Ухвала суду № 67747206, 03.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 липня 2017 року К/800/11173/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі №876/696/17 (№456/383/16-а) за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у вищезазначеній справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою, а також частково задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до прийняття Вищим адміністративним судом рішення у даній справі.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

На обґрунтування доводів заявленого клопотання скаржником повторно надано довідку органу Пенсійного фонду України про розмір пенсії, також позивач вважає, що суд мав відповідно до заявленого клопотання звільнити її від сплати судового збору, а не відстрочити його сплату.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Слід зазначити, що дана норма є диспозитивною, та суд у разі ухвалення рішення з питання, урегульованого даною нормою, діє за певних умов на власний розсуд у рамках закону.

Крім того, суд касаційної інстанції відповідно до приписів ч. 1 ст. 220 КАС України позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Згідно з ч. 5 ст. 11 КАС України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику було запропоновано надати додаткові дані щодо фінансового стану та доходів позивача, зокрема, довідку органу Державної фіскальної служби України про відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Однак, скаржником додаткових відомостей на підтвердження майнового та фінансового стану не надано як в межах наданого строку на усунення недоліків касаційної скарги, так і у даному клопотанні про звільнення від сплати судового збору, а відтак - відсутні підстави для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 88 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі №876/696/17 (№456/383/16-а) за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України О.В. Калашнікова