особи-підприємця і на момент розгляду справи дані щодо припинення ним господарської діяльності відсутні.

Право власності на комплекс виробничо-побутових приміщень, розташований за адресою: АДРЕСА_3 також підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна (а.с. 16-17).

30.07.2009р. Дніпродзержинською міською радою за №727-40/V прийнято рішення «Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації». Згідно підп. 7.3-7.3.1. п. 7 цього рішення вирішено вилучити із користування відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» земельну ділянку по АДРЕСА_3 загальною площею 1,3814 га, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна; визнати таким, що частково втратив чинність пункт 6 додатка до рішення міської ради від 27.05.2008 №395-22/ V.

Підпунктом 7.3.2. п. 7. Рішення зобов'язано ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) оформити документи на землекористування.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 31.07.2013р. №844-39/ VІ «Про набуття (припинення) прав на землю надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та зобов'язано оформити документи на землекористування громадянину ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 для розміщення виробничо-побутових приміщень та зобов'язати його сплатити земельні платежі за весь час користування земельною ділянкою.

25.11.2015р. за №07-11/3219 на адресу ОСОБА_2 департаментом комунальної власності та земельних відносин міської ради було направлено лист, яким фізична особа повідомлялась про обстеження земельної ділянки 08.12.2015.

08.12.2015р. заступником начальника відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради Романко С.В. і головним спеціалістом відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради Воздвиженською А.В. було проведено обстеження земельної ділянки площею 13814,0 кв.м. під номером АДРЕСА_3 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

За результатами обстеження складено акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, яким зафіксовано, що документи на право користування земельною ділянкою на момент обстеження не оформлено, що не відповідає вимогам ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. У зв'язку з відсутністю землекористувача копія акту була відправлена йому поштою листом №07-11/3356 від 10.12.2015р., про що свідчить і відмітка на акті.

Листом від 15.07.2016р. ОСОБА_2 був запрошений взяти участь 22.07.2016р. у засіданні комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

В призначений день засідання комісії не відбулося, у зв'язку з участю менше половини складу комісії. Засідання комісії було перенесено на 29.07.2016р., про що було повідомлено і землекористувача (лист №08-11/232/7 від 22.07.2016р.).

29.07.2016р. зазначеною комісією складено акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янського, з якого убачається завдання ОСОБА_2 міському бюджету збитків у сумі 359573,95 грн. Натомість акт затверджено не було.

Акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янського ще раз було складено 27.09.2016р. та затверджено 28.09.2016р. рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради №271.

На виконання рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 28.09.2016р. №271 відповідачу було направлено лист №08-08/3059 від 05.10.2016р. про добровільну сплату збитків за використання земельної ділянки без договору оренди.

Лист залишився землекористувачем без виконання, що спонукало Кам'янську міську раду звернутись до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця за період з 01.01.2014р. по 30.06.2016р. збитків.

Враховуючи набуття відповідачем права власності на споруди, які розташовані на спірній земельній ділянці, колегія суддів вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин приписи статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, якими визначено порядок переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції від 14.12.2004р. - на час виникнення відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. (ст.377 ЦК України в редакції від 01.01.2005р.).

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) визначено, що до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін (п.2.11).

В матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем заходів для оформлення земельної ділянки у відповідності до вимог земельного законодавства України.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Підставою укладення договору про передачу в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності є відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідачем не надано доказів проведення заходів до оформлення земельної ділянки у відповідності до вимог земельного законодавства України.

Матеріали справи не містять відповідного рішення про передачу в оренду земельної ділянки відповідачу.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Обов'язок вносити плату за землю передбачено ст. 1 Закону України "Про оренду землі", згідно якої оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до норм чинного законодавства міська рада, як суб'єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації (ст.16 Закону України "Про оренду землі").

В той же час, відсутність договору оренди землі позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі саме орендної плати .

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пункт "д" частини першої ст.156 ЗК України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому зазначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття. Відповідно до пункту 5 Порядку, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку такими документами є акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 08.12.2015р, акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янського від 27.09.2016р. та рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради №271 від 28.09.2016р

Зазначені документи є чинними і у встановленому законом порядку не скасовувалися. Отже, зазначені факти є належним чином доведеними, як і факт заподіяння збитків у зазначеному прокурором розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав доказів в підтвердження вчинення ним дій, спрямованих на укладання договору оренди земельної ділянки, як і не вказав і не довів перешкод для укладання передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди земельної ділянки.

Саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Наведене узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016р. у справі № 3-1160г-15.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача збитків, але в той же час рішення суду підлягає зміні. Висновок суду про стягнення збитків з урахуванням лише площі земельної ділянки 1517,3 кв.м., суд апеляційної інстанції вважає безпідставним і необґрунтованим. Посилання суду на використання відповідачем лише площі земельної ділянки 1517,3 кв.м. під розміщення комплексу приміщень і передачу лише цієї частини земельної ділянки спростовуються матеріалами справи, насамперед умовами договору купівлі-продажу комплексу виробничо-побутових приміщень від 10.06.2009р.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду повинно бути змінено, а позовні вимоги задоволені у повному обсязі, виходячи із фактично займаної площі земельної ділянки.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові, Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що рішення Кам'янської міської ради від 28.09.2016 року №271 «Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янського», яким визначений розмір заподіяних збитків, не скасоване і недійсним не визнавалося.На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (м. Кам'янське Дніпропетровської області) задовольнити

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2017 року у справі №904/1182/17 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (51934, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (53200, м. Кам'янське Дніпропетровської області, м-н Петра Калнишевського, 2; ідентифікаційний 24604168) 359573,95 грн. збитків, завданих фактичним користуванням земельною ділянкою, та 5393,61 грн. витрат по сплаті судового збору».

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (51934, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (53200, м. Кам'янське Дніпропетровської області, м-н Петра Калнишевського, 2; ідентифікаційний 24604168) 5932,98 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116-117 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 14.07.2017 року)

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: В.О.Кузнецов

Н.В.Пархоменко