Ухвала суду № 67747543, 06.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2017 року м. Київ К/800/1639/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.10.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 03.08.2016 року № 0256/10200/16 та закрити провадження у справі.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені. Визнано протиправною та скасовано постанову Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 03.08.2016 року № 0256/10200/16. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Чернігівська митниця Державної фіскальної служби України, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.10.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.07.2015 року у зоні діяльності Одеської митниці ДФС виконано митні процедури з пропуску на митну територію України партії товарів, вагою брутто 24070 кг та фактурною вартістю 4456,35 доларів США, переміщуваних морським транспортом. 16.07.2015 року у зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС здійснено митне оформлення товарів за вантажною митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» № 102110000/2015/023796.

Згідно коносаменту від 16.06.2015 року № ARKLSB0000002745, GULA DE TRANSPORTE від 12.06.2015 року № 710771, Fatura від 11.06.2015 № А/17892 та Packing List від 11.06.2015 року, експортної митної декларації № 2015РТ00045520904102 кількість багажних місць 17 та загальна вага 24070 кг, загальна вартість вантажу 8709,32 EURO.

Чернігівській митниці ДФС під час митного оформлення було надано рахунок-фактуру від 29.05.2015 року № 3/0515 на загальну суму 4456,35 USD.

03.08.2016 року заступником начальника Чернігівської митниці ДФС - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3, за вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів під час митного оформлення товарів, а саме: «неглазурована керамічна плитка для підлоги з кам'яної кераміки; плитка облицювальна для пілоги з грубої кераміки в асортименті; рекламні каталоги товарговельної марки Grestejo», виробництва «Grestejo Industrias Ceramicas, s.а.», за митною декларацією типу «ІМ 40» від 16.07.2015 року № 102110000/2015/023796, винесена постанова в справі про порушення митних правил, за статтею 485 Митного Кодексу України, відносно ОСОБА_2, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Стаття 485 Митного кодексу України передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органів доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Зазначеною статтею передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. В даному випадку конкретна мета, як обов'язкова ознака складу правопорушення - є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно-небезпечна діяльність особи і вона може бути тільки у правопорушеннях, що вчиняються з прямим умислом, оскільки вона є свідченням бажання певного наслідку.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митних кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу .

Згідно із частиною 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначає документи, що підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Пунктом 8 статті 4 Митного кодексу України, визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в графі «прізвище і підпис декларанта/представника» зазначено ОСОБА_4, а документи, що підтверджують представництво зазначеної особи, суду не надано. Також в процесі розгляду справи відповідачем не доведено, що заявлення в митній декларації вартості товарів було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, оскільки відсутні докази того, що дії позивача були направлені саме на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу.

Слід також зазначити, що митні процедури були здійсненні без будь-яких зауважень, товар було випущено у вільний обіг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки відповідачем не доведено наявність всіх складових правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного України, отже оскаржувана постанова від 03.08.2016 року № 0256/10200/16 є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.10.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз